ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2018 р. м. Київ Справа№ 910/5710/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання:

за участю представників учасників процесу:

від стягувача-1: згідно протоколу судового засідання від стягувача-2: згідно протоколу судового засідання від боржника: згідно протоколу судового засідання від третьої особи: згідно протоколу судового засідання від Печерського РВДВС : згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на ухвалуГосподарського суду міста Києва

від14.09.2018

суддя Баранов Д.О.

за скаргою спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД"

на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі № 910/5710/17

у справі № 910/5710/17 Господарського суду міста Києва

за позовом1)спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД", м. Київ 2) публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ

допублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

прозобов'язання вчинити дії та стягнення коштів

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-американське підприємство "УкрКарпатойл ЛТД" та публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зобов'язання відповідача зменшити на особовому рахунку спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" обсяг природного газу на 3 642,584 тис.м.куб., збільшити на особовому рахунку публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обсяг природного газу на 3 642,584 тис.м.куб. та стягнення 598 027,65 грн. збитків, 3 218 769,35 грн. пені і 1 644 628,68 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 позов задоволено частково; зобов'язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" зменшити на особовому рахунку спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; зобов'язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" збільшити на особовому рахунку публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; у задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 910/5710/17, 17.04.2018 було видано накази.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 910/5710/17 касаційні скарги публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишено без задоволення; касаційну скаргу спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 910/5710/17 скасовано в частині відмови в стягненні 3 218 769,35 грн. пені та 1 644 626,68 грн. штрафу; справу у зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

03.08.2018 спільне українсько-американське підприємство "УкрКарпатойл ЛТД" (надалі- підприємство/стягувач -1) звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни ( надалі -ВДВС), в якій стягувач-1 просило суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни щодо невинесення постанови про накладення на боржника у виконавчому провадженні № 56370076 штрафу (з зазначенням вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність) в порядку ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»

- зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяну Ігорівну винести постанову про накладення на боржника в виконавчому провадженні № 56370076 штрафу (з зазначенням вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність) в порядку ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Подана стягувачем 1 скарга на бездіяльність державного виконавця ВДВС мотивована невинесенням державним виконавцем постанови про накладення на боржника в виконавчому провадженні № 56370076 штрафу в порядку ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржником не було виконано у добровільному рішення суду у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 у справі № 910/5710/17 задоволено скаргу спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 у справі № 910/5710/17; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни щодо невинесення постанови про накладення на боржника у виконавчому провадженні № 56443615 штрафу (з зазначенням вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність) в порядку ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов'язано державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяну Ігорівну винести постанову про накладення на боржника в виконавчому провадженні № 56370076 штрафу (з зазначенням вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність) в порядку ч.2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала місцевого господарського суду мотивована, що з моменту відкриття виконавчого провадження, а саме-11.05.2018 державним виконавцем протягом трьох днів не було вчинено жодних дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 у справі № 910/5710/17 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" на бездіяльність державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження № 56370076 в повному обсязі.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз» у поданій апеляційній скарзі зазначає проте, що місцевим господарським судом порушено вимоги ч. 2. 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, за доводами боржника, дана норма передбачає, що виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у разі невиконання рішення боржником без поважних причин.

За твердженнями боржника, судом першої інстанції не досліджено та не перевірено поважність причин, які б в свою чергу слугували підставою невиконання АТ "Укртрансгаз» рішення суду у виконавчому провадженні № 56370076.

За твердженнями скаржника, місцевим господарським судом при прийнятті даної ухвали було порушено принцип дискреційності повноважень, та суд першої інстанції не мав права зобов'язувати державного виконавця винести постанову про накладення на боржника штрафу.

Актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу № 910/5710/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 у справі № 910/5710/17 апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 у справі № 910/5710/17 - залишено без руху.

06.11.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява про усунення недоліків у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5710/17; розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 у справі № 910/5710/17 призначено на 04.12.2018.

19.10.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду стягувачем 1 було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт -без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач 1 вказує на те, що боржником до суду першої інстанції будь-яких доказів наявності поважних причин, які обумовили неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 протягом 10 робочих днів, визначених у постанові від 11.05.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56370076

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.12.2018.

Стягувач 2, третя особа та Печерського РВДВС відзивів на апеляційну скаргу АТ «Укртрасгаз» не подали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції ( ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Адвокат скаржник у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" на бездіяльність державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження № 56370076 в повному обсязі.

Адвокат стягувача 1 та стягувача 2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з наведених у відзиві на неї підстав та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу-без змін.

Адвокат третьої особи в судовому засіданні підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Держаний виконавець Печерського РВДВС в судове засідання не з'явився про поважні причини неявки суд не повідомив.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду від держаного виконавець Печерського РВДВС до суду апеляційної інстанції не надходило.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України), відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності останніх.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ВДВС.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення адвоката боржника, адвоката стягувачів 1,2, та адвоката третьої особи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуваний судовий акт суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.

Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018: позов задоволено частково; зобов'язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" зменшити на особовому рахунку спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; зобов'язано публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" збільшити на особовому рахунку публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; у задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 910/5710/17, 17.04.2018 було видано накази.

Постановою Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 910/5710/17 касаційні скарги публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» залишено без задоволення; касаційну скаргу спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 у справі № 910/5710/17 скасовано в частині відмови в стягненні 3 218 769,35 грн. пені та 1 644 626,68 грн. штрафу; справу у зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 129-1 Конституції України унормовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межам ( ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції ( ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ст.ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами, у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії ( ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права ( ст. 339 ГПК України).

03.08.2018 спільне українсько-американське підприємство "УкрКарпатойл ЛТД" (надалі- підприємство/стягувач -1) звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни ( надалі -ВДВС), в якій стягувач-1 просило суд:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяни Ігорівни щодо невинесення постанови про накладення на боржника у виконавчому провадженні № 56370076 штрафу (з зазначенням вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність) в порядку ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»

- зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Заєць Тетяну Ігорівну винести постанову про накладення на боржника в виконавчому провадженні № 56370076 штрафу (з зазначенням вимоги виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність) в порядку ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування поданої скарги на бездіяльність державного виконавця стягувач-1 зазначає, що 01.08.2018 представник ПАТ "Укрнафта" ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 56370076, в результаті чого дізнався про те, що державним виконавцем не були вжиті заходи, передбачені ч. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вказує скаржник у поданій скарзі, представнику ПАТ "Укрнафта" 01.08.2018 у Печерському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві пояснили, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 56370076 винесла державний виконавець Наталія Євгенівна Менчиць, але після цього зазначене виконавче провадження вела Тетяна Ігорівна Заєць, що підтверджується титульним аркушем виконавчого провадження № 56370076.

Станом на дату ознайомлення представника стягувача-2 з матеріалами виконавчого провадження № 56370076 (01.08.2018) в ньому були наявні лише докази про сплату боржником виконавчого збору (п. 3 постанови ВП № 56370076 від 11.05.2018 про відкриття виконавчого провадження).

В той час, як вказує спільно українсько-американське підприємство "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД" докази виконання рішення боржником у виконавчому провадженні № 56370076 станом на 01.08.2018 були відсутні.

Разом з тим, строк передбачений частиною першою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" давно минув, а тому на думку скаржника, державний виконавець Заєць Т.І. не виконала обов'язок передбачений вказаною нормою.

Враховуючи викладене, державний виконавець Заєць Т.І. щонайпізніше після 01.08.2018 в силу частини другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" повинна була винести постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначити вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність.

Як вірно було встановлено місцевим господарським та вбачається з наявної в матеріалах оскарження ухвали інформації про виконавче провадження № 56370076, розміщеної у Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що станом на 14.09.2018 щодо виконання рішення суду (наказ від 17.04.2018 № 910/5710/17) було вчинено лише одну виконавчу дію, а саме відкрито виконавче провадження 11.05.2018 року.

Місцевий господарський суд, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, задовольняючи скаргу спільно українсько-американське підприємство "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД", виходив із того, що з моменту відкриття виконавчого провадження, а саме-22.05.2018 державним виконавцем протягом трьох місяців не було вчинено жодних дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Печерським РВДВС було вчинено лише одну виконавчу дію, а саме відкрито виконавче провадження 11.05.2018 року.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтями 77-79 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Під час розгляду даної скарги в суді першої інстанції ні боржником, ні Печерським РВДВС не надано жодних доказів на спростування обставин, викладених заявником у скарзі, не висловлено своєї правової позиції щодо поданої скарги та не обґрунтовано, зокрема боржником, поважність невиконання рішення суду.

Доказів протилежно ні боржником, ні Печерським РВДВС також не надано і до суду апеляційної інстанції

Посилання скаржника про те, що місцевий господарський суд не досліджено та не перевірено поважність причин, які б в свою чергу слугували підставою невиконання АТ "Укртрансгаз" рішення суду у виконавчому провадженні № 56370076, суд вважає необґрунтованими, оскільки, боржником не було надано доказів, які б свідчили про поважність причин невиконання АТ "Укртрансгаз" рішення суду, а суд відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. Оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 у справі № 910/5710/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на покладається скаржника.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 240, 267-271 273, 275, 276, 281-284, 339 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 у справі № 910/5710/17 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження у справі № 910/5710/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанову суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 26.12.2018.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б.Михальська