справа №2-128/2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 лютого 2007р.               Хортицький райсуд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді                   - Курбатової О.М.

при секретарі                           - Насальській Г.О.

з участю адвоката                 - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у М.Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ЖБК „Автомобіліст-8", ОП ЗМБТІ про продовження процесуального строку, про поділ майна подружжя, про визнання права власності, про встановлення порядку користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3., у якому просить: поновити процесуальний строк на розділ майна подружжя; визнати за ним право власності на 1/2 частину квартириАДРЕСА_1 та встановити порядок користування квартирою, виділивши йому кімнату жилою площею 16кв.м.

Відповідач ОСОБА_3. заперечує проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що позивач ОСОБА_2. пропустив строк позовної давності для звернення до суду без поважних причин.

Представник третьої особи: ЖБК „Автомобіліст-8" у судове засідання не з'явився, просить розглянути справу у її відсутність у відповідності до вимог закону.

Третя особа: ОСОБА_4. заперечує проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що вона проживає у спірній квартирі зі своєю сім'єю, іншого житла не має.

Представник третьої особи: ОП ЗМБТІ у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2. і ОСОБА_3. перебували у зареєстрованому шлюбі з 1972р., який розірвали ІНФОРМАЦІЯ_1.

У 1978р. сім'ї сторін у справі була надана трьхкімнатна квартира АДРЕСА_1 у ЖБК „Автомобіліст-8"; членом ЖБК є ОСОБА_3.

Повністю пайовий внесок за квартиру сплачений у 1993р.

Рішенням Ленінського районного народного суду м.Запоріжжя від ІНФОРМАЦІЯ_2. шлюб між ОСОБА_2. і ОСОБА_3. був розірваний; реєстрація розірвання шлюбу в органах РАГСу відбулася ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст.44 КпШС України шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах РАГСу.

Таким чином, ОСОБА_2. і ОСОБА_3. перебували у зареєстрованому шлюбі з 1972р. по ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі ст. 15 Закону України „Про власність" член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, набуває право власності на цю квартиру.

Таким чином, ОСОБА_3. стала власником квартири АДРЕСА_1, але враховуючи, що пай за квартиру був внесений у період шлюбу з ОСОБА_2., то відповідно до ст.ст.22,28 КпШС України квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_2. і ОСОБА_3. і долі їх є рівними, тобто ОСОБА_2. і ОСОБА_3. належить на праві власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.

2

Доводи ОСОБА_3. про те, що вона з 1989р. сплачувала пайовий внесок за квартиру сама, і у рішенні суду про розірвання шлюбу вказано, що шлюбні відносини між нею та ОСОБА_2. припинені з 1989р., не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказівка строку припинення шлюбних відносин у рішенні суду про розірвання шлюбу не є безумовною та беззаперечною, крім того, інших доказів, на підтвердження своїх доводів, ОСОБА_3. суду не надала, а у судовому засіданні на питання чому вона майже п'ять років не реєструвала розірвання шлюбу в органах РАГСу пояснила, що мала намір зберегти сім'ю.

У своїх позовних вимогах ОСОБА_2. просить поновити процесуальний строк для звернення до суду, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Відповідно до ст.ст.256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернути до суду з вимогою про захист своїх порушених прав; строк загальної позовної давності - три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

У даному випадку, ОСОБА_3. право власності на спірну квартиру не оформила до теперішнього часу, що підтверджується як її поясненнями, даними у судовому засіданні, так і довідкою ЖБК „Автомобіліст-8" НОМЕР_1., тому, на думку суду, права ОСОБА_2. порушені не були і він ніяким чином не пропустив строк позовної давності для звернення до суду із позовом, крім того, він сплатив половину пайового внеску за квартиру і тим самим, на підставі діючого законодавства, вже набув право власності на 1/2 частину квартири.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2. про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що позивач не пропустив строк для звернення до суду із позовом.

ОСОБА_2. просить також встановити порядок користування квартироюАДРЕСА_1, виділивши йому у користування кімнату жилою площею 16кв.м, не вимагаючи грошової компенсації, оскільки розмір кімнати є меншим ніж половина жилої площі квартири.

Враховуючи, що між сторонами склався певний порядок користування квартирою, згідно якого ОСОБА_2. проживав у кімнаті жилою площею 16кв.м, він не вимагає грошової компенсації, житлові права ОСОБА_3. порушені не будуть, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, але, на думку суду, із зазначенням, що підсобні приміщення залишаються у загальному користуванні.

Керуючись ст.ст.209, 213-215, 294 ЦПК України, ст.ст.22, 28, 44 КпАС України, ст.15 Закону України „Про власність", суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартириАДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_2 у користування кімнату жилою площею 16кв.м у квартирі АДРЕСА_1; підсобні приміщення залишити у загальному користуванні.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.