Ухвала

10 січня 2019 року

м. Київ

справа № 488/4028/15-ц

провадження № 61-174ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Корабельного районного суду міста Миколаєва від 12 червня 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, у якій викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

У своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою.

Із наведених ОСОБА_1 доводів та наданих ним доказів, вбачаються підстави для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі з метою забезпечення права заявника на доступ до суду та у зв'язку з наявністю підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, касаційна скарга подана в передбачений законом строк та відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 136, 389, 394, 395 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового зборузадовольнити частково.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 12 659,88 грн до закінчення касаційного провадження.

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати з Корабельного районного суду міста Миколаєва цивільну справу № 488/4028/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 11 лютого 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв