МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-03-56/2010 р.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Стрєльнікова Д.В.

при секретарі                             Чоботаренко Т.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши 22 січня 2010 року  в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Миколаївський області про скасування постанови ВЕ 112437 від 13.06.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху і накладення штрафу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що  спірна постанова винесена безпідставно та з порушенням чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач позов підтримав і підтвердив викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача УДАІ в судове засідання не з'явився. Надав суду письмові заперечення, в яких позов не визнав і пояснив, що постанова винесена і доведена до відома позивача з додержанням норм законодавства.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

13.06.2009 р. інспектором ОР ДПС ВДАІ м. Миколаєва винесено постанову ВЕ 112437, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України і на нього накладено штраф в розмірі 430 грн. В даній постанові вказано, що 13.06.2009 р. о 10.10 год. позивач керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Потьомкінскій на перехресті з вул. Пушкінська, для надання переваги в русі не зупинив т/з перед дорожньою розміткою 1.12. (стоп-лінія), чи світлофором при наявності дорожнього знаку 5.62 (місце-зупинки), або ввімкнутому забороноючому сигналі світлофору, чим порушив п.п. 8.10, 16.3. ПДР України. (а.с. 4)

Згідно ст. 258 ч. 6 КУпАП адміністративне правопорушення в сфереі забезпечення безпеки дорожнього руху повинно бути зафіксоване за допомогою спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючих в автоматичному режимі.

Судом встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача була винесена за результатами фіксації порушень правил дорожнього руху засобами фото- та відео фіксації, працівником ВДАІ без складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме із застосуванням приладу «Візир» № 0711225 . При цьому п рилад «Візир» не використовувався в автоматичному режимі, а керувався співробітником ДАІ.

У відповідності до ст. 14-1 КУпАП фіксація і заочне винесення  постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливо тільки тоді, коли порушення зафіксоване засобом, що працює в автоматичному режимі. У разі ж, коли фіксація правопорушення здійснюється приладом, що працює не в автоматичному режимі має бути складений протокол про адміністративне правопорушення згідно ст. 254 КУпАП. Саме в протоколі про адміністративне правопорушення в такому випадку фіксуються всі фактичні дані про обставини адміністративного правопорушення і цей документ є доказом по справі. Згідно ст. 283 ч. 2 КУпАП постанова про притягнення до адміністративної відповідальності вже має містити обставини, які встановлені при розгляді справи.

До того ж, як зазначив позивач, він не отримував спірну постанову, а дізнався про неї при звернення органів ДАІ для проходження технічного огляду в жовтні 2009 року. Копія даної постанови йому була вручена лише після його письмового звернення до органів ДАІ 12.10.2009 року. (а.с. 3) Що ж стосується тверджень відповідача про вручення постанови позивачу, викладених в його письмових запереченнях на позов, то в них не зазначено коли і яким чином направлялася ця постанова постанова позивачеві. Докази направлення і вручення спірної постанови позивачу відповідачем суду не надані. Таким чином позивачем не був пропущений і строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача відсутні належні докази його вини і за таких обставин  спірна постанова не може залишатися в силі і підлягає скасуванню як неправомірна.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 159, 160-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 — задовольнити.

Постанову ВЕ 112437 складену 13 червня 2009 року ст. інспектором ОР ДПС ВДАІ м. Миколаєва про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 430 грн. - визнати неправомірною і скасувати.

На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів, після чого апеляційна скарга протягом 20 днів до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                             Д.В. Стрєльніков