Справа № 302/1357/18

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

28.12.2018 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Гошовського Г.М. за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, потерпілого - ОСОБА_2, розглянув справу № 33/4806/333/18 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 Закарпатської області, в якій потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову судді Міжгірського районного суду від 22.11.2018.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 048027 від 30.10.2018 зазначено, що ОСОБА_1 30.10.2018 о 07:20 в с. Репинне, керуючи автомобілем «ЗАЗ-110557» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2, на порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед поворотом ліворуч не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, створив аварійну ситуацію для водія автомобіля «ВАЗ 2107» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку та здійснював обгін, різко змінив напрямок руху, зачепив транспортний засіб «ЗАЗ-110557» та скоїв наїзд на електроопору, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Як убачається з оскарженої постанови від 22.11.2018, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не доведена і закрив провадження в ній за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Водночас зазначив, що можливим винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2, і прийняв ще одне рішення - про повернення матеріалів справи, після набрання постановою щодо ОСОБА_1 законної сили, для належного оформлення матеріалів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що справа розглянута без його завчасного повідомлення та участі і ґрунтується на самому лише поясненні особи, яка притягується до відповідальності, яке не відповідає фактичним обставинам правопорушення. В дійсності ж подія відбувалась за тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення: ОСОБА_1, який їхав попереду нього, став пригальмовувати без включення попереджувальних сигналів, а дорожня розмітка дозволяла здійснити обгін його автомобіля по смузі зустрічного руху. Під час обгону, коли його автомобіль порівнявся з автомобілем ОСОБА_1, останній різко повернув ліворуч і вчинив зіткнення, потрапивши своїм автомобілем у праве переднє крило його автомобіля. Від удару його автомобіль «відкинуло в електроопору на обочині». Окрім цього стверджує, що пояснення ОСОБА_1, на якому ґрунтується висновок судді, є неспроможним, оскільки суперечить характеру і локалізації механічних пошкоджень транспортних засобів та слідів, зафіксованих на місці події. ОСОБА_2 просить постанову судді Міжгірського районного суду від 22.11.2018 про закриття справи щодо ОСОБА_3 скасувати і постановити нову - про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Апеляційний суд заслухав пояснення потерпілого ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, заперечення проти неї та пояснення ОСОБА_1, пояснення свідка ОСОБА_4, дослідив матеріали справи, перевірив доводи, викладені в апеляційній скарзі, провів судові дебати і прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, також має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, на підставі закону. Постанова цього органу, окрім іншого, повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи.

Ці вимоги у справі не додержані.

Суд розглянув справу без завчасного повідомлення та участі потерпілого ОСОБА_2, замість викладення обставин, установлених при розгляді справи, фактичних даних, на основі яких встановив невинуватість ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху, їх оцінки, обмежився у постанові перекрученим викладом змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення ОСОБА_3 і ухвалив рішення, які не обґрунтував.

Як на докази невинуватості ОСОБА_1 та «можливої винуватості» ОСОБА_2 суд першої інстанції послався на їх пояснення, схему дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) та «інші наявні матеріали» не вказуючи їх, без будь-якого аналізу даних, які в них містяться, і не зважаючи на те, що одні з них суперечать іншим.

Між тим, наявні в справі докази доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі.

У судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи водій ОСОБА_2 підтвердив виклад обставин дорожньо-транспортної пригоди, наведений в його письмовому поясненні від 30.10.2018, доданому до справи, і в апеляційній скарзі. При цьому уточнив, що ні перехрестя, ні дорожніх знаків, ні дорожньої розмітки на ділянці дороги, де сталась подія, на той час не було і немає дотепер.

Водій ОСОБА_1 проти цих уточнень не заперечив, але у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи, як і в письмовому поясненні від 30.10.2018, наполіг на своєму баченні причини і обставин дорожньо-транспортної пригоди. Пояснив, що, маючи намір під'їхати до магазину зліва за напрямком свого руху, заздалегідь увімкнув покажчик лівого повороту, повільно розпочав поворот через смугу зустрічного руху і в цей момент сталось зіткнення. Вважає, що причиною зіткнення стало перевищення водієм ОСОБА_2 дозволеної швидкості руху в населеному пункті та ігнорування ним включеного покажчика повороту.

Показання свідка ОСОБА_4, допитаної в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи за клопотанням ОСОБА_1, значення для з'ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди не мають, оскільки вона бачила не саму події, а тільки її наслідки.

Пункт 10.1 Правил дорожнього руху, порушення якого, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення поставлено у провину ОСОБА_1, зобов'язує водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Виконання цього обов'язку є безумовним і не пов'язане з тим, чи виконав водій попередньо ще один свій обов'язок, передбачений п.9.2 цих Правил: чи подав перед перестроюванням, поворотом або розворотом сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку. Тобто, подача перед перестроюванням, поворотом або розворотом сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку не звільняє водія, який здійснює перестроювання, поворот або розворот, від обов'язку переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Та обставина, що водій ОСОБА_1 цього свого обов'язку в даному випадку не виконав, підтверджується не тільки самим фактом зіткнення транспортних засобів між собою, але і тим, що, згідно опису їх пошкоджень та наслідків, що настали (подальше зіткнення автомобіля ВАЗ 2107 під керуванням водія ОСОБА_2 з електроопорою зліва за напрямком їх руху), первісний контакт між ними стався внаслідок удару автомобіля ЗАЗ 110557 лівою передньою частиною кузова у правий бік кузова автомобіля ВАЗ 2107.

Отже, наявні в справі докази, в тому числі пояснення самого водія ОСОБА_1 підтверджують факт порушення ним п. 10.1 Правил дорожнього руху, а враховуючи наслідки, що настали, наявність у його діянні складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Питання про те, чи немає складу правопорушення в діях водія ОСОБА_2, чи не стала дорожньо-транспортна пригода наслідком сукупної вини обох водіїв, посадовими особами органу, уповноваженого складати протокол про адміністративне правопорушення, не розглядалося і питання про винність водія ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху перед судом в порядку, передбаченому КУпАП, не ставилося, отже суддя був не вправі вказувати у постанові свої судження з цього приводу.

Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити, постанову судді Міжгірського районного суду від 22.11.2018 про закриття провадження щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, скасувати.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 (триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.

Сплату штрафу здійснити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Закарпатській області/Закарпатська область/ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975895, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31110149007001, назва платежу - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Сплату судового збору здійснити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Гошовський