Справа № 2-4404/09

         Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26 листопада 2009 року           Тернопільський міськрайонний суд  Тернопільської області в складі:                        головуючої           Хоми М.В.

                            при секретарі       Чубак С.М.

                    з участю адвоката     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу

за позовом Плотицької сільської ради Тернопільського району

до ОСОБА_2

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, визнання недійсним  Державного акта на право  власності на земельну ділянку

та за позовом ОСОБА_2

до Плотицької сільської ради Тернопільського району

про визнання недійсним  рішення сільської ради щодо земельної ділянки-

в с т а н о в и в :

    У травні 2009 року Плотицька сільська рада Тернопільського району   звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2  про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,   посилаючись на те, що  згідно рішень сільської ради ОСОБА_3  було надано земельну ділянку площею 0, 168 га, довжиною 70 м  у  с.Плотича.   У 2005 році ОСОБА_3 продав дану земельну ділянку ОСОБА_2 У Державному акті на земельну ділянку, виданому ОСОБА_2,  уже зазначено площу земельної ділянки 0,18 га. У грудні 2008 року земельною комісією при Плотицькій сільській раді встановлено, що ОСОБА_2 встановив межові знаки (паркан), який на 5 метрів (0,012 га)  виходить за межі ділянки, тобто дана частина земельної ділянки є самовільно зайнятою, тим самим порушив загальну довжину земельних ділянок, виділених під будівництво, довжиною 70 м.

            У судовому засіданні позивач позовні вимоги збільшив  та  просить  визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №816117, виданий ОСОБА_2

    ОСОБА_2 позов Плотицької сільської ради не визнав, зазначивши, що він у 2005 році у встановленому законом порядку придбав у ОСОБА_3 спірну земельну ділянку площею 0,18 га, має всі необхідні правовстановлюючі документи, зокрема Державний акт на право власності на земельну ділянку, тому він є добросовісним набувачем, а земельна ділянка не може вважатись самовільно зайнятою,  тому у задоволенні позову Плотицької сільської ради просить відмовити.

Оскільки в процесі слухання справи у суді Плотицька сільська рада  13 серпня 2009 року прийняла рішення  №422   «Про  скасування рішення №78 від  7.04.1997 року в частині безкоштовної передачі у власність гр..ОСОБА_3 земельної ділянки»,  ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом про визнання недійсним даного рішення, так як воно є незаконним та порушує його права як власника земельної ділянки.

    Судом встановлено наступні обставини.

Як вбачається із виписки з рішення №78 від 7 квітня 1997 року «Про приватизацію присадибних земельних ділянок жителям села Плотича», ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,18 га для будівництва та обслуговування житлового та господарського будинків.

23 липня 2004 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,18 га на території Плотицької сільської ради для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.    

13 квітня 2005 року ОСОБА_3 продав, а  ОСОБА_2  купив належну ОСОБА_3 земельну  ділянку площею 0, 18  га на території Плотицької сільської ради Тернопільського району, що стверджується письмовим нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу.

22 грудня 2005 року ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №816117, з якого вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,18 га, яка розташована у с.Плотича Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно ст. 81 ЗК України,  громадяни України  набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані  їм у користування, та ін.

Відповідно до ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтями 140, 142, 143, 145-151 ЗК України чітко визначені випадки, коли власник може бути позбавлений права власності на земельну ділянку. Плотицькою сільською радою не зазначено жодної   із цих підстав, а також не зазначено підстав для позбавлення ОСОБА_2 права власності, передбачених  іншими законами України.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 у встановленому законом порядку набув право власності на земельну ділянку площею 0,18 га на території Плотицької сільської ради Тернопільського району, а тому позовні вимоги про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №816117, виданого ОСОБА_2,  з підстав, зазначених  Плотицькою сільською радою, до задоволення не підлягають.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника Плотицької сільської ради  на те, що частина належної ОСОБА_2 земельної ділянки  є самовільно зайнятою,  а у виписці із рішення   №78 від 7 квітня 1997 року «Про приватизацію присадибних земельних ділянок жителям села Плотича», яким ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку розміром 0,18 га, мала місце технічна помилка, у дійсності йому було виділено лише 0, 168 га,  виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається із змісту ст.212 ЗК України, самовільним зайняттям є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку  надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.  

Як встановлено у судовому засіданні, приватизація земельної ділянки ОСОБА_3, видача Державного акта  на право власності на землю ОСОБА_3, а пізніше – ОСОБА_2, здійснювалась у встановленому законом порядку, з відому та з участю Плотицької сільської ради, яка не заперечувала проти цього та не мала жодних зауважень. Тому у даному випадку немає передбачених законом підстав вважати, що частина належної ОСОБА_2 земельної ділянки є самовільно зайнятою.

Також суд не приймає до уваги посилання Плотицької сільської ради на те, що  внаслідок   виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,18 га     порушуються права жителів с.Плотича, так як довжина даної ділянки є на 5 м  більшою від суміжних ділянок, що перешкоджає влаштуванню дороги та унеможливлює заїзд до земель, що розташовані за ділянкою, якою користується ОСОБА_2, оскільки з генплану забудови с.Плотича вбачається, що не передбачено влаштування дороги у тій частині,  де земельна ділянка ОСОБА_2 на 5м  довша від суміжних ділянок. Крім цього, доступ до земель Плотицької сільської ради,   розташованих  за ділянкою ОСОБА_2,    забезпечує інша дорога, влаштована   згідно генплану   біля ділянки ОСОБА_2

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_2 до Плотицької сільської ради Тернопільського району  про визнання недійсним  рішення Плотицької сільської ради  №422  від 13 серпня 2009 року  «Про  скасування рішення №78 від 7.04.1997 року в частині безкоштовної передачі у власність гр.ОСОБА_3 земельної ділянки»,  суд вважає, що вони підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Плотицької сільської ради  №422  від 13 серпня 2009 року вирішено скасувати витяг із рішення №78 від 7.04.1997 року, яким  ОСОБА_3 передано безкоштовно  у приватну  власність земельну ділянку площею 0,18 га для будівництва та обслуговування житлового будинку у с.Плотича. Постановлено доручити сільському голові звернутися в суд щодо  скасування Державного акта на землю,  виданого ОСОБА_2

При прийнятті  даного рішення Плотицька сільська рада керувалася ст.12 ЗК України та ст.26 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні». Підставою прийняття даного рішення було те, що  належна ОСОБА_2  земельна ділянка, яку він купив у ОСОБА_3, на 5 м довша за суміжні  земельні ділянки і становить довжиною 75 м, що суперечить рішенню Плотицької сільської ради  №18  від  31 березня 1994 року.

Відповідно до ст. 152 ЗК України,  власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що рішення Плотицької сільської ради  №422  від 13 серпня 2009 року  «Про  скасування рішення №78 від 7.04.1997 року в частині безкоштовної передачі у власність гр.ОСОБА_3 земельної ділянки»  прийнято з підстав, не передбачених чинним  законодавством,   порушує права ОСОБА_2 як власника земельної ділянки,   а тому позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення, слід визнати дане рішення недійсним.

Керуючись ст.ст. 60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 81, 140, 142, 143, 145-151, 152, 153,155, 212 ЗК України,  суд,-    

в и р і ш и в :

    У задоволенні позову  Плотицької сільської ради Тернопільського району

до ОСОБА_2 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку  - відмовити.

    Позов ОСОБА_2 задовольнити.

    Визнати недійсним рішення двадцять сьомої сесії п»ятого скликання Плотицької сільської ради №422 від 13.08.2009 року «Про  скасування рішення №78 від 7.04.1997 року в частині безкоштовної передачі у власність гр.ОСОБА_3 земельної ділянки».

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження подається апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання апеляційної заяви або без такої в строк, встановлений для її подання.

Головуюча                                     Хома М.В.