Справа № 2-3103/09р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
19 червня 2009 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
Головуючого – судді Кривич Ж.О.,
при секретарі – Чихаріній В.О.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
В травні 2009 року до суду звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2 з вказаним позовом до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука.
Просили визнати право власності за ними: ОСОБА_1 - 4/5 частки, ОСОБА_2 - 1/5 частку, самочинно збудованого нерухомого майна: житлового будинку літ. „П”, веранду літ. „п”, гараж літ. „п-1”, навіс літ. „Н”, погріб літ. „Р”, розташованих у домоволодінні №52, по вул. Хорольській у м. Кременчуці.
В попередньому судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, позов підтримали в повному обсязі, просили задовольнити, посилаючись на обставини та підстави, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача – Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука ОСОБА_3, в попередньому судовому засіданні проти позову не заперечував, вважав його таким, що підлягає задоволенню.
Представник третьої особи - КП „Кременчуцьке МБТІ” в попереднє судове засідання не прибув, в своєму листі на ім”я суду просив справу розглянути без його участі; рішення просив прийняти на розсуд суду.
Представник третьої особи – Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області ОСОБА_4, вважала що позивачем не надані докази правомірності користування земельною ділянкою.
Третя особа – ОСОБА_5 в попередньому судовому засіданні проти позову не заперечили, вважали його таким, що підлягає задоволенню.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно ч. 5 ст. 376 цього Кодексу на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено, що позивачам: ОСОБА_1 належить на праві власності 4/5 частки, ОСОБА_2 - 1/5 частки, домоволодіння №52 по вул. Хорольській в м.Кременчуці, що підтверджується свідоцтвом №33 про право власності на житловий будинок, виданого 05.12.2001 року Кременчуцькою міською радою, зареєстрованого Кременчуцьким МБТІ 05.12.2001 року в реєстровій книзі №64 за реєстровим номером 9689 та Договором купівлі-продажу від 25.02.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за №2.
Рішенням виконавчого комітету Автозаводської районної ради м.Кременчука №502 від 25.10.2006 року позивачам дозволено виконати будівництво двоповерхового житлового будинку з підвалом та мансардою розміром 13,50Х14,50 м, гаража розміром 6,00Х3,50 м., господарського блоку розміром 10,00Х2,50 м., на садибі №52 по вул. Хорольській в м.Кременчуці; відділом архітектури та будівництва Автозаводського райвиконкому складено Генплан садиби, який 06.09.2006 року погоджений Управлінням містобудування та архітектури виконкому Кременчуцької міської ради.
За період будівництва позивачі збудували без належного дозволу нерухоме майно: житловий будинок літ. „П”, веранду літ. „п”, гараж літ. „п-1”, навіс літ. „Н”, погріб літ. „Р”, право власності на яке не набули.
Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 02.04.2009 року самовільно збудоване нерухоме майно відповідає державим будівельним нормам та держстандартам з питань будівництва, і є придатним до експлуатації.
Державний пожежний нагляд м. Кременчука, Кременчуцька міська санепідемстанція надали висновки про можливість експлуатації самочинно збудованих приміщень у вищезазначеному домоволодінні.
Відповідач - Виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука, не заперечував проти визнання права власності за ОСОБА_1, ОСОБА_2 на самочинно збудовані житловий будинок літ. „П”, веранду літ. „п”, гараж літ. „п-1”, навіс літ. „Н”, погріб літ. „Р”.
Суд, на підставі встановлених фактів, враховуючи відсутність порушень прав інших осіб зі сторони позивача, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 необхідно визнати право власності по 4/5 та 1/5 частині кожному, на самочинно збудоване нерухоме майно.
Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 14, 57 – 59, 208, 209, 212 – 215, 218, 223 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/5 ідеальної частки та ОСОБА_2 право власності на 1/5 ідеальної частки, самочинно збудованого нерухомого майна: житловий будинок літ. „П”, веранду літ. „п”, гараж літ. „п-1”, навіс літ. „Н”, погріб літ. „Р”, розташованих у домоволодінні №52 по вул. Хорольській в м. Кременчуці.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: