ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3344/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання надати звіт, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання (суддя першої інстанції Недашківська К.М., м. Рівне, повний текст складено 25.10.2018),

В С Т А Н О В И В :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га громадянину ОСОБА_1 безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, викладені в листах від 29 березня 2017 року №Г-1106/0-2736/0/6-17 та від 14 квітня 2017 року №К-1486/0-3193/0/0-17; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області розглянути подане ОСОБА_1 клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, у порядку і у спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання рішенням суду законної сили (т. 1 а.с. 66-68).

Це судове рішення набуло законної сили.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.09.2017 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, вчинених на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 у справі №817/641/17 задоволено, визнано такі дії протиправними та зобов'язано відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання даного рішення суду законної сили.

10.10.2017 до суду надійшов звіт Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про виконання судового рішення, згідно якого на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 01.09.2017 відповідач надіслав копію рішення від 29.09.2017 №Г-5284/0-6962/0/6-17 щодо повторного розгляду поданого ОСОБА_1 клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Обарівської сільської ради Рівненської області (т. 1 а.с. 215).

До звіту додано копію листа від 29.09.2017 №Г-5284/0-6962/0/6-17, де зазначено, що під час розгляду клопотання ОСОБА_1 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було встановлено, що станом на 29.09.2017 до Державного земельного кадастру в порядку взаємодії органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та суб'єктів державної реєстрації прав надійшла інформація, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 відноситься до земель приватної власності, а тому у Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області відсутні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом клопотання. Відтак клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою не підлягає задоволенню (т. 1 а.с. 216).

13 квітня 2018 року позивач подав до суду клопотання про накладення штрафу на начальника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, мотивоване невиконнням відповідачем судового рішення, що підтвержено звітом про виконання судового рішення, яке набуло законної сили.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень в порядку виконання судового рішення залишено без задоволення.

Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким накласти штраф на керівника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в розмірі, встановленому ч. 2 ст. 382 КАС України. Апелянт зауважив, що відповідач всупереч вимогам ст. 124 Конституції України не виконує постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, яка набула законної сили.

У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що повторна відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою суперечить вимогам Земельного кодексу України, на момент подання клопотання спірна земельна ділянка не була передана у приватну власність. Така подія відбулася у вересні 2017 року, однак у судовому порядку такі рішення були скасовані. Вказав, що іншого шляху для стимулювання відповідача виконати постанову суду немає.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що станом на 29 вересня 2017 року спірна земельна ділянка, на яку претендував позивач, відноситься до земель приватної власності, а тому відсутні підстави для затвердження поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 також заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та пояснила, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення, з правильним застосуванням матеріального і процесуального права. Зауважила, що це є право, а не обов'язок суду притягнути суб'єкта владних поноважень до відповідальності за наслідками розгляду звіту щодо виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до ст.ст. 129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтею 382 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України (ч. 3 ст. 382 КАС України).

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Згідно статті 267 КАС України (у редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин до 15.12.2017) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (зокрема, пункт 43 рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини», «одним з основоположних принципів демократичного суспільства є принцип верховенства права, пряме посилання на який міститься у преамбулі Конвенції. Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури» (пункт 55).

З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.

Як вбачається з тексту судового рішення від 18 травня 2017 року, суд зобов'язав відповідача повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою з урахуванням висновку суду про те, що у Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області відсутні повноваження щодо перевірки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який вже є погодженим, та на підставі якого здійснена державна реєстрація земельної ділянки. Тобто, уповноважений орган - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області зобов'язаний у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно матеріалів справи, позивач подав клопотання про затвердження проекту землеустрою 3 квітня 2017 року, відповідач незаконно відмовив у затвердженні цього проекту 14 квітня 2017 року.

Отже, при повторному розгляді клопотання відповідач повинен був прийняти рішення про затвердження вже погодженого проекту з урахуванням обставин, що мали місце на час виникнення спірних правовідносин у чіткій відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Тому, посилання відповідача у звіті про виконання судового рішення на відмову у задоволенні клопотання позивача у зв'язку з існуючою інформацією, що станом на 29 вересня 2017 року спірна земельна ділянка відноситься до земель приватної власності, і, як наслідок, відсутність повноважень щодо розпорядження нею, суперечать вимогам статті 118 Земельного кодексу України.

Такі дії відповідача свідчать про ухилення суб'єкта владних поноважень від виконання судового рішення про поновлення порушених незаконною відмовою прав позивача.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи про відсутність у суду першої інстанції обов'язку притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи суб'єкта владних повноважень, адже Кодексом адміністративного судочинства України обов'язок здійснення контролю за виконання судових рішень покладено на суд, який його ухвалив.

Притягнення до відповідальності посадової особи, винної у незабезпеченні виконання судового рішення, є одним з інстументів, якими законодавець наділив суд при здійсненні судового контролю для забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, а також реалізації права особи на судовий захист встановленого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А тому його необхідно використовувати для поновлення прав та законних інтересів сторони у судовому процесі.

Слід зазначити, що згідно листа від 24 жовтня 2017 року № 817/641/17/14327/17 Рівненським окружним адміністративним судом було повідомлено ОСОБА_1 про фактичне невиконання Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області рішення від 18 травня 2017 року (т. 1 а.с. 218).

При цьому, висновки суду першої інстанції про виконання судового рішення шляхом надіслання ОСОБА_1 листа від 29 вересня 2017 року про відмову у задоволенні його клопотання про затвердження проекту землеустрою є безпідставними, так як така відмова не відповідає вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, хоча постановою суду було зобов'язано відповідача прийняти рішення з дотриманням цієї норми закону.

Отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави для відхилення клопотання ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності у вигляді штрафу, а тому оскаржувана ухвала є необгрунтованою, суперечить нормам процесуального права і підлягає скасуванню.

Враховуючи, що відповідач фактично не виконав рішення суду, яке набуло законної сили і є значимим для позивача, з огляду на тривалий строк його невиконання, а також той факт, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2017 року вже було визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, вчинені на виконання постанови Рівненського окружного адміністративнрого суду від 18 травня 2017 року протиправними, суд дійшов висновку, про необхідність застосування штрафу в сумі 36820 гривень, що знаходиться в межах розміру штрафу, визначеного ст. 382 КАС України в редакції від 3 жовтня 2017 року (чинної на момент вирішення судом першої інстанції клопотання про застосування штрафу) та статті 267 КАС України (у редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин до 15.12.2017 року).

Отже, оскільки висновки, викладені у судовому рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана ухвала була прийнята з порушеням норм процесуального законодавства, її необхідно скасувати та прийняти нове судове рішення - про задоволення клопотання та притягнення керівника - начальника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській Мигаль Романа Васильовича до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 36820 гривень за неналежне виконання постанови Рівненського окружного адміністртивного суду від 18 травня 2017 року у справі № 817/641/17.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання у справі № 817/641/17 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Накласти на керівника - начальника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Мигаль Романа Васильовича штраф в сумі 36820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень за неналежне виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі № 817/641/17.

Половину штрафу у розмірі 18410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), іншу половину штрафу в сумі 18410 (вісімнадцять тисяч чотириста десять) гривень - на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

І.В. Глушко

Повний текст складено 14 січня 2019 року.