Справа №2-360/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

          02 лютого 2010 р.                               Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого                                              судді   Болоніної М.Б.

при секретарі                                                         Шараповій О.О.                                  

за участю позивача                                                ОСОБА_1

                  представника  відповідача                  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради (треті особи – ОСОБА_3, КП «БТІ м.Вільногірськ») про визнання майна спільною частковою власністю співвласників,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до виконавчого комітету Вільногірської міської ради (далі – виконком) про визнання майна спільною частковою власністю співвласників, в якому зазначає наступне.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 23.01.2003р., яке було видане на підставі розпорядження виконкому від 22.01.2003р.  №11-р, позивачу, а також членам її сім’ї –  чоловіку ОСОБА_4 та сину ОСОБА_3 – на праві спільно- сумісної власності належить квартира у АДРЕСА_1.

 26.07.2009р.   ОСОБА_4 помер, у зв’язку з чим відкрилась спадщина за законом на його майно, в тому числі й на належну йому частку у зазначеній квартирі. У встановлений законом строк позивач звернулась до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, де їй було роз’яснено про необхідність визначення частки кожного з співвласників у спільному майні.

Відповідач як орган приватизації державного (комунального) житлового фонду самовільно, без згоди співвласників, визначив житло родини  ОСОБА_4 як спільно-сумісну власність, що суперечить діючому законодавству України, внести добровільно зміни  у свідоцтво про право власності на квартиру не бажає, що зумовило звернення позивача до суду.    

Позивач просить визнати спірну квартиру спільною частковою власністю  її та членів її сім’ї і визначити частку кожного зі співвласників в рівних долях, тобто у розмірі 1/3 частки.

 У попереднє судове засідання третя особа ОСОБА_3 не з’явився, своєю заявою (ар.с.12) повідомив про неможливість явки, позов матері підтримав.

 Третя особа – КП «Бюро технічної інвентаризації м.Вільногірська» – своєю телефонограмою (ар.с.10) просила розгляд справи проводити без участі їх представника,  позов визнала.

З урахуванням думки учасників процесу та у відповідності до ст.169 ЦПК України суд знайшов за можливе розглядати справу без участі  третіх осіб.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свій позов повністю підтримала, суду пояснила, що за життя її чоловіка суперечок між членами сім’ї  щодо розміру часток квартири не виникало, вони вважали себе рівноправними власниками квартири, за визначенням або виділенням часток у спільному майні до відповідних органів не звертались. На відшкодуванні своїх судових витрат за рахунок відповідача позивач не наполягала.

 Представник відповідача позов визнав,виникнення спору пояснив недбалістю колишніх працівників міськвиконкому.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, у тому числі свідоцтво про  шлюб позивача з ОСОБА_1Г.(ар.с.5), свідоцтво про право власності  ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на житло від 23.01.2003р. (ар.с.6), свідоцтво про смерть  ОСОБА_4 (ар.с.7), суд доходить до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем, оскільки це передбачено діючим законодавством, не порушує прав та інтересів інших осіб.

 Згідно ст.ст.355,356,357 ЦК України майно, що є у власності співвласників, належить їм на праві спільної власності (спільне майно) і може належати особам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно; власність співвласників із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю; частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.  

 Під час судового розгляду справи було з’ясовано, що на момент приватизації квартири органом приватизації неправомірно було встановлено спільно-сумісну власність позивача та членів її сім’ї, співвласники квартири вважали, що кожному з них  належить по 1/3 частці квартири, іншої домовленості між ними  не існувало, спорів з цього приводу не виникало. За визначенням часток після смерті чоловіка позивач зверталась до відповідача як органа приватизації, але отримала відмову.

Керуючись ст.ст.130,174,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.355,356,357 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  до виконавчого комітету Вільногірської міської ради про визнання майна спільною частковою власністю співвласників задовольнити.

Визнати квартиру, розташовану у АДРЕСА_2 спільною частковою власністю ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який помер 26.07.2009р.

 Визначити, що розмір частки у праві спільної часткової власності на квартиру у АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  який помер 26.07.2009р., становить по  1/3 за кожним співвласником.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його  проголошення, апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження  до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, що його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію рішення направити третім особам, які не були присутні у судовому засіданні, в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ                                                           М.Б.БОЛОНІНА