ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/6201/18 Номер провадження 22-ц/814/146/19Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі:

головуючого судді : Одринської Т.В

суддів: Панченка О.О., Карпушина Г.Л.

за участю секретаря - Коротун І.В.

за участю сторін: ОСОБА_2 представника ПОКВПТГ « Полтаватеплоенерго»

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства " Полтаватеплоенерго" про визнання припиненими зобов'язань за договором про надання послуг з теплопостачання

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2018 року

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати, що ним як споживачем, шляхом подання заяви від 27.11.2015 року припинено правовідносини по теплопостачанню та дію Договору № 1707 з дати 31 грудня 2015 року. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 31 грудня 2010 року з відповідачем був укладений договір про надання послуг з теплопостачання № 1707. Позивач вказує, що договірні відносини за умов п.22 договору припинились з 31.12.2015 року після подачі споживачем скарги від 27.11.2015 року, оскільки сторонами договору не укладено технічних умов, проекту теплопостачання, не складено акту підключення, та відсутністю станом на 30.12.2010 року обов'язкових приладів обліку, а тому права і обов'язки між сторонами відсутні, оскільки цивільні відносини не були продовжені. В свою чергу, ПОКВПТ «Полтаватеплоенерго» продовжує нараховувати та звертається до суду із позовами про стягнення з позивача заборгованості за послуги теплопостачання, якої, на думку позивача, не існує, тому він змушений звернутися до суду про захист свого порушеного права.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства " Полтаватеплоенерго" про визнання припиненими зобов'язань за договором про надання послуг з теплопостачання - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не досягли згоди щодо припинення дії договору з 31.12.2015 року на підставі умов пункту 22 договору, позивачем не дотриманий порядок відключення приміщень від системи централізованого опалення, тому договір не є припиненим.

З даним рішенням не погодився позивач, в зв'язку з чим подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вказав, що судом першої інстанції помилково було застосовано до спірних правовідносин законодавство по житлово - комунальним послугам, оскільки він як власник нежитлового приміщення має окремий статус. Правовідносини, які склалися між сторонами у справі, виникли на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії і не відносяться до житлово - комунальних послуг. Крім того, судом першої інстанції безпідставно не враховано висновки Апеляційного суду Полтавської області у рішенні від 19.02.2015 року, якими констатовано, що ним не було порушено права ПОКВПТГ « Полтаватеплоенерго» шляхом відключення від теплопостачання ізольованих транзитних металевих стояків, оскільки самовільне відключення окремих опалювальних приладів не є реконструкцією опалення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом матеріального або процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Позивач є власником нежитлового приміщення площею 144,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу державної частки у майні спільного підприємства «Протон» Полтавського технічно-торгового центру від 26 грудня 2000 року, додатковою угодою до вказаного договору від 05 грудня 2005 року, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 20 грудня 2010 року за №1707 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого теплопостачальна організація взяла на себе постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі за вищевказаною адресою /а.с.2-3/.

Умовами договору визначено, що постачальник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого опалення та підігріву питної води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 22 даного договору передбачено, що договір укладений: а) на період для опалення з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року; б) в частині розрахунків до їх повного завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін /а.с.3/.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач вважає, що він не є споживачем послуг відповідача, оскільки ним було проведено відключення, належного йому житлового приміщення, від систем централізованого опалення, в зв'язку з припиненням дії спірного договору у 2015 році, після подання ним 27.11.2015 року відповідної заяви про припинення договору.

Представник відповідача, вважає, що договірні відносини між сторонами справи не припинено, оскільки ОСОБА_2 не дотримано порядку відключення від мережі централізованого опалення, відключення приміщення було виконано позивачем самовільно, тому вказаний договір слід вважати чинним.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином, під час укладення договору сторони є вільними у виборі умов договору, на власний розсуд та за взаємною згодою визначають умови, порядок розрахунків і платежів.

Як вбачається з умов спірного договору, термін на який укладався даний договір для надання послуг з теплопостачання визначено сторонами з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р. На виконання вимог п.22 договору 27 листопада 2015 року ОСОБА_2 було подано заяву про припинення договірних відносин / а.с.4/. Таким чином, даний договір є припиненим в частині надання послуг з опалення з 31.12.2015 року, відповідно до п. 22 договору та додаткового визнання його припинення в судовому порядку не потребує.

В той же час, п.22 даного договору передбачено, що в частині розрахунків, договір діє до його повного завершення.

Наявність чи відсутність заборгованості з послуг теплопостачання, не є предметом розгляду у вказаній справі, тому дана обставина не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Крім того, слід зазначити, що права та обов'язки сторін визначені договором, термін дії якого передбачений п.22 Договору. Суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо тлумачення умов договору.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованим, в зв'язку з чим рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, п.3, 4 ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково..

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 06 листопада 2018 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства " Полтаватеплоенерго" про визнання припиненими зобов'язань за договором про надання послуг з теплопостачання - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 січня 2019 року.

Головуючий суддя: _______________ Т.В. Одринська

Судді: ________________ О.О.Панченко _______________ Г.Л.Карпушин