ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Струбіцька О.М. розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 , за участі в режимі відеоконференції ОСОБА_1 та захисника Андрусенко Д., за апеляційною скаргою захисника Андрусенко Д. на постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року, –

В С Т А Н О В И Л А:

       Постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 13600 грн.

       Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

       Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 27.10.2023 року о 16 год. 40 хв., діючи у складі групи осіб, спільно із громадянином ОСОБА_2 , вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон України, у зв`язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост», на напрямку 0107/06 прикордонного знаку, на відстані 25000 метрів від лінії державного кордону, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території Сокирянської ОТГ Дністровського району Чернівецької області.

       На вказану постанову захисник Андрусенко Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

       Зазначає, що ОСОБА_1 перебував у м. Новодністровськ, яке розташоване за 25 км від державного кордону України у власних справних, та наміру перетинати державний кордон не мав.

       Вказує, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після перевірки документів поліцейськими, працівник Державної прикордонної служби наказав ОСОБА_1 залишитись на місці до приїзду оперативної групи, яка була викликана

ЄУНСС: 722/2358/23               Головуючий у І інстанції: Суський О.І.

НП: 33/822/99/24                         Доповідач: Струбіцька О.М.

для перевірки мобільного телефону на наявність фотографій критичної інфраструктури чи військових об`єктів.

       Стверджує, що працівники Державної прикордонної служби доставили ОСОБА_1 до начальника підрозділу на допит, де до нього та його сина було застосовано фізичне насильство.

       Зазначає, що протокол затримання був сфальсифікований, оскільки затримання фактично відбулося о 13 год. 20 хв., а в протоколі зазначено 16 год. 40 хв.

       Вважає, що розгляд справи відбувся поза судовим засіданням, оскільки ОСОБА_1 разом з сином прибули до районного суду де надали свої пояснення та докази, однак в матеріалах справи немає протоколу та технічного запису судових засідань, а додані ОСОБА_1 докази відсутні в матеріалах справи.

       Звертає увагу що справа поверталась судом на доопрацювання через відсутність план-схеми та свідків, при цьому на місці затримання жодної план-схеми не складалось та свідки не залучались.

       Вказує, що районний суд безпідставно залишив без розгляду клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

       Стверджує, що схема затримання не складалася 27.10.2023 року, є сфальсифікованою, на схемі зазначено місце затримання біля села Біолоусівка, що не відповідає дійсності.

       Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Андрусенко Д., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

       Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

       У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

       Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані не були.

       Згідно ч.2 ст. 204-1 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, групою осіб.

       Такі дії із суб`єктивної сторони можуть бути вчинені лише із прямим умислом.

       Районний суд вважав, що винуватість ОСОБА_1 за ч.2 ст.204-1 КУпАП доведена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №131594 від 27.10.2023 року, протоколу про адміністративне затримання від 27.10.2023 року, письмовими поясненнями страшного прикордонного наряду ОСОБА_3 , від 27.10.2023 року, схемою затримання від 27.10.2023 року, скриншотами мобільних телефонів.        

       Апеляційний суд не погоджується із такими висновками районного суду виходячи з наступного.

       Районний суд визнавши винним ОСОБА_1 не допитав його безпосередньо, що перешкодило з`ясуванню всіх обставин справи та порушило його право на захист.

       Будучи допитаним в апеляційному суді ОСОБА_1 показав, що того дня він із сином були зупинені працівниками поліції на стаціонарному посту, що знаходився м. Новодністровськ Чернівецької області, на відстані 25-30 км від державного кордону України. Після зупинки він пояснював поліцейським, що здійснював рух в офіс ТОВ «Нова Пошта» з метою відправки документів по роботі, жодного мотиву перетинати кордон не мав, однак був затриманий за спробу незаконного перетину кордону із оформленням відповідних адміністративних матеріалів.

       Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, що засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

       Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

       Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №131594 від 27.10.2023 року, ОСОБА_1 27.10.2023 року о 16 год. 40 хв., діючи у складі групи осіб, спільно із громадянином ОСОБА_2 , вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон України, у зв`язку з чим був затриманий прикордонним нарядом «Контрольний пост», на напрямку 0107/06 прикордонного знаку, на відстані 25000 метрів від лінії державного кордону, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на території Сокирянської ОТГ Дністровського району Чернівецької області.

       Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону, оскільки будь-яких скоєних ним із цією метою дій у процесуальних документах не вказано.

       До протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів, які б підтвердили спробу незаконного перетину ОСОБА_1 державного кордону, фото чи відеофіксацію місця затримання чи руху транспортного засобу.

       Протокол про адміністративне правопорушення, сам по собі, не може бути належним доказом винуватості ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, оскільки зазначені в ньому обставини не підтверджуються іншими доказами.

       Пояснення старшого прикордонного наряду ОСОБА_3 не можуть бути взятими до уваги, оскільки він є зацікавленою особою.

       Перебування ОСОБА_1 за 25000 м від державного кордону не свідчить про намір незаконного перетину, оскільки він перебував в загальнодоступному місці, з відповідними на те особистими причинами.

       Схема затримання, яка була долучена після доопрацювання до матеріалів справи, тільки підтверджує факт перебування ОСОБА_1 за 25000 м. від лінії державного кордону України, однак жодним чином не підтверджує наміру на перетин кордону.

       Долучені до матеріалів справи фото дисплея мобільного телефону не є належним доказом, оскільки неможливо встановити, що саме за пристрій був сфотографований, коли це відбулось та кому він належить.

       Жодних доказів, які б підтвердили намір ОСОБА_1 на перетин державного кордону в матеріалах справи немає.

       Апеляційний суд позбавлений можливості спростувати позицію апелянта щодо перебування у прикордонній смузі із необхідністю відправити поштою документи по роботі, а не з метою незаконного перетину державного кордону, оскільки органом яким складено протокол про адміністративне правопорушення не долучено належних та допустимих доказів, які б спростовували позицію апелянта.

       Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

       Ні районний суд, ні апеляційний суд не мають права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов`язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.

       Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

       Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

       Така ж позиція встановлена і в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

       Протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №131594 від 27.10.2023 року не відповідає вимогам передбаченим ст. 256 КУпАП, постанова Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

       За таких обставин винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.204-1 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а тому подану апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду - скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

       Керуючись ст.294 КУпАП суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 січня 2024 року скасувати та провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП

       Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду [підпис]                        О.М. Струбіцька

"Копія. Згідно з оригіналом."

Суддя - доповідач  _________________   Струбіцька О.М.

(посада)                          (М.П., підпис)                      (ПІБ)

05.02.2024 року

(дата засвідчення копії)