ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 січня 2019 року  м. ОдесаСправа № 916/3147/17

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Савицького Я.Ф., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від ПАТ «Імексбанк» - ОСОБА_1, довіреність  № 230318/2,  від 23.03.18;  

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб –  ОСОБА_2, довіреність  № 27-26499/17,  від 27.12.17;  

Представники інших учасників в судове засідання не з’явились.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію “Імексбанк”

на рішення         Господарського суду Одеської області від 12.04.2018 року

у справі №916/3147/17

за позовом         Публічного акціонерного товариства “Імексбанк”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Малого підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю “Лаванда”

про         застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, -

(суддя першої інстанції: Волков Р.В., дата та місце винесення рішення: 12.04.2018 року, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

В грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство „ІМЕКСБАНК"(далі – ПАТ «ІМЕКСБАНК») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна" (далі – ТОВ «Україна»), в якій просить застосувати наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, повернувши сторони у стан, який існував до укладання цього правочину шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ „Україна", а саме:

-апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 82.0 кв.м., загальною площею 93.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Д», ап. 131 (сто тридцять один);

- апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,5 кв.м., загальною площею 87.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 118 (сто вісімнадцять);

-    апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.2 кв.м., загальною площею 85.1 кв. м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 117 (сто сімнадцять);

- апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.5 кв.м., загальною площею 87.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 116 (сто шістнадцять);

- апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.2 кв.м., загальною площею 85.1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 115 (сто п'ятнадцять);

-апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.5 кв.м., загальною площею 87.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 114 (сто чотирнадцять);

-апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 82.0 кв.м., загальною площею 93.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 97 (дев'яносто сім);

-апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.4 кв.м., загальною площею 87.0 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 96 (дев'яносто шість), які були зареєстровані згідно Іпотечного договору, посвідченого 28.04.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 6254.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «ІМЕКСБАНК» посилається на те, що станом на час розірвання Договору застави не було виконане зобов'язання позичальником у повному обсязі, тому у Банку існувало право застави, а як наслідок - майнова вимога до заставодавця та позичальника.

З огляду на зазначене, на думку позивача, Банк має право вимагати від заставодавця, у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання, одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.04.2018 (суддя – Волков Р.В.) в задоволенні позовних вимог ПАТ «ІМЕКСБАНК» до ТОВ «Україна» про застосування наслідків недійсності правочину – відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що наявні в матеріалах справи документи, насамперед копії вказаного акту, не дають можливості встановити час складання акту, тобто факт виявленні ознак нікчемності спірних правочинів саме під час тимчасової адміністрації АТ «Імексбанк».

На думку місцевого господарського суду, ненадання до матеріалів справи належних доказів з цього приводу має своїми наслідками констатацію судом того, що позивачем не доведено факт складання зазначеного акту у вказаний позивачем період, тобто протягом дії тимчасової адміністрації.

Також, Господарський суд Одеської області у своєму рішенні зазначив, що    у спірних правовідносинах мала місце заміна первісного забезпечення, яке було припинено на підставі спірного договору, новим забезпеченням - іпотекою нежитлових будівель центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80 289,00 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), буд. 1/20.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «ІМЕКСБАНК» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скарго, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ПАТ «ІМЕКСБАНК» вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки, на думку апелянта, воно прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на що підлягає скасуванню.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що та обставина, коли саме було виявлено нікчемні правочини немає жодного значення для дійсності або недійсності таких правочинів, а відтак не позбавляє Банк права звернутись до суду з позовом про застосування наслідків недійсності такого нікчемного правочину, адже такі правочини є недійсними  незалежно від моменту їх виявлення уповноваженою особою.

Крім того, апелянт зазначає, що висновок про відсутність підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними у зв’язку з тим, що замість припиненого спірними договорами забезпечувальних зобов’язань банк прийняв в іпотеку інше майно, отже відсутній передбачений ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» критерій правомірності рішення уповноваженої особи про визнання правочину нікчемним – факт безоплатної відмови АТ «ІМЕКСБАНК» від власних майнових вимог, оскільки відповідно до вимог вказаної статті безоплатність має значення лише у випадку, коли банк здійснив відчуження майна. На думку ПАТ «ІМЕКСБАНК» у випадку відмови від власних майнових вимог оплатність чи безоплатність відмови не впливає на вирішення питання про нікчемність правочину.

Також заявник апеляційної скарги зазначив, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, місцевий господарський суд не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Лашина В.В., суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В. відкрито апеляційне провадження по справі №916/3147/17.

16.06.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Фонд підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції

19.06.2018, у зв’язку із звільненням судді Лашина В.В. з посади судді Одеського апеляційного господарського суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та утворено колегію суддів у складі: головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 апеляційну скаргу ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2018 по справі №916/3147/17 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 розгляд справи №916/3147/17 призначено на 09.07.2018.

08.08.2018, у зв’язку з перебуванням суддів Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, утворено колегію суддів у складі: головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Величко Т.А., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 апеляційну скаргу ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2018 по справі №916/3147/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Величко Т.А., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 розгляд справи №916/3147/17 відкладено на 29.08.2018.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 відкладено розгляд справи №916/3147/17  на 21.09.2018.

20.09.2018, у зв’язку з перебуванням судді Поліщук Л.В. у відпустці, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та утворено колегію у складі: головуючого судді Бєляновського В.В., суддів: Величко Т.А., Філінюка І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 апеляційну скаргу ПАТ «ІМЕКСБАНК» на рішення господарського суду Одеської області від 12.04.2018 по справі №916/3147/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Бєляновського В.В., суддів: Величко Т.А., Філінюка І.Г., розгляд справи призначено на 16.10.2018.

Указом Президента України від 28.09.2018 року №295/2018 суддю Одеського апеляційного господарського суду Філінюка І.Г. переведено на роботу на посаду судді Південно-західного апеляційного господарського суду.

03.10.2018 року в газеті “Голос України” опубліковано повідомлення про початок роботи Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв’язку з чим Одеський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України та ч. 6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов’язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018 визначено колегію суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії ОСОБА_4, ОСОБА_5

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію “Імексбанк” на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2018 року у справі №916/3147/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії: ОСОБА_4, ОСОБА_5, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.12.2018 року о 14-00 год.

07.11.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про проведення судового засідання по справі №916/3147/17, яке призначене 03.12.2018 на 14-00 год., в режимі віодеоконференції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 задоволено клопотання ПАТ «ІМЕКСБАНК» про проведення судового засідання, яке призначене на 03.12.2018, в режимі відеоконференції.

          Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 року розгляд справи №916/3147/17 відкладено до 26.12.2018 року на 12-00 год.

У зв’язку із перебуванням судді-учасника колегії   ОСОБА_4 у відпустці, відповідно до розпорядження керівника апарату суду №78 від 22.12.2018 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3147/17.

          Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2018 року визначено новий склад суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії: ОСОБА_5, ОСОБА_6

          Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію “Імексбанк” на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2018 року у справі №916/3147/17 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, судове засідання по справі відкладено на 14.01.2019 року.

Разом з тим, 03.12.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ «БІЗНЕС РЕНТАЛС», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12Г, ОСОБА_13

В обґрунтування вказаного клопотання , апелянт зазначає, що вказані особи є новими власниками майна, яке було в іпотеці ТОВ «Україна», що вбачається з інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що клопотання ПАТ «Імексбанк» задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до    ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже, у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Враховуючи предмет позову у справі №916/3147/17, яким є застосування наслідків недійсності правочинів, укладених між АТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «Україна», які не стосуються прав та обов’язків нових власників майна,     судова колегія дійшла висновку щодо недоцільності залучення вказаних третіх осіб на даній стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

В судове засідання 14.01.2019 з’явився представники ПАТ «ІМЕКСБАНК» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового – про задоволення позовних вимог. Представники інших учасників в судове засідання не з’явились, не повідомивши суд завчасно про причини неявки, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 12,    ст. 270 Господарського процесуального кодексу України    неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1    ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    від    04.11.1950    кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до    ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шестидесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст.    120, ст.    202, ч.12 ст.    270, ч. 2 ст.    273 Господарського процесуального кодексу України    вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача та третіх осіб за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 25.04.2014 між ПАТ «ІМЕКСБАНК» (далі - Позивач, Банк, Кредитор, Іпотекодержатель) та Малим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАВАНДА» (далі - ТОВ «ЛАВАНДА», третя особа, Позичальник) було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 19/14, за    умовами    якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1. кредитного договору). (т.1 а.с.21-26)

Згідно з п. 1.1.1. Кредитного договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах, визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 109 040 000,00 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки - 18,2% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за всіма траншами до 20.04.2015 (включно) на умовах, визначених кредитним договором.

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі, обумовленому Кредитним договором.

Разом з тим, Позичальник своїх обов'язків за Кредитним договором не виконав та кошти Банку не повернув. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.11.2015 по справі №921/933/15-г/16, яким на користь Банку з Позичальника стягнуто заборгованість за Кредитним договором. (т.1 а.с.52-60)

28.04.2014 в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «УКРАЇНА» (далі- відповідач, Іпотекодавець, майновий поручитель) укладено Іпотечний договір,    посвідчений 28.04.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 2541, відповідно до умов якого, банку в іпотеку було передано нерухоме майно. (т.1 а.с.31-38)

27.12.2014 Банком та ТОВ «УКРАЇНА» укладено Договір про розірвання іпотечного договору, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 6254, за умовами якого сторони дійшли згоди про розірвання Іпотечного договору. (т.1 а.с.41-44)

На підставі Договору про розірвання було знято заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі нерухомого майна.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 за №50 «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 26.01.2015 №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК». (т.1 а.с.45-47)

02.03.2015 наказом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» № 66-в створено комісію, якій наказано у строк до 20.03.2015 року здійснити детальну перевірку правочинів (у тому числі договорів), укладених або розірваних в період з 27.01.2014 по 27.01.2015, які підпадають під критерії, зазначені в    ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (т.1 а.с. 49)

22.01.2016 Відповідачу було направлено повідомлення про нікчемність Договору про розірвання іпотечного договору від 27.12.2014.(т.1 а.с. 65-66)

Звертаючись до господарського суду з позовними вимогами про    застосування наслідків недійсності    нікчемного правочину    договору (про розірвання іпотечного договору)    від 27.12.2014, ПАТ «ІМЕКСБАНК»    було наголошено на наявності правових підстав для    застосування наслідків його недійсності шляхом скасування державної реєстрації прав та обтяжень про припинення іпотеки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «ІМЕКСБАНК» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, з огляду на наступне.

За положеннями ч.ч.1, 2    ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1    ст.202 Цивільного Кодексу України    встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до    ст. 626 Цивільного кодексу України    договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі    ст. 629 Цивільного кодексу України    договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України    встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього    Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в    ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1    ст. 611 Цивільного Кодексу України    у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.    572, ч. 1 ст.    574, ч. 1 ст.    575 Цивільного кодексу України    в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).    Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Приписами ст.    1, ч. 1 ст.    3    Закону України «Про іпотеку»    визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.    Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Отже, укладання договору іпотеки тягне за собою виникнення зобов’язальних правовідносин між іпотекодавцем та іпотекодержателем. Кредитор у таких правовідносинах має суб’єктивне право вимагати від іпотекодавця, у разі невиконання божником забезпеченого іпотекою зобов’язання, одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку»    іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього    Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 2, 3    ст. 215 Цивільного кодексу України    недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що в межах розгляду даної справи про застосування наслідків нікчемного правочину підлягають юридичній оцінці доводи відповідача щодо нікчемності договору про розірвання іпотечного договору

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 34    Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»    цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до ч. 1    ст.    3    ст.    38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»    Фонд    є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Частиною 2 ст. 38 Закону передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч. 3    ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»    правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, у разі якщо:    банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1);    банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим (п. 2);    банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору (п. 3);    банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7).

Так,    Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»    регламентовано право Уповноваженої особи Фонду формувати висновок про нікчемність правочинів та повідомляти про це сторін договору. У даному випадку вказані функції реалізовані Уповноваженою особою Фонду, що зумовлює подальше здійснення з боку Уповноваженої особи Фонду дій щодо застосування наслідків нікчемності договору.

Таким чином,    Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»    регламентовано право Уповноваженої особи Фонду формувати висновок про нікчемність правочинів та повідомляти про це сторін договору.

У даному випадку вказані функції реалізовані Уповноваженою особою Фонду через затвердження акту перевірки правочинів на предмет нікчемності (т.1 а.с. 50-51), а також через повідомлення про нікчемність правочину (т.1 а.с. 65-66), що зумовлює подальше здійснення з боку Уповноваженої особи Фонду дій щодо застосування наслідків нікчемності договору.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що правовий аналіз наведених норм свідчить, що нікчемний правочин в силу відповідного    закону, в т.ч. і наведеної ч.3    ст.38 Закону, є автоматично недійсним з моменту його вчинення і не потребує для визнання таким ніяких додаткових дій чи рішень.

Зазначений висновок щодо спірної ситуації підтверджується і ч.2    ст.38 Закону, відповідно до якого протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Таким чином, Фонд лише виявляє правочини, що вже є нікчемними в силу ч.3    ст.38 Закону, і повідомляє про них, а не визнає чи робить їх нікчемними саме своїми рішеннями.

Таким чином, сама по собі нікчемність правочинів, передбачених        ч.3    ст.38 Закону, абсолютно не залежить від наявності чи відсутності вищевказаного рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, як вбачається зі змісту Акту, він складений на підставі Наказу, яким було зобов’язано в строк до 20.03.2015 провести перевірку правочинів, а з тексту акту не вбачається порушень вказаного строку, з огляду на що доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а висновки суду першої інстанції щодо не доведення факту складання акту у зазначений позивачем період – помилковими.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у справах №914/1315/16, №916/1316/16, №914/1318/16.

Крім того, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що такий критерій як безоплатність має значення лише у разі, якщо банк здійснив за правочином відчуження майна, а у разі ж відмови від власних майнових вимог критерій безоплатності значення не має.

Таким чином, розірвавши договір іпотеки, Банк фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог як іпотекодавця за дійсним договором, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду також зазначає, у випадку відмови від власних майнових вимог оплатність чи безоплатність відмови не впливає на вирішення питання про нікчемність правочину. Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 13.06.2018 по справі №916/1889/17

Також суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно того, що    у спірних правовідносинах мала місце заміна первісного забезпечення, оскільки ані протокол засідання кредитного комітету ПАТ «ІМЕКСБАНК» №92/2 від 27.11.2014, ані зміст нікчемних договорів не містить посилань на взаємозалежність розірвання договору іпотеки та укладання іпотечного договору з іншою особою, ані твердження про заміну забезпечення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2018 року у справі №916/3147/17  підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог    ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, п.п. 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» на рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2018 року у справі №916/3147/17 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.04.2018 року у справі №916/3147/17 – скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна" про застосування наслідків недійсності Договору про розірвання іпотечного договору від 27.12.2014.

Застосувати наслідки недійсності Договору про розірвання іпотечного договору від 27.12.2014, укладеного між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «Україна» шляхом скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна ТОВ „Україна", а саме:

-апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 82.0 кв.м., загальною площею 93.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Д», ап. 131 (сто тридцять один);

- апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75,5 кв.м., загальною площею 87.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 118 (сто вісімнадцять);

-     апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.2 кв.м., загальною площею 85.1 кв. м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 117 (сто сімнадцять);

- апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.5 кв.м., загальною площею 87.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 116 (сто шістнадцять);

- апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.2 кв.м., загальною площею 85.1 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 115 (сто п'ятнадцять);

-апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.5 кв.м., загальною площею 87.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 114 (сто чотирнадцять);

-апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 82.0 кв.м., загальною площею 93.2 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 97 (дев'яносто сім);

-апартаменту двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 75.4 кв.м., загальною площею 87.0 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив, 18 (вісімнадцять), корпус «Г», ап. 96 (дев'яносто шість), які були зареєстровані згідно Іпотечного договору, посвідченого 28.04.2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим № 6254.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (65044, м.Одеса, пр-т.Шевченка, 4-Д, інд.код 20939771) на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (65039, м.Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, інд.код 20971504) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1600,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (65044, м.Одеса, пр-т.Шевченка, 4-Д, інд.код 20939771) на користь Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (65039, м.Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-А, інд.код 20971504) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2400,00 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.01.2019 року.

Головуючий                                                       Н.М. Принцевська

         Судді:                                                            С.І. Колоколов

                                                                                ОСОБА_6