РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

08 грудня  2008 року.     Справа № 2-709/08

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді     Шаповала Г.І.

при секретарі     Кудіній Н.І.

з участю: представників позивача   ОСОБА_1,  ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську,  Дніпропетровської області цивільну справу   за позовом       ЗАТ „Кримський Титан" (в особі філії „Вільногірський гірничо-металургійний комбінат") до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

03.09.2008 року позивач звернувся в суд з позовом,  в якому зазначив наступне.

Відповідач працював в філії „ВГМК" ЗАТ „Кримський Титан" укладальником-пакувальником складу готової продукції цеху збагачувального виробництва з 30.10.19995 року по 27.03.2008 року.

27.03.2008 року відповідач був звільнений з роботи по  ст.  38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 93 від 12.03.2008 року).

Після звільнення з комбінату за відповідачем числиться заборгованість з заробітної плати в сумі 1814.35 грн. за невідпрацьовані дні відпустки.

08.04.2008 року і 20.06.2008 року з метою врегулювання спору до судового розгляду позивачем надсилалися відповідачу листи № 01-28/1397 і № 01-28/2317,  в яких позивач пропонував відповідачу погасити заборгованість в добровільному порядку. Проте в установлений строк відповідач до адміністрації комбінату не звертався,  заборгованість в добровільному порядку не погасив. Станом на 01.09.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем з заробітної плати складає 1814.35 грн.

Позивач прохає стягнути на його користь з відповідача заборгованість з заробітної плати у розмірі 1814.35 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі,  додатково пояснили,  що після подачі позову відповідач не приступив до погашення заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  причину неявки не повідомив,  заяву про розгляд справи за його відсутності не надав,  але сам був повідомлений про місце і час судового засідання належним чином.  З врахуванням думки представників позивача,  які не заперечували проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача,  суд на підставі  ст.  ст.  169,  224 ЦПК України на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно,  за відсутності відповідача який не з'явився в судове засідання без поважних причин.

Згідно наданого розрахунку позову,  у відповідача є невідпрацьованих 30 днів відпустки,  на суму 1814.35 грн.,  які являються боргом відповідача перед позивачем.

Згідно довідки відповідача від 10.07.08 p.,  ОСОБА_3 працював в філії „Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" ЗАТ „ Кримський Титан" укладальником-пакувальником складу готової продукції цеху збагачувального виробництва з 30.10.1995 року по 27.03.2008 року. Звільнений 27.03.2008 року за власним бажанням по  ст.  38 КЗ пП України (нак. № 93 від 12.03.08 р.).

Згідно наказу про розірвання трудового договору,  зазначено: ОСОБА_3 звільнити з 27.03.08 р. за власним бажанням за  ст.  38 КЗпП України,  на підставі його заяви; зазначено,  що невідпрацьовано 30 днів відпустки; зазначена дата 12.03.08 p.,  підпис начальника,  підпис працівника.

Згідно довідки за підписом начальника відділу кадрів та особового рахунку підприємства позивача,  відповідач з 21.11.1996 року по 27.03.2008 року щорічно мав відпустки.

Згідно наказу про надання щорічної відпустки,  номер документу 459 від 29.01.08 p.,  відпустка ОСОБА_3 надана за робочий рік з 30.10.2007 р. по 29.10.08 р. на 52 календарних дня,    з 04.02.08 р. по 27.03.08 p.,  включно.

Згідно листа від 20.06.08 року вих. № 01-28/2317 позивач повторно пропонував відповідачу з'явитися в юридичний відділ комбінату для вирішення питання з погашення заборгованості в добровільному порядку чи погасити заборгованість з заробітної плати.

Згідно листа від 08.04.08 року вих. № 01-28/1397 позивач пропонував відповідачу з'явитися в юридичний відділ комбінату для вирішення питання з погашення заборгованості в добровільному порядку чи погасити заборгованість з заробітної плати.

Згідно двох поштових повідомлень про вручення,  ОСОБА_3 отримав вищезазначені листи,  відповідно,  22.06.08 р. та 11.04.08 р.

Суд вважає,  що спірні правовідносини між сторонами виникли за фактом використання відповідачем днів чергової відпустки,  які частково не були відпрацьовані,  оскільки відпустка згідно законодавства надається за відповідний відпрацьований календарний рік. Відповідач,  перебуваючи у відпустці,  яка була йому визначена за календарний рік : з 30.10.2007 р. по 29.10.08 р.,  на період з 04.02.08 р. по 27.03.08 р. ,  та за яку йому вчасно було виплачено позивачем відповідні кошти,  11.03.08 р. звернувся до позивача з заявою про своє звільнення з роботи після закінчення відпустки. Позивач задовольнив заяву і видав наказ № 93 від 12.03.08 р. про звільнення позивача з роботи наступного дня після закінчення відпустки. Внаслідок цього відповідачем були використані ЗО оплачених днів відпустки,  які залишилися не відпрацьованими,  оскільки відповідач календарний рік не відпрацював,  тобто після закінчення відпустки і до 29.10.2008 року працювати не забажав. Сума безпідставно отриманих коштів з оплати 30 невідпрацьованих днів відпустки склала 1814.35 грн.

Згідно ч. 1  ст.  75 КЗпП України,  щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік,  який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно  ст.  79 КЗпП України,  щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві,  в установі,  організації. У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу,  крім визначених законом випадків,  коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості. Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. Черговість надання відпусток визначається графіками,  які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником),  і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва,  особисті інтереси працівників та можливості  їх відпочинку.

Згідно  ст. 127 КЗпП України,  відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках,  передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству,  установі і організації,  де вони працюють,  можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року,  в рахунок якого він вже одержав відпустку,  за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться,  якщо працівник звільняється з роботи з підстав,  зазначених в пунктах 3,  5,  6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу,  а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію.

Суд приходить до висновків,  що відпустка та оплата її були надані позивачем відповідачу відповідно до вимог законодавства,  яке передбачає саме часткове авансування відпустки. В зв'язку з тим,  що відповідач не забажав відпрацювати повний календарний рік,  частина днів відпустки - 30 днів виявилися невідпрацьованими,  і відповідач таким чином без достатніх правових підстав отримав за ці дні оплату в сумі 1814.35 грн.

Вислухавши представників позивача,  оцінивши всі надані докази в їх сукупності,  керуючись законом,  суд приходить до висновку,  що позовні вимоги законні,  обґрунтовані,  не суперечать закону та фактичним обставинам справи,  тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі,  та про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в виді судового збору (державне мито) у розмірі - 51.00 грн.,  та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 30.00 грн.,  відповідно  ст.  88 ЦПК України

На підставі  ст.  ст.  8,  124 Конституції України,   ст.  ст.  3, 11-16, 22,  1212, 1213, 1215 ЦК України,   ст.  ст.  1-3,  21,  38,  74,  75,  79,  127, 221 КЗпП України,  керуючись  ст.  ст.  88,    212-215, 222-228, 232, 233,  218,  294 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ЗАТ „Кримський Титан" (в особі філії „Вільногірський гірничо-металургійний комбінат") до ОСОБА_3  про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  який мешкає АДРЕСА_1,  (інші дані відсутні),  на користь ЗАТ „Кримський Титан" (в особі філії „Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»),  юридична адреса: вул.  Степова 1,  м.  Вільногірськ,  Дніпропетровської області,  ЄДРПУ 33173973,  р/р 26004050266020,  в Вільногірському відділені ЗАТ КБ «Приватбанк»,  МФО 305299,  - 1895.35 грн (одну тисячу вісімсот дев'яносто п'ять гривень 35 копійок),  із яких : 1814.35 грн. - для відшкодування заборгованості за невідпрацьовані дні відпустки; 51.00 грн. - для відшкодування судових витрат в виді судового збору (державне мито); 30.00 грн. - для відшкодування судових витрат в виді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню,  якщо судом буде встановлено,  що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази,  на які він посилається,  мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку,  встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк,  установлений для подання заяви про апеляційне оскарження,  через Вільногірський міський суд.

Копію рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу.