Справа № 444/1043/18

Провадження № 2/444/716/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового будинку, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи позовні вимоги тим, що між нею та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів від 15.07.2014 року, за яким позикодавець надав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 900000,00 гривень, які позичальник зобов'язався повернути до 15.07.2015 року. Договором № 1 про внесення змін до договору позики грошових коштів продовжено строк повернення коштів до 05.06.2016 року. 05.08.2014 року між позивачем та відповідачем укладений ще один договір позики грошових коштів, згідно з яким позикодавець надав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 320000,00 гривень, які позичальник зобов'язався повернути до 15.07.2015 року. Договором № 1 про внесення змін до договору позики грошових коштів продовжено строк повернення коштів до 05.06.2016 року. 13.03.2015 року між позивачем та відповідачем укладений ще один договір позики грошових коштів, за яким позикодавець надав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 538750,00 гривень, які позичальник зобов'язався повернути до 13.03.2016 року. 05.06.2015 року між позивачем та відповідачем укладений ще один договір позики грошових коштів, та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. Згідно з п. 1 договору позикодавець надав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 210100,00 гривень, які позичальник зобов'язався повернути до 05.06.2016 року. Для забезпечення виконання умов договору позики від 15.07.2014 року цього ж дня між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Договорами №№ 1, 2 та 3 про внесення змін до договору іпотеки вказаною іпотекою забезпечено також виконання договорів позики від 05.08.2014 року, 13.03.2015 року та 05.06.2015 року.

Також між позивачем та відповідачем 30.12.2015 року був укладений договір позики, за умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 952280,00 гривень, що еквівалентно 40000 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору, які позичальник зобов'язався повернути до 30.06.2016 року. Для забезпечення виконання умов договору позики від 30.12.2015 року цього ж дня між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки магазину з офісними та побутовими приміщеннями, та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Умови договорів позики відповідачем виконані не були, кошти він не повернув. Позивачкою через приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировську О.В. було передано ОСОБА_2 заяви про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак, на вказану вимогу відповідач не відреагував, порушення не усунув, борг не повернув.

Тому позивачка в судовому порядку просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання їй права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором на умовах та в порядку, визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку», а кошти, одержані від реалізації предмета іпотеки, спрямувати для задоволення її вимог до відповідача за договорами позики, а саме: основного боргу та пені.

В подальшому позивачка збільшила позовні вимоги та просить за рахунок коштів, одержаних від реалізації предмета іпотеки, задовольнити також її вимоги до відповідача за договорами позики, а саме: відсотків за користування коштами, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила такі задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, оголосив вступне слово, аналогічне до доводів позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, вказав що після отримання вимоги про усунення порушення від ОСОБА_1 зустрівся з нею та повідомив про неможливість виконання її вимог та запропонував продати майно, яке є предметом іпотеки, з прилюдних торгів, від чого позивачка відмовилася. Тому вважає, що ОСОБА_1 відмовилася від прийняття належного виконання і настало прострочення кредитора. Також вказує, що до тіла кредиту в сумі 2921130 гривень позивачкою донараховано близько 9 мільйонів гривень штрафних санкцій, що зроблено умисно та спрямовано на отримання незаконних прибутків.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. У вступному слові зіслався на аналогічні до відзиву аргументи. Також подав суду заяву про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій.

Представник третьої особи ОСОБА_3 надав суду пояснення третьої особи щодо позову та відзиву, в яких проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що рішенням Жовківського районного суду м. Львова від 13.09.2016 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та стягнуто борг за договором позики у сумі 1614668,56 гривень. Вважає вимоги третьої особи пріоритетними. Вважає неправильним розрахунок заборгованості, проведений позивачкою, посилаючись на сплив позовної давності. В судовому засіданні пояснив, що існує зведене виконавче провадження щодо ОСОБА_2, в межах якого накладено інші арешти на усе майно ОСОБА_2 Тому навіть у випадку ухвалення у даній справі рішення про звернення стягнення на майно, виконати його буде неможливо.

Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечив, у вступному слові пояснив, що насправді гроші передавалися в позику ОСОБА_2 під відсотки і ОСОБА_1 за період дії договорів позики отримала від відповідача великі суми відсотків.

Представник третьої особи ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що штрафні санкції нараховані позивачкою безпідставно, оскільки мало місце прострочення кредитора, а також спосіб захисту, обраний позивачем, не відповідає закону і не враховує інтереси третіх осіб.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне. 15.07.2014 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладений договір позики грошових коштів, та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. Згідно з п. 1 договору позикодавець надав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 900000,00 гривень, які позичальник зобов'язався повернути до 15.07.2015 року (а.с. 10 том).

05.06.2015 року позивачкою та відповідачем укладено договір №1 про внесення змін до договору позики грошових коштів від 15.07.2014 року, яким продовжено строк повернення коштів до 05.06.2016 року (а.с. 11 том 1).

05.08.2014 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладений ще один договір позики грошових коштів, та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. Згідно з п. 1 договору позикодавець надав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 320000,00 гривень, які позичальник зобов'язався повернути до 15.07.2015 року (а.с. 12 том 1).

05.06.2015 року позивачкою та відповідачем укладено договір №1 про внесення змін до договору позики грошових коштів від 05.08.2014 року, яким продовжено строк повернення коштів до 05.06.2016 року (а.с.13 том 1).

13.03.2015 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладений ще один договір позики грошових коштів, та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. Згідно з п. 1 договору позикодавець надав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 538750,00 гривень, які позичальник зобов'язався повернути до 13.03.2016 року (а.с. 14 том 1).

05.06.2015 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладений ще один договір позики грошових коштів, та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. Згідно з п. 1 договору позикодавець надав у власність, а позичальник прийняв грошові кошти в сумі 210100,00 гривень, які позичальник зобов'язався повернути до 05.06.2016 року (а.с. 15 том 1).

Для забезпечення виконання умов договору позики від 15.07.2014 року цього ж дня між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. Згідно з п. 2.1. договору предметом іпотеки є будинок, загальною площею 300,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, загальною площею 0,089 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16-18 том1).

05.08.2014 року сторонами укладено договір №1 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. 15.07.2014 року за реєстровим № 2817, за умовами якого іпотека забезпечує виконання боржником основного зобов'язання, що виникло за договорами позики щодо повернення у строк до 15.07.2015 року грошових коштів у сумах 900000,00 гривень та 320000,00 гривень (а.с. 19 том 1).

13.03.2015 року сторонами укладено договір №2 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. 15.07.2014 року за реєстровим № 2817, за умовами якого іпотека забезпечує виконання боржником основного зобов'язання, що виникло за договорами позики щодо повернення у строк до 15.07.2015 року грошових коштів у сумах 900000,00 гривень та 320000,00 гривень, а також зобов'язання щодо повернення позики в сумі 538750,00 гривень у строк до 13.03.2016 року (а.с. 20 том 1).

05.06.2015 року сторонами укладено договір №3 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О.В. 15.07.2014 року за реєстровим № 2817, за умовами якого іпотека забезпечує виконання боржником основного зобов'язання, що виникло за договорами позики щодо повернення у строк до 05.06.2016 року грошових коштів у сумах 900000,00 гривень та 320000,00 гривень, зобов'язання щодо повернення позики в сумі 538750,00 гривень у строк до 13.03.2016 року, а також зобов'язання щодо повернення позики в розмірі 210100,00 гривень до 05.06.2016 року (а.с.21 том 1).

Також між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) 30.12.2015 року був укладений договір позики, за умовами якого позикодавець передав, а позичальник прийняв у власність 952280,00 гривень, що еквівалентно 40000 доларів США за офіційним курсом НБУ на момент укладення договору, які позичальник зобов'язався повернути до 30.06.2016 року (а.с. 22 том 1).

Для забезпечення виконання умов договору позики від 30.12.2015 року цього ж дня між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_6 Згідно з п. 1.2. договору предметом іпотеки є магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23-26 том 1).

На підставі зазначених вище договорів іпотеки від 15.07.2014 року з додатками та від 30.12.2015 року було внесено відомості про реєстрацію обтяжень та іпотек в державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (витяги на а.с. 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, том 1).

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Умови договорів позики відповідачем виконані не були, кошти він не повернув.

Позивачкою через приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировську О.В. було передано ОСОБА_2 заяви про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, які він отримав 19.07.2016 року (а.с. 39, 40, 41 том1).

Однак, на вказану вимогу відповідач не відреагував, порушення не усунув, борг не повернув.

Відповідно, позивачка звернулася за захистом свого порушеного права в судовому порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості відповідача перед нею.

Згідно з розрахунками, наданими позивачкою, заборгованість відповідача перед нею за договором позики від 15.07.2014 року, прострочення боржника за яким настало 05.06.2016 року, становить: 900000,00 гривень - основний борг; 363082,20 гривень - відсотки; 238590,00 гривень - інфляційні втрати; 57032,88 гривень - три відсотки річних; 3 285 000, 00 гривень - пеня. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики від 05.08.2014 року, прострочення боржника за яким настало 05.06.2016 року, становить: 320000,00 гривень - основний борг; 126865,83 гривень - відсотки; 84 832,00 гривень - інфляційні втрати; 20278,36 гривень - три відсотки річних; 1 168 000, 00 гривень - пеня. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики від 13.03.2015 року, прострочення боржника за яким настало 13.03.2016 року, становить: 538750,00 гривень - основний борг; 140635,89 гривень - відсотки; 174 447,25 гривень - інфляційні втрати; 37771,54 гривень - три відсотки річних; 1 966 437, 50 гривень - пеня. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики від 05.06.2015 року, прострочення боржника за яким настало 05.06.2016 року, становить: 210100,00 гривень - основний борг; 50141,95 гривень - відсотки; 55 697,51 гривень - інфляційні втрати; 13314,01 гривень - три відсотки річних; 766865,00 гривень - пеня. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики від 30.12.2015 року, прострочення боржника за яким настало 30.06.2016 року, становить: 952280,00 гривень - основний борг; 108703,42 гривень - відсотки; 254 830,13 гривень - інфляційні втрати; 58310,84 гривень - три відсотки річних.

Всього заборгованість відповідача перед позивачкою становить 11 891 966, 30 гривень (одинадцять мільйонів вісімсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість гривень 30 копійок).

Доказів неправильності проведеного розрахунку або власного розрахунку відповідачем та третіми особами суду не подано. Суд також не бере до уваги твердження відповідача про настання прострочення кредитора, оскільки належним виконанням вважалося би повернення позичених коштів, а не пропозиція продажу майна з прилюдних торгів.

Також суд звертає увагу, що пеня нарахована позивачкою за один рік - в межах строку позовної давності, тому заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд України в постановах від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16 та від 22 березня 2017 року у справі № 6-2967цс16 висловив правову позицію, згідно з якою порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. ... Аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). Аналогічну позицію висловила Велика палата Верховного суду в постановах від 21.03.2018 року у справі № 760/14438/15-ц та від 23.05.2018 року у справі № 916/5073/15.

На основі наведеного суд вважає, що ОСОБА_1 має право як іпотекодержатель на захист свого порушеного права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки через застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ "Про іпотеку", оскільки такий спосіб захисту визначений як судовий. Тому суд не бере до уваги доводи відповідача та третіх осіб щодо неправильного обрання позивачем способу захисту.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У відповідності до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Позивачкою подано суду висновок № 004/18 будівельно-технічної експертизи від 06 квітня 2018 року, згідно з яким ринкова вартість нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 становить 3874400 (три мільйони вісімсот сімдесят чотири тисячі чотириста) гривень; ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0890 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 становить 348720 (триста сорок вісім тисяч сімсот двадцять) гривень; ринкова вартість нерухомого майна - магазину з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 становить 1797800 (один мільйон сімсот дев'яносто сім тисяч вісімсот) гривень; ринкова вартість земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2, площею 0,0368 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 становить 141250 (сто сорок одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень (а.с. 42-116 том 1).

Тому суд доходить висновку, що вартість, визначену експертом як ринкову щодо предметів іпотеки слід встановити як початкову ціну продажу (ціну, не нижче якої іпотекодержатель має право від власного імені продати предмети іпотеки).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Позивачкою заявлено вимогу про виселення відповідача разом з іншими мешканцями із будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з відповіддю Дублянської міської ради на адвокатський запит від 02.12.2016 року відповідач у справі, ОСОБА_2, зареєстрований в будинку АДРЕСА_1, а тому вимога про його виселення разом із іншими мешканцями підлягає задоволенню.

Також у зв'язку із повним задоволенням позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені та документально підтверджені позивачкою судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 8810,00 гривень (а.с. 1 том 1) та вартість проведення експертизи у сумі 20000,00 гривень (а.с. 116 том 1). Оскільки витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 гривень документально підтверджені не були, то відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки:

- будинок, загальною площею 300,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку, загальною площею 0,089 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

шляхом надання ОСОБА_1 права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки за іпотечним договором на умовах та в порядку, визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, не нижчою, ніж:

- будинок, загальною площею 300,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - 3 874 400 (три мільйони вісімсот сімдесят чотири тисячі чотириста) гривень;

- земельну ділянку, загальною площею 0,089 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - 348 720 (триста сорок вісім тисяч сімсот двадцять) гривень;

- магазин з офісними та побутовими приміщеннями, загальною площею 237,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - 1 797 800 (один мільйон сімсот дев'яносто сім тисяч вісімсот) гривень;

- земельну ділянку, загальною площею 0,0368 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - 141 250 (сто сорок одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень.

Кошти, одержані від реалізації предмета іпотеки спрямувати для задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в сумі 900 000,00 гривень - основний борг, 363 082,20 гривень - відсотки, 238 590,00 гривень - інфляційні втрати, 57 032,88 гривень - три відсотки річних та 3 285 000,00 гривень - пеня за договором позики від 15.07.2014 року; 320 000,00 гривень - основний борг, 126 865,83 гривень - відсотки, 84 832,00 гривень - інфляційні втрати, 20 278,36 гривень - три відсотки річних та 1 168 000, 00 гривень - пеня за договором позики від 05.08.2014 року; 538 750,00 гривень - основний борг, 140 635,89 гривень - відсотки, 174 447,25 гривень - інфляційні втрати, 37 771,54 гривень - три відсотки річних та 1 966 437, 50 гривень - пеня за договором позики від 13.03.2015 року; 210 100,00 гривень - основний борг, 50 141,95 гривень - відсотки, 55 697,51 гривень - інфляційні втрати, 13 314,01 гривень - три відсотки річних та 766 865,00 гривень - пеня за договором позики від 05.06.2015 року, 952 280,00 гривень - основний борг, 108 703,42 гривень - відсотки, 254 830,13 гривень - інфляційні втрати та 58 310,84 гривень - три відсотки річних за договором позики від 13.12.2015 року, а всього в сумі 11 891 966,30 гривень (одинадцять мільйонів вісімсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість гривень 30 копійок).

Для забезпечення збереження предмета іпотеки передати його на зберігання на період до його реалізації ОСОБА_1 з моменту набрання рішенням законної сили.

Виселити ОСОБА_2 та інших мешканців з будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 810,00 гривень та вартість проведення експертизи у сумі 20 000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення виготовлено 03.01.2019 р.

Суддя: Ясиновський Р. Б.