22-ц/804/184/19

                                                                                263/8020/18

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Категорія 24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 263/8020/18

                                                                                                              Номер провадження 22-ц/804/184/19

03 січня   2019 року                                                                                  місто Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

                 головуючого судді -  Гаврилової Г.Л.

                 суддів - Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.

                 за участю секретаря – Єфремової О.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_2,

відповідачі - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Азовгаз»,

розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2018 року, у складі судді Музики О.М.,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати незаконними дії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (далі – ПАТ «Маріупольгаз») та товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгаз» (далі – ТОВ «Азовгаз») щодо  відключення від газопостачання будинку № 18 по вул. Ушакова у м. Маріуполі Донецької області, укласти договір про реструктуризацію боргу у розмірі 38 9433 грн. 18 коп. між ПАТ «Маріупольгаз», ТОВ «Азовгаз» та ОСОБА_2 на строк 60 місяців. На обґрунтування вимог посилалась на обставини, згідно яких , вона  з 2007 року є  власником будинку № 18 по вул. Ушакова у м. Маріуполі, в якім зареєстровані та проживають: ОСОБА_2, її донька – ОСОБА_4, зять – ОСОБА_5, онука – ОСОБА_6 Відповідно до акту від 17 квітня 2018 року б/н, складеного представниками ПАТ «Маріупольгаз», внаслідок заборгованості у розмірі 38 943 грн. 18 коп. зі сплати за газ відповідно до показників лічильника – 30077, проведено відключення від газової системи, знятий газогін, установлена заглушка з пломбою № 26580733.  Позивач вважає, що відповідачем в порушення діючого законодавства не направлено споживачу письмове попередження про припинення газопостачання, внаслідок чого власник домоволодіння – ОСОБА_2 позбавлена можливості прийняти міри до своєчасної оплати за надану послугу з оплати за газ. Статтею 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктурується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. ОСОБА_2 на теперішній час не працює, проживає за рахунок випадкових заробітків у приватних осіб, в указаному будинку проживає одна, її донька має малолітню дитину, тому також не має можливості працювати та не має постійного доходу, тобто її сім’я перебуває у важкому матеріальному становищі, внаслідок чого власник будинку не має реальної можливості погасити борг перед ПАТ «Маірупольгаз» у розмірі 38 943 грн. 18 коп. 23 травня 2018 року на адресу ПАТ «Маріупольгаз» направлений лист з проханням про укладення між позивачем та відповідачем договору про реструктуризацію боргу, та  08 червня 2018 року ПАТ «Маріупольгаз» направило відповідь за № 08-1009, відповідно до якої станом на 01 липня 2018 року заборгованість позивача перед підприємством відсутня. Натомість, 17 квітня 2018 року ПАТ «Маріупольгаз» за дорученням ТОВ « Азовгаз»  виконав роботи з відключення від газопостачання будинку № 18 по вул. Ушакова у м. Маріуполь, без додержання передбаченого  законодавством порядку, тобто письмового попередження власника  про припинення газопостачання та пропозиції  щодо реструктуризації  боргу. 

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», ТОВ «Азовгаз» про визнання незаконним дій, укладення договору про реструктуризацію боргу відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального  права, просить рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що всупереч п.14 Правил постачання природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1382/27827 від 06 листопада 2015 року, повідомлень позивачу про відключення її від постачання газу не було направлено, відомостей про отримання позивачем такого повідомлення також відсутні, але судом першої інстанції не було надано зазначеним обставинам оцінки. Листом від 23 травня 2018 року, спрямованим на адресу ПАО « Маріупольгаз»,  позивач просила відповідача про укладення договору про реструктуризацію боргу, проте, відповідач не погодив цю  пропозицію.  Суд зазначеним обставинам  також не надав оцінки. Суд не встановив розмір фактичної заборгованості позивача за спожите газопостачання, оскільки матеріали справи містять різні відомості щодо його  розміру.  

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

ПАТ «Маріупольгаз» та ТОВ «Азовгаз» подали відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких зазначають, що рішення суду першої інстанції є таким, що постановлено з дотримання норм процесуального та матеріального права.

Так, відповідно до п. 24 Правил № 2496, споживач зобов’язаний забезпечити своєчасну та повну оплату вартості спожитого природного газу. Проте, позивач не проводив оплату спожитого газу, не надавав показники газового лічильника, у зв’язку з чим визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв, відповідно до пункту 4 глави 3 розділу ХІ КГС України. Боржник повідомлявся 06 грудня 2017 року про наявність заборгованості, однак не вжив ніяких заходів з її погашення.

17 квітня 2018 року робітниками газорозподільного підприємства при демонтажу лічильника газу для проведення повірки лічильника газу були зняті реальні показники газового лічильника. Відповідно до довідки гозорозподільчого підприємства за адресою: вул. Ушакова, 18, м. Маріуполь, позивачем за період з 01 липня 2015 року по 17 квітня 2018 року спожито природний газ на загальну суму 87 165 грн. 08 коп.

Пунктом 15 розділу ІІІ Правил № 2496 передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком про реструктуризацію заборгованості.

Позивач зверталася до ТОВ «Азовгаз» з приводу реструктуризації заборгованості, у свою чергу, ТОВ «Азовгаз» не відмовляв у проведені реструктуризації, та  листом від 20 червня 2018 року погодився реструктуризувати заборгованість при оплаті її частини у розмірі 60 %, що було позивачем проігнороване.

Отже, з посиланням на ст. 628, 6, 14 ЦК України вважають, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковими для неї.

У судове засідання 03.01.2019 року позивач, її представник ОСОБА_7  та представник відповідача ПАТ «Маріупольгаз», належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з’явились,  клопотань до апеляційного суду не надавали, що у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі за їх відсутність.( а.с. 89, 92, 93)

Заслухавши  суддю - доповідача,  пояснення представника позивача ОСОБА_3В, надані ним у судовому засіданні  18.12.2018 року, який просив задовольнити вимоги  апеляційної скарги, заперечення представника відповідача ТОВ « Азовгаз» ОСОБА_8,   дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,  що апеляційна  скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

   Судове рішення таким вимогам у повному обсязі не відповідає.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо  визнання незаконними дій ПАТ «Маріупольгаз» та ТОВ «Азовгаз» внаслідок відключення від газопостачання будинку № 18 по вул. Ушакова у м. Маріуполі Донецької області, суд першої інстанції виходив з того, що, незважаючи на те, що відповідачі порушили порядок відключення споживача  від газопостачання, позивачем у позовних вимогах не визначено належного способу захисту його прав, свобод або інтересів, тому з огляду на викладене, саме по собі визнання дій неправомірними не має правового значення для вирішення спору по суті, оскільки не має похідного характеру до вимог, які б позивач міг заявити у зв’язку з такими діями, зокрема підключення до системи газопостачання, тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

           Судова колегія не погоджується з такими висновками суду.

Судом встановлено та підтверджується  матеріалами справи, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 вересня 2007 року № 15789253, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок № 18 по вул. Ушакова у м. Маріуполі Донецької області.

Відповідно до карти абонента ОСОБА_2 її особовий рахунок має № 8711.( а.с.32)

            06 грудня 2017 року ТОВ «Азовгаз» направлено ОСОБА_2В повідомлення про наявність заборгованості за спожитий газ у розмірі 34 970 грн. 22 коп., роз’яснені наслідки не сплати заборгованості, а саме, що розрахунок заборгованості буде здійснюватися за граничними нормами споживання природного газу. ( а.с. 33) 

Відповідно до акта про відключення від газопостачання від 17 квітня 2018 року, у зв’язку із заборгованістю за газопостачання, показників лічильника – 30077 м. куб на суму 38 943 грн. 18 коп., за адресою абоненту ОСОБА_2 ПАТ «Маріупольгаз» проведено відключення від газопостачання та знятий лічильник, проставлені заглушки.( а.с.8)

23 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «Маріупольгаз» із заявою, в якій вказала, що працівниками ПАТ «Маріупольгаз» допущено порушення п. 19 Правил № 2246, оскільки її не попереджено про припинення газопостачання. Також зазначила, що її сім’я перебуває у важкому матеріальному становищі, у зв’язку з чим власник будинку не має реальної можливості погасити заборгованість перед ПАТ «Маріупольгаз» у розмірі 38 943 грн. 18 коп., тому просила укласти договір про реструктуризацію боргу у розмірі 38 943 грн. 18 коп. між ПАТ «Маріупольгаз» та ОСОБА_2В.( а.с.10)

Згідно відповіді ТОВ «Азовгаз» на  дане звернення від 20 червня 2018 року, товариство повідомило позивача, що станом на 17.04.2018 року (дата відключення системи від газопостачання), заборгованість згідно даних газового лічильника  становить 87 165,08 гривень. ТОВ « Азовгаз»   згодне розглянути питання відносно укладення договору  реструктуризації боргу за умови попередньої  часткової сплати  заборгованості у розмірі 60% від суми заборгованості та вказав реквізити, за якими споживачу потрібно звертатись з даного приводу. ( а.с. 36)

Предметом спору  у справі є захист прав споживача, який полягає у визнанні дій неправомірними щодо відключення від системи газопостачання будинку № 18 по вул. Ушакова, 18 у м. Маріуполі та спонукання газопостачальника  до укладення договору про реструктуризацію заборгованості строком на 60 місяців.

            Відповідно до п. 4 розділу І Кодексу газорозподільних систем України постачальником природного газу (постачальник) є суб’єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Оператор газорозподільної системи (далі – Оператор ГРМ) – суб’єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

             Згідно з п. 23 розділу ІІІ Правил постачання природного газу від 30 вересня 2015 року  № 2496, затверженими постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постачальник має право: ініціювати припинення постачання природного газу побутовому споживачеві; безперешкодного доступу до лічильників газу, встановлених у побутового споживача, для перевірки показань фактично використаних побутовим споживачем обсягів природного газу.

             Пунктом 25 розділу ІІІ Правил № 2496 передбачено, що побутовий споживач є відповідальним за: несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання; відмову в доступі до об’єкта споживача представникам постачальника для виконання ними функцій, передбачених цими Правилами та договором.

           У пункті 17 розділу ІІІ Правил № 2496 передбачено, якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.

Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ. Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам. При необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об’єкт споживача. У такому разі Оператор ГРМ відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює в установленому порядку припинення розподілу природного газу на об’єкт споживача, після чого повідомляє про це постачальника.

                Відповідно до п/п. 1 п. 1 пар. 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.

             При цьому , якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об’єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 5 (крім випадку подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання), 9 цього пункту, Оператор ГРМ має надіслати рекомендованим поштовим відправленням або надати з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу) Оператором ГРМ.

Судом встановлено, що Оператор ГРМ( ПАТ « Маріупольгаз») не надсилав рекомендованим поштовим відправленням та не вручав з позначкою про вручення повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу споживачу ОСОБА_2 станом на 17 квітня 2018 року, тобто дату віключення від газопостачанння.

Також  матеріали справи не містять  копії відповідного письмового повідомлення постачальника ( ТОВ « Азовгаз»),  який той мав би  надіслати  споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об’єкт споживача.

Разом з цим, суд першої інстанції , встановивши, що відповідачами  порушений  порядок припинення газопостачання ОСОБА_2, прийшов до невірного  висновку , що само по собі визнання дій постачальника та оператора ГРМ незаконними не можуть слугувати способу захисту порушеного права позивача, передбаченого ст. 16 ЦК України.

            Позивач, у свою чергу вважає, що обраний ним  спосіб захисту є таким, що не суперечить чинному законодавству.

              Відповідно до  статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частиною другою даної статті  суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

          Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України)

         Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

          Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

           З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 3 - 5, ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав.

           Згідно з частиною 4 статті 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

          Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК).

         Відповідно до ст. 13 ЦК України  цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1).

           За таких обставин, позивач мав право,  щоб відключення його від газопостачання здійснювалось виключно у законний спосіб, передбаченим  Кодексом газорозподільних систем та Правил № 2496.

           У свою чергу, суд першої інстанції, встановив, що відповідачі при відключенні позивача від газопостачання діяли не у спосіб, що передбачений  Правилами № 2246, не звернув уваги, що до прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права ( ст. 3 ЦК) , отже, позивач мала у судовому порядку захистити своє право у спосіб, який не заборонено законом.

            Крім того,  встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин та на час складення акту про відключення від газопостачання від 17 квітня 2018 року, Оператор ГРМ  керувався та діяв у спосіб, передбачений  Правиламии  надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими   Постановою Кабінетів Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 ( а.с. 8), які регулювали відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу та відповідний порядок припинення газопостачання, що визначав певні обставини ( п.6) , які у імперативному порядку слугували підставою для припинення газопостачання. Вказана Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 втратила чинність 16 липня 2016 року.

             Оскільки діючі правила відключення від газопостачання передбачають альтернативний порядок (п/п. 6 п. 1, пар. 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем), з урахування певних чинників, підстав вважати законним відключення від газопостачання, 17 квітня 2018  року, споживачу ОСОБА_2  на підставі  Постанови Кабінетів Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246  не було.

  За таких  обставин, судове рішення в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ «Маріупольгаз», ТОВ «Азовгаз» про визнання дій незаконними підлягає скасуванню з ухваленням в даній частині нового рішення про задоволення позовних вимог. 

              Щодо зобов’язання укладення договору про реструктуризацію боргу.

             Відповідно до пункту 15 розділу ІІІ Положення № 2496, у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

Пунктом 4.10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 06 листопада 2015 року № 1386/27831, передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з газопостачання споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком до цього договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим договором.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

          Отже, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї. Виконання цивільного обов'язку забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, яка встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства .(ст. 14 ЦК)

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду, що  діючим законодавством України передбачено право, а не обов’язок газопостачального підприємства при наданні реструктуризації заборгованості споживачам. До того ж, реструктуризація заборгованості можлива лише у разі неплатоспроможності споживача сплачувати за послуги газопостачання, що  підлягає доведенню.

            Доводи апеляційної скарги, що приписи  15 розділу ІІІ Положення № 2496 передбачають  реструктуризацію заборгованості, не спростовують в даній частині судового рішення висновків суду, оскільки  діють за певних обставин, та виключно за  домовленістю сторін.

Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», на які посилається позивач, також  не містить імперативного права споживача щодо  укладення договору реструктуризації заборгованості з постачальником.

Доводи апеляційної скарги, що суд не обговорював питання щодо розміру фактичної заборгованості за спожитий газ  ОСОБА_2, судова колегія відхиляє, оскільки такі вимоги не були предметом спору та не заявлялись як позовні вимоги . Апеляційний суд, у свою чергу, відповідно до ч.6 ст. 367 ЦПК України  не   розглядає позовні вимоги , що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.   

За таких обставин, судове рішення  в частині  відмови у задоволені позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгаз» про зобов’язання укладення договору про реструктуризацію боргу  підлягає залишенню без змін.

        Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381,382 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.  

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 жовтня 2018 року в частині відмови у задоволені позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгаз» про визнання незаконними дій - скасувати.

Позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз»,товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгаз» про визнання дій незаконними - задовольнити.

Визнати дії публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз»,товариства з обмеженою відповідальністю «Азовгаз» щодо відключення від газопостачання будинку № 18 по вулиці Ушакова в місті Маріуполі Донецької області  незаконними.

В решті судове рішення залишити без змін.

         Постанова  набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення  безпосередньо до Верховного Суду.

         Повний текст постанови складений 04 січня 2019 року.  

         Головуючий                                                                                             Гаврилова Г.Л.

         Судді                                                                                                            Зайцева С.А.

                                                                                                                         ОСОБА_9