Справа № 2а-212/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2010 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді - Куликовської О.М.
при секретарі - Любіш О.Ф.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Євпаторії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії про проведення перерахунку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторія про проведення перерахунку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни, в повному розмірі, встановленому діючим законодавством з 01.01.2007 року до 01.12.2009 року .
Свої вимоги мотивує тим, що маючи статус «дитини війни» відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , вона має право на підвищення пенсії на 30 відсотків прожиткового мінімуму. Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» було припинено. ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № «Про соціальний захист дітей війни» 6-рп2007, п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним. Тому просить зобов’язати відповідача перерахувати та провести доплату з 01.01.2007 року по 01.12.2009 року зазначеної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії.
До судову заявник надала заяву з проханням справу розглянути у її відсутність. Позов просила задовольнити в повному обсязі.
Представник Управління Пенсійного Фонду України в м. Євпаторія до суду надала письмові заперечення у яких позовні вимоги не визнала, як по суті так і у зв’язку з пропуском терміну звернення до суду з адміністративним позовом. Просила справу розглянути у її відсутність.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 122 КАС України, з урахуванням того, що усі сторони по справі заяви клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідив надані докази, оцінив їх у сукупності, суд прийшов до наступного. ОСОБА_1, народилась 10.02.1945 року та має статус «дитини війни», та у зв’язку з чим, також має право на пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», від 18.11.2004 року № 2195-1У, про що свідчить відмітка у пенсійному посвідченні. А саме, має право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 вказаного Закону .
Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 1,3 ,6,8,19,21 ,22, 46 , 56, 58, 64, 68 ,75 , 92,95, 96 , 152 Конституції України, Законом України «Про соціальний та правовий захист дітей війни» № 2195-ІУ від 18.11. 2004 р.( зі змінами та доповненнями ), Законом України «Про державний бюджет України на 2006 р.», ЗУ « Про державний бюджет України на 2007 р», ЗУ«Про державний бюджет України на 2008 р», ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік»
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції, що діяла у спірний період, дітям війни пенсії або щомісне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком .
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону « Про соціальний захист дітей війни» було припинено.
Проте ОСОБА_2 Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № «Про соціальний захист дітей війни» 6-рп2007, п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано неконституційним. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді позовів, у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного Закону.
Крім того, при розгляді справи «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано усі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення)….Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. ( П. 26 рішення)
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України , при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод , у тому числі і для категорії осіб, які мають статус «Дітей війни» Згідно правової позиції Конституційного суду України, який неодноразово розглядав питання, щодо конституційності положень законів України «Про державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян - таке обмеження - є не допустимим. Право на соціальний захист громадян України встановлено також ст. 46 Конституції України, згідно якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму , встановленого законом . Виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту (ст. 92 Конституції України) Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
У Конституції України, державу Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою, визнано що найвищою соціальною цінністю в Україні – є людина, її права і свободи та їх гарантії, визначають зміст і спрямованість діяльності держави , а їх утвердження і забеспечення є головним обов’язком держави ( ст. 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21) Право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненні дії законів (інших окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. (ст. 22, 64 Конституції)
Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави , що закономірно приводить до порушення принципів соціальної, правової держави .
У зв’язку з чим, чинне правове положення, передбачає соціальні виплати і якщо дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплат, доки відповідні положення є чинними .
В даному випадку правові положення , встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - є чинними, тобто не є скасованими та повинні виконуватися відповідними державними органами. Суд вважає, що дані виплати не можуть залежати від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету.
ОСОБА_2 Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп /2008, визнано таким, що не відповідає Конституції України , пп2 п. 41 розділу 11 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 р та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « № 107-У1 від 28.12. 2007 р. Таким чином, ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни « діє у редакції , згідно з якою , дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком . А відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 -1У від 09.07.2003 р., мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність. Наділивши «дітей війни» зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином, взяла себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які мають статус «дитина війни». Головним розпорядником коштів для виплати пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - є Пенсійний фонд України .
Згідно зі ст. 99, 100 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи , встановлюється річний строк , який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів . Пропущення строку звернення до адміністартивного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін .
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було опубліковано в Офіційному Віснику України за 2007 рік, № 52 від 27.07.2007 року та у Віснику Конституційного суду України за 2007 рік №4 від 10.09.2007.
У зв’язку з чим, суд вважає , що строк звернення до суду про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за 2007 р та до січня 2009 року позивачем пропущений без поважних причин , оскільки позивач звернулась суду з позовною заявою за захистом своїх прав тільки 27 січня 2010 року, тобто поза межами річного строку, встановленого ст. 99 КАСУ.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення , пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами
На думку суду, до матеріалів справи доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав позивач не надав. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною для поновлення строку звернення до суду. Закони ти інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання людини. В свою чергу, представник відповідача наполягала на застосуванні положень ст. 99,100 КАСУ в частині відмови у задоволенні позову, у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду
Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині покладення на відповідача обов’язку сплатити позивачу за період з 27.01.2009 року по 05 лютого 2010 року включно недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на даний період.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1,3,17,43,48,53,55,64,ч.1ст.85, п.19 ч.1 ст.92 Конституції України, ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ОСОБА_2 Конституційного Суду України 9 липня 2007 року (справа про соціальні гарантії громадян), ОСОБА_2 Європейського Суду з прав людини «Кечко проти України», керуючись ст.ст.7 – 12, 99,100, 102,158, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторії про проведення перерахунку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Євпаторія провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни, виходячи 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 27.01.2009 року по 05.02.2010 року.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
СУДДЯ: О.М. Куликовська