264/4601/18

2/264/1650/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , при секретарі Собакінських С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року позивачка звернулася до суду з даним позовом. Вказувала, що 16.03.2017 року звільнена з посади професіонала по корпоративному управлінню юридичного відділу ПрАТ «ХТЗ» за ст. 36 п. 1 КЗпП України. Відповідач не провів з нею розрахунків при звільненні. Просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 по 16.03.2017 року в розмірі 7748,82 грн. та судові витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що 15.03.2017 року підприємство було захоплене представниками так званої «Донецької народної республіки», у зв'язку з чим завод не зміг продовжувати нормальну господарську діяльність. Виробничі потужності, майно та первинна бухгалтерська документація підприємства перебуває у незаконному володінні та під контролем так званої «ДНР», у зв'язку з чим неможливо надати, перевірити та погодитися з твердженням позивачки щодо нарахованої та невиплаченої заробітної плати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечуються сторонами, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем і працювала на посаді професіонала по корпоративному управлінню юридичного відділу. Наказом № 6585 від 16.03.2017 року позивачку було звільнено на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно з положеннями ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Стаття 116 КЗпП України встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами в цивільному процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 76 ЦПК).

На підтвердження заявленої вимоги позивачкою подано довідка про заробітну плату від 10.03.2017 року, копія розрахункової відомості на 31.03.2017 року, копія табеля обліку робочого часу та копія наказу про звільнення.

Відповідно до положень ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ДСТУ 4163-2003 (далі - ДСТУ) копії наданих позивачкою документів можуть вважатися такими, що засвідчені належним чином за умови, що на копії документа проставлено відмітку про її засвідчення з назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.

Окрім того, п. 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила) передбачено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Представник відповідача ставить під сумнів автентичність наданих позивачкою копій письмових документів та достовірність наведених у них відомостей, посилаючись на те, що на копії табелю обліку робочого часу відсутні такі обов'язкові реквізити як дата складання документа та реєстраційний номер документа; не вказано ким і коли вона виготовлена; печатка, відтиск якої міститься на довідці відрізняється від оригінальної печатки ПрАТ «ХТЗ»; документ підписано особою, яка не мала права на вчинення таких дій; довідка нібито складена 10.03.2017 року однак містить відомості про заборгованість по заробітній платі по 16.03.2017 року, тобто була отримана позивачкою вже після втрати відповідачем контролю над підприємством. На розрахунковій відомості зазначено дату її формування 31.03.2017 року, що свідчить про те, що цей документ також видано після захоплення заводу. Також копія табеля робочого часу за березень 2017 року складена часом на 16.03.2017 року, коли відповідач вже не мав контроль над підприємством.

Такі сумніви не можуть вважатися нерозумними. Водночас відповідач позбавлений можливості надати суду оригінал жодного з документів, на які посилається позивачка, з огляду на втрату ним контролю над підприємством, доступу до виробничих потужностей, іншого майна та документації, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп'ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням, що знаходяться в м. Харцизьк, яке розташоване на території, тимчасово непідконтрольній органам державної влади України.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 -р затверджений Перелік населених пунктів , на території яких здійснювалася антитерористична операція, серед яких є м. Харцизьк.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Сертифікатом від 01 вересня 2014 року № 2721/05-04 Торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили з 01 серпня 2014 року для ПрАТ «Харцизький трубний завод» під час здійснення господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавства щодо справляння і сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифіката обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Факт захоплення підприємства відповідача не заперечується позивачкою та підтверджується листом заступника начальника слідчого управління ГУНП в Донецькій області про те, що 22.03.2017 року до ЄРДР за № 12017050410000782 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України за фактом самовільного зайняття 15.03.2017 виробничих потужностей ПрАТ «Харцизький трубний завод».

Наведене унеможливлює використання судом правила, встановленого ч. 4 ст. 81 ЦПК України, щодо наслідків ненадання особою, на невчинення якою певних дій посилається інша особа, доказів підтвердження вчинення цих дій.

Зважаючи на те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а матеріали справи не містять достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що при звільненні позивачки з нею не було проведено повний розрахунок, неможливо зробити беззаперечний висновок щодо наявності та розміру заборгованості відповідача по заробітній платі перед позивачкою, а тому таку вимогу суд вважає недоведеною та у її задоволенні відмовляє. У зв'язку з цим витрати позивачки на професійну правничу допомогу відшкодуванню також не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 76, 81, 95, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 36, 47, 115, 116 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про стягнення заробітної плати відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Повний текст рішення буде складено 06 січня 2019 року.

Суддя: А. М. Іванченко