Справа № 2-862/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 січня 2010 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого                                                                                           судді  Щасливої О.В.,

при секретарі                                                                                     Морозової В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя справу за позовом  ОСОБА_1 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, треті особи – п’ята Запорізька державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини  та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

      В судовому засіданні  в обгрунтування позовних вимог   представник позивача пояснила,  що її довіритель є сином та спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_3, смерть якого сталася 22.12.1989 року. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на житловий будинок №  12 по вул. Крайній в м. Запоріжжі. Зазначений будинок спадкодавець набув під час шлюбу з матір’ю позивача – ОСОБА_4, що померла 25.06.1997 року.

Позивач та його мати, які вчинили дії щодо прийняття спадщини, ставши до фактичного управління спадковим майном, оскільки постійно проживали із спадкодавцем,  успадкували належну батькові частку в праві спільної власності подружжя на об’єкт нерухомості. На момент смерті матері позивач продовжував проживати у спадковому будинку, тому вважається, що він прийняв спадщину і після смерті матері. Між тим його брат – третя особа по справі – дій щодо прийняття спадщини не вчинив.

В грудні 2006 року позивач звернувся до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про праву на спадщину, оскільки він фактично прийняв спадщину, проте свідоцтво йому не видали, так як в деяких особистих документах є розбіжності в написанні прізвища його матері та його прізвища. Зокрема, у свідоцтві про його народження прізвище матері зазначене як Дворник замість ОСОБА_4, у свідоцтвах про одруження батьків, свідоцтві про його народження, свідоцтвах про смерть як батька, так і матері прізвище ОСОБА_4 (ОСОБА_4) містить одну букву «н».

На підставі викладеного просить встановити, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є його батьками, встановити факт прийняття ним та ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_3, а також факт прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4, визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на будинок № 12 по вул. Крайній в м. Запоріжжі.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце вирішення спору, до суду не з’явився. Запорізька міська рада надала письмове звернення, яке містить визнання позову та прохання про вирішення спору у відсутність її представника.

 За згаданих обставин відповідно до правил ст. 130 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити рішення в попередньому судовому засіданні у відсутність представника відповідача.

Третя особа – ОСОБА_2 – вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що позивач є сином та спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_3, смерть якого сталася 22.12.1989 року. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина на житловий будинок № 12 по вул. Крайній в м. Запоріжжі, Зазначений будинок ОСОБА_3 набув під час шлюбу з матір’ю позивача – ОСОБА_4, смерть якої сталася 25.06.1997 року. Право власності на зазначений об’єкт нерухомості зареєстроване за ОСОБА_3 ОСОБА_4 та позивач постійно мешкали із спадкодавцем на момент його смерті, що підтверджується відомостями про реєстрацію в паспорті позивача, довідкою з місця його проживання (а. с. 6), відомостями в домовій книзі (а. с. 11-14). Позивач, ОСОБА_4, інші спадкоємці до нотаріального органу у встановлений законом строк із заявами про прийняття спадщини не звертались, як випливає з матеріалів спадкової справи (а. с. 42-50). Після смерті ОСОБА_4 у встановлений для прийняття спадщини строк заяви про її прийняття до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини не надходили (а. с. 36-41). В будинку № 12 по вул. Крайній в м. Запоріжжі позивач проживає до часу звернення до суду.

Вирішуючи позов у частині вимог про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з того, що за змістом  ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення таких фактів, якщо від цього залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Факт того, що позивач є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджують пояснення представника позивача, третьої особи, яка є його рідним братом, свідоцтвами,  що містять записи про актт цивільного стану.

Оскільки встановлення зазначеного факту тягне за собою реалізацію права на спадкування, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині

    Згідно зі ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав нотаріальному органу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути виконані протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

    Право власності спадкодавця на спірний об’єкт нерухомості підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 9), відомостями з технічного паспорту на будинок (а. с. 15-21).

    Таким чином, суд вважає, що позивач і його мати, які постійно мешкали із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а після його смерті стали до фактичного управління та володіння спадковим майном, вчинили дії щодо прийняття спадщини, що дає суду підстави для задоволення вимог про встановлення факту прийняття позивачем  та ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_3

При вирішенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 суд керується тими й самими міркуваннями, тому вважає за можливе вимоги про визнання факту прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті ОСОБА_4 і визнання за ним права власності у порядку спадкування на об’єкт нерухомості задовольнити.

            Керуючись ст. ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року),   ст. ст. 10, 59, 212-215, 256, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради задовольнити.

    Встановити, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_4  після смерті ОСОБА_3, яка сталося  22.12.1989 року.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , яка сталося  25.06.1997 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок № 12 по вул. Крайній в м. Запоріжжі в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка сталося  25.06.1997 року.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в суд першої інстанції заяви про оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги впродовж строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                      О.В. Щаслива