ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"08" січня 2019 р. Справа № 903/77/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Павлюк І.Ю.

судді Демидюк О.О.

судді Савченко Г.І.

розглядаючи апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам", с.Мишів, Іваничівського району Волинської області

на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 19.10.18р. суддею Демяк В.М. у м.Вінниці, повний текст складено 19.10.18р.

у справі № 903/77/17

за позовом Фізичної особи-підприємця Єзерського Олександра Володимировича, м.Полонне Хмельницької області

до Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам", с.Мишів, Іваничівського району Волинської області

про стягнення 512 900, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.10.2018р. зупинено провадження у справі №903/77/17 за позовом Фізичної особи-підприємця Єзерського Олександра Володимировича до Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" про стягнення 512900,00грн. до повернення матеріалів справи до Господарського суду Волинської області.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Дочірнє підприємство "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати.

Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В силу п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017р. №2246-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018р. складає 1762,00грн..

За змістом ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

У відповідності до ст.2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до приписів підпункту 7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суд становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Водночас, при поданні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.10.2018р. у справі №903/77/17 Дочірнім підприємством "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" повинно було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00грн..

Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суд від 06.12.2018р. апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 1910.2018р. у справі №903/77/17 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги і надання суду відповідних доказів.

Як вбачається з вкладки "Табель" програмного забезпечення "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Павлюк І.Ю. перебувала у відпустці з 26.12.2018р. по 04.01.2019р..

Водночас, 26.12.2018р. до Північно - західного апеляційного господарського суд від скаржника надійшла заява про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на його скрутне фінансове становище та зазначає, що на даний час не в змозі сплатити суму судового збору для подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.10.2018р. у справі №903/77/17.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 1 ч.2 ст.129 Конституції України та ст.7 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також, колегія суддів зазначає, що відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком господарського суду, яким суд користується враховуючи майновий стан сторони в кожному конкретному випадку.

На думку колегії, наведені скаржником обставини не відповідають умовам, що передбачені спеціальним Законом України "Про судовий збір", зокрема у його ст.8, які б дали підстави для відстрочення йому сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі.

Крім того, зважаючи на те, що скаржник не надав будь - яких доказів в обґрунтування свого клопотання, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі, Північно - західний апеляційний господарський суд має обґрунтовані сумніви щодо реальної можливості сплати судового збору заявником в установлений законом строк - до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі.

Відтак, відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі, передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги).

Також слід зазначити, що згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п.31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України").

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати, залишати без руху позовну заяву (апеляційну скаргу) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no.28249/95 від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.260 та ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

Частинами 6 - 8 ст.260 ГПК України визначено, що питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Беручи до уваги, що у встановлений судом термін скаржником недоліки апеляційної скарги не були усунені, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам", с.Мишів, Іваничівського району Волинської області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення апеляційним судом судового рішення у справі.

2. Апеляційну скаргу (з доданими до неї документами) Дочірнього підприємства "Агрофірма Луга-Нова" Приватного підприємства "Універсам", с.Мишів, Іваничівського району Волинської області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 19.10.2018р. у справі №903/77/17 повернути заявнику.

2. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

3. Ухвала апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.