Справа № 2-а-5474/2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2009 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючої-судді Хоми М.В.
при секретарі Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі адміністративну справу за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити недоплачену суму щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити недоплачену суму щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі являються матерями малолітніх дітей віком до 3 років, а тому у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» мають право на отримання щомісячної грошової допомоги в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак всупереч вимогам ст. 15 вказаного закону та п. 3 ст. 22 Конституції України щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку у 2007 році виплачувалась не в повному розмірі, а згідно із положенням абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», який рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційним. Тому позивачі просять визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років, та зобов’язати відповідача виплатити недоплачену суму даної допомоги за 2007 рік.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак направив на адресу суду заперечення на позовні заяви, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, розгляд справи проводити у його відсутності .
Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.09.2006 року, позивачка ОСОБА_2 є матір”ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка ОСОБА_3 є матір»ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27.10.2006 року.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України.
Ч. 3 вказаного Закону встановлено, що одним із видів державної допомоги сім»ям з дітьми є допомога за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений у ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначений прожитковий мінімум для дітей до 6-ти років, який становить : з 01.01.2007 р. – 434 грн., з 01.04.07 р.- 463 грн.; з 01.10.07 р.- 470 грн.
Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено.
Ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, - встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено судом, позивачам у 2007 році виплачена вищевказана допомога у розмірі, що обчислювався відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», чого представник відповідача не заперечив у поданому письмовому запереченні.
У відповідності до рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 102, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальна гарантії громадян), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України ( неконституційними).
Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.
Таким чином, абзац третій частини другої статті 56 та пункт 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» припинили свою чинність з 09.07.2007 року.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, що і передбачено в самому рішенні.
Таким чином, суд вважає, що у даному випадку мають місце порушення прав позивачів, так як останні з 09.07.2007 року мають право на виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в сі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.
Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивачів від порушень з боку суб’єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту, цих прав шляхом зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити позивачам недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку за 2007 рік відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням сум, що були виплачені згідно ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
При цьому, судом враховується, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання виплатити недоплачену суму щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку з 01.01.2007 року слід відмовити, оскільки відповідач в період з січня по червень 2007 року включно здійснював виплату вказаної допомоги у розмірах, встановлених чинним на той час Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Згідно ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Оскільки позивачами оплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн., дана сума часткового повинна бути стягнута у їх користь з Державного бюджету України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 18, 69-72, 86, 94, 158, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позови задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціальної
політики Тернопільської міської ради
щодо ненарахування та невиплати позивачам
щомісячної державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з
09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов’язати Управління праці та соціальної політики Тернопільської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ОСОБА_3 недоплачену державну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з врахуванням сум, що були виплачені.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 1,70 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча - підпис
Копія вірна:
Суддя Хома М.В.