Судове рішення #7634693

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                   Справа № 2а-124/10/2370

           01 лютого 2010 р.                                                                              м. Черкаси

   14 год. 55 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді   - Коваленка В.І.,

при секретарі -  Поповій Ю.Є.,

за участю:

від позивача    -  Савенко Ю.Н., за довіреністю,

від  відповідача -  не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси Черкаської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2213 грн. 50 коп.,

   

ВСТАНОВИВ:

  Державна податкова інспекція у м. Черкаси Черкаської області звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення 2213 грн. 50 коп.

 Позивач зазначає, що під час перевірки діяльності відповідача встановлено порушення п. 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.1995 року.

У зв’язку із виявленими порушеннями у відповідності до ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій № 000620 від 01.04.2009 року, яким визначено штрафні санкції у розмірі 2213 грн. 50 коп.

Позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі  2213 грн. 50 коп.        

Відповідач заперечень проти позову не надав, свого представника до суду не направив в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.12.2002 року як фізична особа – підприємець та згідно відомостей, вказаних у довідці №  477/17-226 державної податкової інспекції у м. Черкаси від 05.03.2003 року взятий на облік як платник податків.

 Дослідженням матеріалів справи, суд встановив, що державною податковою інспекцією у м. Черкаси в Черкаській області проведено перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а саме, магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 Перевірка проведена щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності згідно Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, за результатами  якої складено акт №  450/23/23/23/2754522077 від 20.03.2009 року.

 З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки відповідача встановлено порушення п.1. та п.2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06 липня 1995 року, а саме, зафіксовано в акті факт реалізації товару на загальну суму 76 грн. 35 коп. Продавець отримала готівку, видала здачу та товар, але не провела розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій, не роздрукувала та не видала відповідний розрахунковий документ (чек). Чим порушено  п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.1995 року.

Суд встановив, що відповідальність за вищевказане порушення передбачено  п. 1 ст. 17 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року у вигляді штрафу у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність, а саме, 76 грн. 35 коп. * 5 = 381 грн.75 коп.

Крім цього, при перевірці книги обліку розрахункових операцій встановлено невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку за 22.10.2008 року так проводились розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій за готівку, що підтверджується даними контрольних стрічок. В даному випадку порушено вимогу п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, де зазначено, що за вищевказане порушення передбачено відповідальність у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян , а саме, 20*17 грн. = 340 грн.

Судом також встановлено, що під час перевірки готівкових коштів на місці проведення розрахунків рахувалося 382 грн. 95 коп., а згідно денного звіту мало рахуватися 84 грн. 60 коп. Невідповідність складає 298 грн. 35 коп. В даному випадку порушено вимогу п.13 ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року.

Відповідальність за вищевказане порушення передбачено ст. 22 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, де зазначено, що сума на яку виявлено невідповідність сплачується у п’ятикратному розмірі, а саме, 298 грн. 35 коп.*5 = 1491 грн. 75 коп.

Таким чином за результатами перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, встановлено порушення відповідачем п. 1, 2, 9, 13 ст.3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виявлених порушень, встановленого актом перевірки № 000620 від 20.03.2009 року у відповідності до Закону України № 265/95 позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000192303 від  01.04.2009 року, яким визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2213 грн. 50 коп.  

У відповідності зі статтею 25 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.  

На момент розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 2213 грн. 50 коп.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року реєстратори розрахункових операцій застосовуються підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, а також фізичними особами (резидентами та нерезидентами) - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.        

Судом встановлено, що згідно положень ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені.

Статтею 11-2 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.1990 року вказано, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку   та копію наказу про проведення такої перевірки.   Недотримання процедури перевірки при фактичному допуску до її проведення не має наслідком визнання протиправними застосованих податковою інспекцією до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій за встановлені порушення Закону.

Крім того, дослідивши пояснення продавця магазину «Наливайко» ОСОБА_3, від 20.03.2009 року, суд вважає, що даними поясненнями підтверджується факт порушення п.1, п. 2, п. 9 та п. 13 ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищесказаного та керуючись  ст.ст.11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, що мешкає за адресою: 18029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси Черкаської області, що знаходиться за адресою: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235 штрафні санкції в розмірі 2213 (дві тисячі двісті тринадцять) грн. 50 коп.  

  Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з  подачею  копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                               В.І. Коваленко                                                                                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація