Справа № 2а-150/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2010 року Кіровський районний суд міста ОСОБА_1
у складі:
головуючої судді Васіної Л.А.
при секретарі Гаврилові О.М.
за участю:
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку та перерахунок щомісячної пенсії з урахуванням щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, суд –
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернулася до Кіровського районного суду міста ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1, у якому просить суд:
- відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1, в частині нарахування та виплати позивачу ОСОБА_2 пенсії у період:
- з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року;
- з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року;
- з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року;
- з 01.01.2009 року по 01.11.2009 року,
з урахуванням її права на підвищення пенсії на 30%, згідно ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
- зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1:
- провести перерахунок призначеної пенсії позивачу ОСОБА_2 з урахуванням її права на підвищення пенсії на 30%, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди:
- з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року;
- з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року;
- з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року;
- з 01.01.2009 року по 01.11.2009 року,
та виплатити на користь ОСОБА_2 різницю між перерахованою та фактично виплаченими сумами.
- з 01.11.2009 року ОСОБА_2 нараховувати та виплачувати, щомісячно пенсію з урахуванням 30% соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війне».
В обґрунтування заявленого адміністративного позову ОСОБА_2 посилається на те, що вона пенсіонерка за віком, знаходиться на обліку і отримує пенсію в Управлінні Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» прийнято 18 листопада 2004 року, з набуттям чинності з 01 січня 2006 року.
В ст. 3 першого розділу загальних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вказано, що законодавство про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно - правових актів України - ці державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» їй надано статус «Дитина Війни» і згідно ст. 6 цього Закону встановлено щомісячну соціальну надбавку до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Так, з 01.01.2006 року набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік», п. 17, ст. 77 якого у 2006 році були зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у подальшому Законом України від 19.01.2006 р. чинність ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була відновлена з 02.04.2006 року але їй про це не повідомлено і до 31.12.2006 р. соціальну надбавку не нараховували і не виплачували.
З 01.01.2007 р. набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 12 ст. 71, ст. 111 якого у 2007 р. коло осіб, на яких поширюється чинність ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було істотно звужене, для решти осіб дія згаданої норми було зупинена.
09.07.2007 р. Конституційним Судом України було ухвалено рішення у справі № 6пр-2007, яким визнано неконституційним п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». У зв'язку з цим з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. відповідач повинен був нараховувати, та виплачувати соціальну надбавку у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, але фактично нарахування та виплати зазначеної надбавки не проводилось, та їй про це не повідомлялося.
З 01.01.2008 р. набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» пп. 2 п. 41 розділу II якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.
22.05.2008 р. Конституційним Судом України було ухвалене рішення у справі № 10-рп/2008, яким визнані неконституційними п. 2 ст. 41 II розділу Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто поновлено дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому позивачку не повідомили і вказану соціальну надбавку не нараховували і не виплачували.
З 01.01.2009 р. відповідач продовжує не нараховувати і не сплачувати позивачці, вже десять місяців, соціальну надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивачка зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська вимагаючи перерахунку пенсії, починаючи з 28 вересня 2009 року, з урахуванням належної їй щомісячної соціальної допомоги (надбавки) до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- та її виплаті.
Однак, Відповідач, мотивуючи відсутністю можливості вчинити перерахунок - на законодавчому рівні не визначено розмір мінімальної пенсії за віком відмовив в перерахунку пенсії з урахуванням належної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Разом з тим, в 2008 році Відповідач знайшов можливість для нарахування позивачці 10 % замість встановлених Законом 30 %.
Мотиви ухилення від вчинення перерахунку пенсії є безпідставними.
Згідно ч. З ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і її розмір збільшується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості Законами «Про державний бюджет України» мінімальний розмір пенсії за віком встановлено наступний:
В 2006 р. з першого січня - 350 грн.; з першого квітня - 359 грн.; з першого жовтня -366 грн.
В 2007 р. з першого січня - 380 грн.; з першого квітня - 410,06 грн.; з першого жовтня-415, 11 грн.
В 2008 р. з першого січня - 470 грн.; з першого квітня - 481грн.; з першого липня -482 грн.
В 2009 р. з першого липня - 558 грн.
Вказані обставини підтверджують незаконність дій відповідача, який безпідставно позбавив позивачку гарантованого законного права на одержання державної підтримки - щомісячної соціальної допомоги - у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відмовивши в реалізації гарантованого права, Відповідач звузив об'єм прав позивачки і тим самим порушив ст. 22 Конституції України, рішення Конституційного Суду України № 6 - рп/2007 від 09 липня 2007 року; № 10 - рп/2008 від 22 травня 2008 р.; та ст. ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, позивачці як особі, що має статус «дитина війни», Управлянням пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська пенсія, починаючи з 02.04.2006 р. і до 01.11.2009 р. нараховувалася та виплачувалося без врахування щомісячної соціальної доплати в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме ч.2 ст.46 Закону, передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законні права позивачки було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно - правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні їй, як дитині війни, виплати її повідомлено не було, тому про факт порушення прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації та телебачення в червні 2008 року.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх .
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив. В наданих в ході попереднього розгляду справи письмових запереченнях позов не визнав у повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на пропуск позивачкою строку для звернення до суду. Також в письмових запереченнях зазначив, що були внесені відповідні зміни до Законів України, якими регулювалися спірні правовідносини та з 01.01.2008 року позивачу нараховується та виплачується надбавка до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за можливим провести розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Вислухавши позивача, перевіривши доводи, викладені в письмових запереченнях представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач у своєму адміністративному позові та у судовому засіданні підтвердила що, про факт порушення прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації та телебачення в червні 2008 року, а тому вимоги позивача не можуть поширюватися на події які виникли більш ніж за рік до подачі адміністративного позову до суду. Оскільки адміністративний позов подано до суду 02.11.2009 року то й зобов’язання відповідача здійснити певні дії необхідно з 02.11.2008 року.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні № 197155 виданому 12.10.1987 року (а. с. 07).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Тому відповідач нараховував та виплачував позивачеві надбавки в 2008 році визначені постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено в первісній редакції щодо підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. п. 1, 2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З урахуванням зазначених вище обставин, встановлених судом та положень закону, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню та слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати надбавки до пенсії позивачці відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення Конституційного Суду України за період з 02.11.2008 року до 31.12.2008 року та з 01.09.2009 року до 01.11.2009 року; зобов’язавши відповідача провести ОСОБА_2 нарахування та здійснити виплати підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02.11.2008 року до 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року до 01.11.2009 року з урахуванням виплаченої за 2008 - 2009 роки надбавки, так як відповідач самостійно не здійснив такого нарахування після набрання рішеннями Конституційного Суду України законної сили.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заперечення відповідача стосовно відсутності на законодавчому рівні механізму згідно з яким можливо було визначити величину мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни» судом не приймаються до уваги оскільки зазначене не звільняє суб'єкта владних повноважень в особі Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1 діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 100, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку та перерахунок щомісячної пенсії з урахуванням щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком – задовольнити частково.
Визнати відмову Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1 щодо не проведення нарахування та виплати надбавки до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішення Конституційного Суду України за період з 02.11.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.11.2009 року неправомірною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1 провести нарахування та здійснити виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 02.11.2008 до 31.12.2008 та з 01.01.2009 до 01.11.2009 з урахуванням виплаченої за 2008 - 2009 роки надбавки.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Л.А. Васіна
УКРАЇНА
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49101, місто Дніпропетровськ, проспект Пушкіна, 29
8(056)335024
ОСОБА_2 49038
місто ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1
49000
м. Дніпропетровськ,
вул. Набережна Леніна, 17\731
Кіровський районний суд міста ОСОБА_1 надсилає Вам копію постанови від 18.01.2010 року по адміністративній справі № 2а-150\2010 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку та перерахунок щомісячної пенсії з урахуванням щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, для відома.
Додаток кожному адресату: копія постанови від 18.01.2010 року.
Суддя
Кіровського районного суду
міста ОСОБА_1 Васіна