ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р. Справа№ 23/267-50/360-2012

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,

представників:

від Прокуратури міста Києва - Такташова О.Я.

від Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" - Опенько Д.А.,

від боржника - Мушка В.Н. (керуючий санацією), Кирика В.К.,

розглянувши апеляційну скаргу Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" (Концерн "Украгротехсервіс")

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 16.07.2018 (повна ухвала складена 13.08.2018, суддя Яковенко А.В.)

за позовною заявою керуючого санацією Концерну "Украгротехсервіс"

до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (НАК "Украгролізинг"),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Міністерства фінансів України,

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві,

про визнання права власності на майно

у справі № 23/267-50/360-2012

за заявою структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

до Концерну "Украгротехсервіс" (код 14278466)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі № 23/267-50/360-2012 відмовлено в задоволенні заяви керуючого санацією Концерну "Украгротехсервіс" до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про визнання права власності на майно.

Боржник в особі керуючого санацією Мушка В.Н. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати за боржником право власності на трактор "Джон Дір 8400" (шасі № 22239, двигун № 060040).

Апеляційна скарга мотивована неповним та неправильним встановленням обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну "Украгротехсервіс", розгляд справи призначено на 04.10.2018.

У зв'язку з ліквідацією Київського апеляційного господарського суду за актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу №23/267-50/360-2012 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2018 прийнято до провадження справу № 23/267-50/360-2012 для розгляду по суті спочатку колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Отрюх Б.В., Остапенко О.М., яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.12.2018.

НАК "Украгролізинг" у запереченнях на апеляційну скаргу просило залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представників учасників провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Арбітражного суду міста Києва від 03.05.2001 порушено провадження у справі № 23/267 про банкрутство Концерну "Украгротехсервіс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 16.07.2015 на загальну суму 555377885, 35 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 внесено зміни до реєстру вимог кредиторів в частині вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 введено процедуру санації боржника у справі № 23/267-50/360-2012 та призначено керуючим санацією боржника його керівника Мушка В.Н.

Керуючий санацією Концерну "Украгротехсервіс" в межах справи про банкрутство звернувся із позовом до НАК "Украгролізинг" про визнання права власності на майно, а саме трактор "Джон Дір 8400" (шасі № 22239, двигун № 060040).

Позовні вимоги мотивовані тим, що НАК "Украгролізинг" незаконно вилучив у ПП "Меліса" трактор "Джон Дір 8400", чим порушив право власності позивача на вказане майно.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.11.1996 між Українським державним концерном по матеріально-технічному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" в особі голови правління концерну Олійника Є.Ф. та його першого заступника Мушко В.Н. (покупець), та компанією "Дір енд Компані" (продавець) було укладено контракт купівлі-продажу № 10-5, відповідно до умов якого продавець зобов'язався продати покупцю товар фірми "Дір енд Компані", а покупець зобов'язався купити і оплатити вартість згідно з додатком № 3 (Умови платежу) тракторів і іншого обладнання, згідно з додатком 1, що є невід'ємною частиною контракту, на суму 85130000 доларів США.

Відповідно до п. 7.3 контракту купівлі-продажу № 10-5 датою поставки є дата оформлення коносаменту.

У Специфікації № 1 (додаток № 1 до контракту) визначено перелік та вартість товарів, зокрема: 601 нових тракторів моделі Джон ДІР 8400, 200 нових дискових борон моделі Джон ДІР 630, 103 нових 12-рядних сіялок моделі Джон ДІР 1710 та 50 нових 35 -футових зернових сіялок моделі Джон ДІР 455.

Відповідно до додатку 3 до контракту (Умови платежу) платежі здійснюються наступним чином:

15% загальної вартості контракту сплачується шляхом кредиту, який надається продавцем покупцю строком на 5 років з фіксованою ставкою 6,5 %, проти виставлення покупцем боргового зобов'язання (Promissory Note), під гарантією Міністерства фінансів України. Погашення боргового зобов'язання буде здійснюватися в строки, які відповідають строкам погашення кредиту, який надається для фінансування 85 % вартості контракту.

85% загальної вартості контракту оплачується на умовах і в рамках Гарантійної структурної угоди від 10.05.95, укладеної між Міністерством фінансів, яке виступило від імені уряду України і Ексімбанком США, який виступив від імені уряду США, шляхом виставлення Державним експортно-імпортним банком України безвідзивного документарного акредитиву.

На виконання умов контракту купівлі-продажу № 10-5 продавець поставив позивачу 96 тракторів Джон Дір 8400, в тому числі і спірний трактор, про що свідчить коносамент № 1474 від 30.06.1998 (bill of lading 1474) та митна декларація від 28.07.1998 №00987.

27.05.1999 між Українським державним концерном по матеріально-технічному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс", який виконує функції державного агента, в особі голови правління Мушка Василя Никоновича (надалі - позивач/постачальник) та Приватним підприємством "Меліса" (покупець) укладено договір на поставку концерном "Украгротехсервіс" державним машинно-технологічним станціям, сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", запасних частин і технічних рідин та проведення розрахунків за них № 99/07-100 (надалі - договір поставки).

Відповідно до п. 2.1. договору поставки постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти товар та оплатити вартість на умовах розстрочення кінцевого розрахунку та під процент.

Товар переходить в розпорядження покупця після підписання сторонами акту передачі-приймання.

На виконання умов договору поставки 27.05.1999 постачальник передав, а покупець прийняв техніку, а саме трактори Джон Дір 8400 номер шасі 22239, номер двигуна 060040 та Джон Дір 8400 номер шасі 22254, номер двигуна 60208, що підтверджується актом передачі-приймання техніки фірми "Дір енд Компані" на виконання договору про поставку від 27.05.1999.

В подальшому, 11.06.2003 між ПП "Меліса" (боржник) та Національною акціонерною компанією "Украгролізинг", правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг було укладено договір №120-п від 11 червня 2006 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року №414 "Про порядок зарахування коштів до державного бюджету у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва".

Відповідно до п. 1.1. договору №120-п від 11.06.2006 боржник визнає і підтверджує свій борг за договором № 99/07-100 від 27.05.1999.

У п.1.2. договору №120-п від 11.06.2006 визначено, що на погашення боргу ПП "Меліса" передає Національній акціонерній компанії "Украгролізинг" сільськогосподарську техніку іноземного виробництва, за переліком вказаним в акті приймання-передачі, а Компанія приймає техніку і здійснює необхідні дії, передбачені Порядком проведення розрахунків державним бюджетом у не грошовій формі за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання, затвердженими Постановою, з метою зарахування вартості техніки в рахунок погашення заборгованості Боржника за Кредитором.

На виконання умов договору №120-п від 11.06.2006 та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 боржник передав, а відповідач прийняв трактор "Джон Дір" 8400 номер шасі 22239, номер двигуна 060040 за актом приймання-передачі техніки від 11.06.2003 та трактор "Джон Дір" 8400 номер шасі 22254, номер двигуна 60208 за актом приймання-передачі техніки від 06.05.2004.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 ЦК України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного саме у позивача права власності.

Отже, особа, яка звертається з позовом про визнання права власності на майно, повинна, в першу чергу, довести належними доказами наявність у неї суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов.

Підставою для визнання права власності на спірне майно позивач визначає ст. 334 ЦК України, відповідно до якої право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а тому, на його думку саме в такий спосіб набуто право власності, а саме шляхом вручення йому 30.06.1998 коносамента №1474 (bill of lading 1474).

Коносамент - товаророзпорядчий документ, цінний папір, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов'язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу.

Частиною 1 ст. 137 Кодексу торговельного мореплавства, визначено, що після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом приймання перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Тобто, коносамент підтверджує право на отримання товару, а не право власності на нього.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, умовами контракту купівлі-продажу 17.11.1996 не передбачено набуття покупцем права власності на товар, при цьому за умовами п. 7.3 коносаментом підтверджується лише дата поставки.

В той же час за умовами договору поставки №99/07-100 від 27.05.1999 у правовідносинах з покупцем (ПП "Меліса") позивач виступав як постачальник сільськогосподарської техніки та комплектуючих до них та виконував функції державного агента з правом на агентську винагороду як плату за надання послуг з обслуговування договору поставки, отримання кредиту на закупівлю техніки іноземного виробництва, поставки товару покупцям та організації його гарантійного та сервісного обслуговування (пункти 1.4., 3.5. договору поставки).

Положеннями пункту 2 "Поставка техніки" Порядку поставки концерном "Украгротехсервіс" державним машинно-технологічним станціям, сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання усіх форм власності тракторів, сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", запасних частин і технічних рідин та проведення розрахунків за них, затвердженого наказом Міністерства агропромислового комплексу України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України №195/129/65 від 14.05.1999, передбачено, що поставка тракторів "Джон Дір" державним МТС здійснюється за розподілом Мінагропрому, виходячи з наявності зазначених тракторів, що перебувають на відповідальному зберіганні в областях згідно з укладеними договорами зберігання.

Отже, позивач не є власником спірного трактору, переданого ПП "Меліса" в користування з правом набуття їх у власність у разі повного розрахунку за договором поставки, а лише виконував функції державного агента з отримання, використання та забезпечення погашення кредиту Ексімбанку США, наданого під гарантії уряду України, на закупівлю сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", а також зберігача придбаної в іноземного виробника техніки та її постачальника суб'єктам господарювання.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/2006/17 за позовом Українського державного концерну по матеріально-технічному забезпеченню агропромислового комплексу «Украгротехсервіс» до Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» про стягнення 1 287 487,30 грн.

Предметом спору у вказаній справі була майнова вимога про стягнення збитків, які Концерн «Украгротехсервіс» зазнав у зв'язку з вилученням Державним публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» у ПП «Меліса» тракторів «Джон Дір 8400», в тому числі і спірного трактору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 у справі №910/2006/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2017, відмовлено у задоволенні позову.

Підставою для відмови у позові стали обставини не доведення позивачем обставин наявності правомочностей власника спірного майна (тракторів), переданих ПП "Меліса" в користування з правом набуття їх у власність у разі повного розрахунку за договором поставки, оскільки Концерн виконував лише функції державного агента з отримання, використання та забезпечення погашення кредиту Ексімбанку США, наданого під гарантії уряду України, на закупівлю сільськогосподарської техніки фірми "Дір енд Компані", а також зберігача придбаної в іноземного виробника техніки та її постачальника суб'єктам господарювання.

За змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Обставини набуття права власності на спірне майно вже були предметом дослідження судів у іншій справі, судові рішення у якій набрали законної сили не можуть бути поставлені під сумнів, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для повторного доказування фактичних обставин приналежності спірного майна позивачу.

Доводи позивача про те, що НАК "Украгролізинг" самовільно вилучило спірний трактор є безпідставним, оскільки техніка була вилучена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року №414 "Про порядок зарахування коштів до державного бюджету у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва", яка є чинною.

Такі обставини також були предметом дослідження при розгляді справи №910/2006/17.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог Концерну.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Українського державного концерну по матеріально-технічному і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу "Украгротехсервіс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 у справі № 23/267-50/360-2012 про визнання права власності залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.12.2018.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко