ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року м. Чернівці

справа № 727/433/16

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Литвинюк І.М., Половінкіної Н.Ю.

секретар: Герман Я.І.

розглянувши апеляційну скаргу приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Назарія Богдановича на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 березня 2016 року, в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дій правомірними та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «ОКСІБанк» про визнання дій неправомірними та недійсним договору іпотеки,

встановив:

ОСОБА_2 в січні 2016 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання правомірними дій.

Позовні вимоги обґрунтувала слідуючими обставинами. 29.07.2011р. приватним нотаріусом Ялтинського міського округу АР Крим посвідчено довіреність від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, згідно якої остання була уповноважена представляти інтереси довірителя при передачі в іпотеку земельної ділянки площею 0,1га, яка розташована в с.м.т.Брюховичі Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_1, земельної ділянки площею 0,15га, яка розташована в с.м.т.Брюховичі Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_2 та житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1.

01.08.2011р. ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 уклала договір іпотеки та передала ПАТ «ОКСІ Банк» зазначене майно.

Оскільки ОСОБА_3 у 2015 році звернулася до неї з вимогою про відшкодування майнової шкоди, змушена захистити свої права зверненням до суду.

Провадження22ц-822/47/18 Головуючий у 1 інстанції Волошин С.О.

Категорія 19/27 Доповідач Перепелюк І.Б.

Позивач ОСОБА_2 просила визнати правомірними дії ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 29.07.2011р. посвідченої приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим Городковою Т.С. в тому числі дії, щодо укладення ОСОБА_2 договору іпотеки від 01.08.2011р. за №3733, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Юзвою Н.Б.

У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ПАТ «ОКСІ Банк» про визнання дій неправомірними та недійсним договору іпотеки.

Вказувала, що 22.07.2011р. між нею та ОСОБА_2 був укладений договір доручення, згідно якого ОСОБА_2 було уповноважено від імені і за рахунок довірителя представляти перед третіми особами інтереси останнього при передачі в іпотеку наступного майна: земельної ділянки площею 0,1га, яка розташована в с.м.т.Брюховичі Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_1, земельної ділянки площею 0,15га, яка розташована в с.м.т.Брюховичі Львівської області, кадастровий номер НОМЕР_2 та житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1.

29.07.2011р. приватним нотаріусом Ялтинського міського округу АР Крим посвідчено довіреність від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2

30.07.2011р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір про розірвання договору доручення.

А тому вважає, що договір іпотеки, який укладений 01.08.2011р. між ПАТ «ОКСІ Банк» та ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 є недійсним та не породжує жодних правових наслідків.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд визнати дії ОСОБА_2 щодо підписання договору іпотеки від 01.08.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. за № 3733 такими, що не породили жодних правових наслідків для ОСОБА_3 Визнати недійсним договір іпотеки від 01.08.2011р. укладений між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ОСОБА_3, посвідчений Юзвою Н.Б., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за № 3733. Скасувати державну реєстрацію іпотеки, проведеної на підставі договору іпотеки від 01.08.2011р. Виключити (скасувати) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заборону на відчуження майна, зареєстровану в реєстрі за № 3734 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б, а саме: заборону на відчуження будинку № 36а (кол. 22б), що знаходиться в АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,15 га, з цільовим призначенням - будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться в АДРЕСА_1), земельної ділянки площею 0,10га, з цільовим призначенням - особисте селянське господарство, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться в АДРЕСА_1), внесену на підставі договору іпотеки від 01.08.2011р., посвідченого Юзвою Н.Б., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за № 3733.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 березня 2016 року в задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «ОКСІ Банк» задоволено частково. Визнано дії ОСОБА_2 щодо підписання договору іпотеки від 01.08.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Юзвою Н.Б. за №3733 такими, що не породили правових наслідків для ОСОБА_3

Визнано недійсним договір іпотеки від 01.08.2011р., укладений між ПАТ «ОКСІ Банк» та ОСОБА_3, посвідчений Юзвою Н.Б., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за №3733.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «ОКСІ Банк» відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, приватний нотаріус Юзва Н.Б., який не брав участі у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про його права та обов'язки, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що враховуючи підставу скасування нотаріально посвідченого договору іпотеки, є потенційна можливість пред'явлення до нього як нотаріуса іпотекодержателем позову про відшкодування шкоди, заподіяної його незаконними або недбалими діями. Крім того, факт визнання недійсним з цих підстав посвідченого ним договору іпотеки несе в собі великі репутаційні ризики для подальшого здійснення професійної діяльності нотаріусом.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вважає рішення законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги - безпідставними. Заявляючи клопотання про закриття апеляційного провадження, посилається на те, що оскільки права апелянта - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Н.Б. рішенням суду не порушено, є підстави для закриття апеляційного провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що підстав для закриття апеляційного провадження не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суд апеляційної інстанції на підставі п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України закриває апеляційне провадження у справі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

У п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 зазначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.

Предметом спору є визнання недійсним договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Юзвою Н.Б. з тих підстав, що правочин вчинено довіреною особою без належних повноважень, отже нотаріусом не було належним чином перевірено повноваження представника за довіреністю, тобто порушено процесуальний порядок вчинення нотаріальних дій. Враховуючи це, нотаріуса, що посвідчував правочин, слід було залучити до участі у справі як третю особу.

Однак при розгляді справи судом першої інстанції цього не було зроблено. В апеляційній скарзі, щодо права на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що враховуючи підставу скасування нотаріально посвідченого договору іпотеки, є потенційна можливість пред»явлення до нього іпотеко держателем позову про відшкодування шкоди, заподіяної його незаконними або недбалими діями. А також посилається на те, що факт визнання недійсним з цих підстав посвідченого ним договору іпотеки несе в собі великі репутаційні ризики для подальшого здійснення професійної діяльності нотаріуса.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року №11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що підстав для закриття апеляційного провадження за п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України, на що посилається ОСОБА_3, не вбачається, оскільки суд першої інстанції, визнаючи недійсним договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Юзвою Н.Б., не залучив його до участі у справі, чим порушив його права та інтереси. Отже, апелянт має право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

22.07.2011р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір доручення, відповідно до п.1.1 якого, ОСОБА_3 доручила Повіреному (ОСОБА_2.) від імені і за рахунок Довірителя (ОСОБА_3.) представляти її інтереси при передачі в іпотеку земельної ділянки, площею 0,1га, яка розташована с.м.т. Брюховичі, Львівська область, цільове призначення - особисте селянське господарство, кадастровий номер НОМЕР_1; земельної ділянки площею 0,15га, яка розташована с.м.т. Брюховичі, Львівська область, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_2 та житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 реєстраційний номер - 25208687.

29.07.2011р., на підставі укладеного договору доручення, ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, видано довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Городковою Т.С. та зареєстровану в реєстрі за № 1432, відповідно до якої, ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси при передачі в іпотеку земельної ділянки площею 0,1га, яка розташована с.м.т. Брюховичі, Львівська область, цільове призначення - особисте селянське господарство, кадастровий номер НОМЕР_1; земельної ділянки площею 0,15 га, яка розташована с.м.т. Брюховичі, Львівська область, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_2 та житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1, реєстраційний номер - 25208687 перед третіми особами.

30.07.2011р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про розірвання договору доручення від 22.07.2011р., згідно з п.1 якого, сторони дійшли згоди розірвати укладений між ними договір доручення від 22.07.2011р. про представлення ОСОБА_2 ОСОБА_3 від імені і за рахунок останньої перед третіми особами з приводу передачі в іпотеку земельної ділянки, площею 0,1га, яка розташована с.м.т. Брюховичі, Львівська область, цільове призначення - особисте селянське господарство, кадастровий номер НОМЕР_1; земельної ділянки площею 0,15га, яка розташована с.м.т. Брюховичі, Львівська область, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_2 та житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1, реєстраційний номер - 25208687.

30.07.2011р. ОСОБА_3 звернулася із заявою до приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Городкової Т.С. про внесення у Єдиний реєстр довіреностей даних про скасування зазначеної довіреності, а також в цей же день повідомила у письмовій формі ОСОБА_2 про скасування довіреності та недопущення в подальшому вчинення будь-яких дій на її підставі.

ОСОБА_2 01.08.2011р. діючи від імені ОСОБА_3, на підставі скасованої довіреності, уклала з ПАТ «ОКСІ БАНК» договір іпотеки, посвідчений за №3733 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. Згідно п. 1.3 Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: - житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1, реєстраційний номер - 25208687; - земельна ділянка площею 0,15га, яка розташована в с.м.т. Брюховичі, Львівська область, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_2; - земельна ділянка площею 0,1га, яка розташована в с.м.т. Брюховичі, Львівська область, цільове призначення - особисте селянське господарство, кадастровий номер НОМЕР_1.

Відповідно до п.1.1., Договір укладений ОСОБА_2 на забезпечення вимог за кредитним договором між ПАТ «ОКСІ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АБВ Техніка» з відкриттям невідновлювальної кредитної лінії № 32/11-НВКЛ від 01.08.2011р., згідно з яким Банк надає грошові кошти (відкриває не відновлювальну кредитну лінію) ТОВ «АБВ-Техніка» в розмірі 7200000грн. з 01.08.2011р. по 31.07.2014р.

Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_2, суд першої інстанції посилався на те, що будучи обізнаною про скасування довіреності, ОСОБА_2 не повернула довіреність ОСОБА_3, а вчинила неправомірні дії, всупереч волі довірителя, без належних на те повноважень.

Суд першої інстанції зробив висновок, що договір іпотеки від 01 серпня 2011 року не може породжувати будь-яких правових наслідків для ОСОБА_3, оскільки договір іпотеки не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійним.

Однак, суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу на наступне.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного прав, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивач ОСОБА_2 просила визнати правомірними дії ОСОБА_2 тобто свої дії від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 29.07.2011р. посвідченої приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим Городковою Т.С. в тому числі дії, щодо укладення ОСОБА_2 договору іпотеки від 01.08.2011р. за №3733, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Юзвою Н.Б.

Такий спосіб захисту не передбачений законом, оскільки в силу припису ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується і захисту підлягає тільки порушене право.

Відмовляючи по суті позовних вимог, суд не зазначив, за захистом якого порушеного права позивач ОСОБА_2 звернулася до суду.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

У ч.2 ст.16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим вищезазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду, який, частково задовольняючи і зустрічний позов ОСОБА_3 в частині визнання дій ОСОБА_2 щодо підписання договору іпотеки від 01.08.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Юзвою Н.Б. за №3733 такими, що не породили правових наслідків для ОСОБА_3, не звернув уваги, що такий спосіб захисту також не передбачений законом. Така вимога не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, хоч у цьому випадку і таке не мало місце.

Отже, зазначені позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки обрані сторонами способи захисту не передбачені законом.

Задовольняючи зустрічний позов в частині визнання недійсним договору іпотеки від 01.08.2011р. укладеного між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ОСОБА_3, посвідченого Юзвою Н.Б., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за № 3733, суд першої інстанції неповно встановив всі обставини справи та зробив помилковий висновок про наявність підстав для задоволення зазначених позовних вимог.

Апелянт посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно встановив всі обставини справи та зробив безпідставні висновки, щодо наявності підстав для визнання договору іпотеки недійсним, зазначив, що питання припинення довіреності та питання визнання недійсною довіреності вже були предметом судового розгляду і встановлені судами обставини, відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України (в редакції що діяла на момент ухвалення судом рішення) не підлягали доказуванню. Однак суд першої інстанції «переоцінив» ці обставини і зробив протилежні висновки.

Зазначені доводи апелянта є обґрунтованими і знайшли свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги.

Згідно із ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст.244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно з п.146 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МУЮ від 03.03.2004 року №20/5 (яка діяла на момент укладення договору доручення), довіреність та її скасування підлягають обов»язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей відповідно до вимог Положення про Єдиний реєстр довіреностей. Кожному реєстраційному запису про посвідчення довіреності в Єдиному реєстрі присвоюються реєстраційний номер запису та поточна дати реєстрації в Єдиному реєстрі.

Частина 1 ст. 245 ЦК України свідчить, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Оскільки договір доручення, укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_2, передбачав здійснення операцій з нерухомим майном, довіреність на вчинення таких дій підлягала обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Однією з підстав припинення представництва за довіреністю є її скасування, що передбачено ст.ст. 248, 249 ЦК України.

Відповідно до ст.214 ЦК України особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Тобто, скасування нотаріально посвідченої довіреності, повинно відбуватись у нотаріуса.

Для реалізації права на скасування нотаріально посвідченої довіреності, особі що її видала, необхідно звернутись до нотаріуса із відповідною заявою.

Відповідно до ст.ст. 43, 45 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріальної дії за відсутності її учасника (його уповноваженого представника) не допускається. При вчиненні нотаріальної дії нотаріус має встановити особу учасника цивільних відносин. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншим документом, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт тощо). Заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо заява чи інший документ підписані за його відсутності, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.

Аналогічні вимоги містяться в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п. 13, 16 зазначеної Інструкції, для вчинення нотаріальної дії (в тому числі, для скасування довіреності) громадянину необхідно особисто звернутись до нотаріуса. Перед вчиненням нотаріальної дії нотаріус повинен встановити його особу, внести реквізити документа, за яким встановлено особу, до відповідного реєстру, та долучити його копію до примірника правочину, що залишається в справах нотаріуса.

Лише після цього нотаріус має зробити відповідну відмітку на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса, та внести інформацію про припинення її дії до Єдиного реєстру (пункти 154, 155 Інструкції).

Відомості про посвідчення нотаріусом довіреності, а також про припинення її дії підлягають внесенню до Єдиного реєстру довіреностей у порядку, встановленому наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006року№111/5.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що внесення до реєстру відомостей про скасування довіреності є можливим виключно після здійснення нотаріальної дії, яка може бути вчинена за умови особистої участі довірителя з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Даний порядок скасування довіреності ОСОБА_3 не був дотриманий. Це було встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили в інших справах, у яких брали участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини, а тому в силу вимог ч.3 ст.61 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), не підлягають доказуванню у даній справі.

Суд першої інстанції безпідставно не звернув на це увагу, не встановив всі обставини справи, чим порушив норми процесуального права.

При розгляді апеляційної скарги встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2012р. відмовлено в задоволені позову ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим про покладення обов»язку на нотаріуса внести до Єдиного реєстру довіреностей відомості щодо припинення дії довіреності від 29.07.2011р., виданої на представництво її інтересів ОСОБА_2 При розгляді зазначеної справи судом було встановлено, що у період з 30.07.2011р. по 01.09.2011р. цінні листи на адресу приватного нотаріуса Городкової Т.С. не надходили, особисто ОСОБА_3 до нотаріуса не зверталася.

Оскільки ОСОБА_3 особисто до приватного нотаріуса з відповідною заявою не зверталася, приватний нотаріус - Городкова Т.С. не мала передбачених законом підстав для вчинення дій зі скасування довіреності та внесення певних відомостей до відповідного реєстру, крім того, і не отримувала необхідну заявою від ОСОБА_3 поштою.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 19.12.2012р. при розгляді апеляційної скарги в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Городкова Т.С. про визнання відсутності права діяти на підставі довіреності, було встановлено, що позивачем не дотримано порядку скасування нотаріально посвідченої довіреності з дотриманням вимог передбачених ст.43,45 Закону України «Про нотаріат». Довіреність від 29.07.2011р. є чинною, отже підстав для визнання відсутності у ОСОБА_2 прав діяти від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 29.07.2011р., посвідченої приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Городковою Т.С. та зареєстрованої в реєстрі за №1432, немає.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2015 року залишеним без змін Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01.03.2016р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «ОКСІ Банк» про визнання дій неправомірними, визнання договору поруки недійсним. Апеляційним судом було встановлено, що порядок передбачений п.146 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МУЮ від 03.03.2004 року №20/5 (яка діяла на момент укладення договору доручення) скасування довіреності ОСОБА_3 не був дотриманий.

Отже, при розгляді зазначених справ судами було встановлено, що даний порядок скасування довіреності ОСОБА_3 не був дотриманий.

Доводи апелянта щодо наявності підстав для закриття провадження по справі є безпідставними. Так, дійсно при розгляді апеляційної скарги встановлено, що спори між сторонами вже були предметом судових розглядів.

Так, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 19 грудня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим, про визнання відсутності у ОСОБА_2 права діяти від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 29.07.2011 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 04.09.2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27.01.2015р., відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Оксі Банк», третя особа реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції, приватний нотаріус, про визнання недійсним договору іпотеки.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 07.04.2015р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим про визнання недійсною довіреності від 29.07.2011р.

Згідно п.2 ст.205 ЦПК України, ( в редакції на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв»язку із відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалі або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України однією із підстав для закриття провадження у справі є набрання законної сили рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 зверталася в суд з позовом до ОСОБА_2, ПАТ «Оксі Банк» про визнання дій неправомірними, визнання договору поруки недійсним. Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2015 року залишеним без змін Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01.03.2016р. відмовлено у задоволенні позову.

ОСОБА_3 зверталася в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Городкової Т.С. про визнання відсутності права діяти на підставі довіреності. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 19.12.2012р. при розгляді апеляційної скарги відмовлено в задоволені позову.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «ОКСІБанк» про визнання недійсним договору іпотеки з підстав зазначених в даному позові не був предметом іншого судового розгляду, отже і відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене та те, що припинення відносин представництва за договором доручення у зв»язку з його розірванням не тягне за собою недійсність довіреності, а самою ОСОБА_3 не дотримано порядок скасування нотаріально посвідченої довіреності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору іпотеки. Зазначений договір був укладений відповідно до вимог закону на підставі довіреності, яка на момент укладення договору іпотеки не була скасована у визначеному законом порядку та була чинною. Підстав передбачених ст.ст.203, 215 ЦК України для визнання договору іпотеки недійсним не встановлено. Отже немає підстав і для скасування державної реєстрації іпотеки та виключення відповідних записів із Державного реєстру.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми процесуального права, що відповідно до п.1, п.3, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дій правомірними та відмови у зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ПАТ «ОКСІБанк» про визнання дій неправомірними та недійсним договору іпотеки.

Відповідно до положеннь ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи зазначені норми закону, з ОСОБА_3 на користь приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Н.Б. слід стягнути 1670,14грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.367, ст.374, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Назарія Богдановича задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 березня 2016 року скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дій правомірними та в зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ОКСІБанк» про визнання дій неправомірними та недійсним договору іпотеки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Назарія Богдановича 1670,14грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення - 3 січня 2019 року.

Головуючий (підпис)

Судді : (підписи)

Вірно з оригіналом :