ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3350/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

представники сторін:

від позивача: Штойка Д.С., довіреністьб/н від 01.07.2018 р., адвокат;

від відповідача-1: Тропіна Т.В., довіреність №40-702-10/8883-18 від 28.12.2018 р., представник;

представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 року (суддя Красота О.І.) у справі №904/3350/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК", с.Славгород

до відповідача - 1 Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, м.Дніпро

відповідача - 2 Державної казначейської служби України, м.Київ в особі: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м.Дніпро

про стягнення шкоди, завданої незаконним рішенням в сумі 31 986,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - 1 Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, відповідача - 2 Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області і просив суд стягнути з Державного бюджету України (головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області) на користь позивача суму шкоди в розмірі 31 986,35 грн. та судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що внаслідок незаконного рішення відповідача-1, Товариству з обмеженою відповідальністю "ДВК" було завдано майнової шкоди у розмірі 31 986,35 грн.

Господарським судом Дніпропетровської області від 12.10.2017р. у складі головуючого судді Красота О. І. по справі № 904/3350/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВК» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області та Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення шкоди, завданої незаконним рішенням в сумі 31986,35 грн., винесено рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю.

Вирішено стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДВК» шкоду, завдану незаконним рішенням у розмірі 31986,35 грн., оскільки дії відповідача -1 щодо притягнення до відповідальності позивача є незаконними.

Короткі і узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до апеляційної інстанції звернулось Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 року по справі №904/3350/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Так, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд зосереджує увагу на винесених та набравших законної сили постановах Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі № 804/123/17, якою визнано протиправними дії та скасовано постанову Департаменту державної архітектурно- будівельної інспекції у Дніпропетровській області, яка постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 залишена без змін.

Крім того, суд зазначає, що шкода заподіяна позивачу прийнятою постановою Департаменту держаної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 71/3964 від 13.12.2016 про накладення штрафу із правопорушення у сфері містобудівельної діяльності в сумі 28 800,00 грн..

Тобто, суд підтверджує факт того, що були вчинені неправомірні дії з боку Департаменту держаної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.

Але в резолютивній частині рішення, вирішує стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, що є незаконним і необгрунтованим.

Згідно п. 15 Положення про Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, затвердженого Наказом ДКУ №120 від 21.11.2011 р., ГУДКСУ у Дніпропетровській області є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Статтею 96 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною другою статті 176 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов'язаннями держави.

Таким чином, Головне управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не уособлює собою Державу Україна, а його рахунки не уособлюють Державний бюджет України.

Крім того, Головне управління є бюджетною установою і усі кошти зобов'язана використовувати згідно з затвердженими статтями кошторису, а видатки регулюються бюджетним законодавством України.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області не надані бюджетні асигнування для відшкодування збитків, завданих незаконними діями органів державної влади.

Відповідно до пп.1 п. 9 прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету виконується виключно Державною казначейською службою України.

Вважає, що взагалі відсутні законні підстави притягнення Головного управління в якості відповідача по справі щодо стягнення шкоди, оскільки, як вище зазначалося, судові рішення про стягнення (арешт) коштів державного бюджету виконується виключно Державною казначейською службою України.

Судом не досліджено та не наведено будь-яких доказів щодо правовідносин між позивачем та Головним управлінням, відсутні факти нанесення Головним управлінням шкоди позивачу своїми незаконними діями. Крім того, позивач не навів жодного посилання на будь-який закон або нормативний акт, яким би було передбачено, що в його випадку шкода відшкодовується конкретною юридичною особою, саме ГУДКСУ у Дніпропетровській області за рахунок власних коштів, а не Державою за рахунок коштів державного бюджету України, як того вимагає чинне законодавство.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників процесу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції виніс рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2018 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Пархоменко Н.В., Чередка А.Є., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 року у справі №904/3350/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2019 року.

14.01.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача - 1 надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Відповідач -2 не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засіданні, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 року у справі №904/3350/18 слід залишити без змін з наступних підстав.

Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

06.01.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК" (далі-Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання незаконними та скасування припису Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (далі-Відповідач-1) від 25.11.2016р. про усунення порушень містобудівної діяльності, постанову № 71/3964 від 13.12.2016р. про накладення штрафу в сумі 28 800,00 грн., за порушення вимог законодавства з будівельних норм, державних стандартів і правил, а також постанови № 71/3965 від 13.12.2016р. про накладення штрафу в сумі 144 000,00 грн. за порушення вимог законодавства будівельних норм, державних стандартів і правил.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. у справі № 804/123/17, позовні вимоги Позивача задоволено частково.

Скасована постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 71/3964 від 13.12.2016 р. про накладення штрафу із правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 28 800,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.14-17).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. у справі № 804/123/17 залишено без змін.

Отже, обставини, встановлені, постановою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 71/3964 від 13.12.2016 р. про накладення штрафу із правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 28 800,00 грн. не підлягають доказуванню у цій справі.

Постановою державного виконавця Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Загинайко А.В., від 19.05.2017 року, відкрито виконавче провадження з примусового виконання Постанови №71/3964 виданої 13.12.2016р. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (Відповідачем-1) про: стягнення штрафу у розмірі 28 800,00 грн. (а.с.22).

Відповідно до Інформації про виконавче провадження (а.с.23-25):

- постановою державного виконавця Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Дніпропетровській області Загинайко А.В., про стягнення виконавчого збору від 30.08.2017 року на Позивача покладено та стягнуто 2 880,00 грн. виконавчого збору;

- постановою державного виконавця Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Дніпропетровській області Загинайко А.В., про стягнення виконавчих витрат від 30.08.2017 року на Позивача покладено та стягнуто 306,75 грн. виконавчих витрат.

Відповідно до платіжного доручення №53313329-2 від 23.08.2017р. (а.с.27) Позивач сплатив до Синельниківської міськрайонної ВДВС ГТУЮ суму в розмірі 99 872,69 грн. У графі призначення платежу зазначено наступне: зг. пост № 71/3964 від 13.12.2016р.

Постановою державного виконавця Синельниківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Дніпропетровській області Загинайко А.В., про закінчення виконавчого провадження від 30.08.2017р. на підставі вимог п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", останнє було закінченим у з в'язку із фактичним стягненням вказаних вище сум.

Відповідно до платіжного доручення №53313329-2 від 23.08.2017р. (а.с.27) Позивач сплатив до Синельниківської міськрайонної ВДВС ГТУЮ суму в розмірі 99 872,69 грн. У графі призначення платежу зазначено наступне: зг. пост № 71/3964 від 13.12.2016р.

Доводи, за якими апеляційний суд погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За змістом приписів чинного законодавства відшкодування шкоди, заподіяної юридичній особі органом державної влади внаслідок прийняття цим органом незаконного рішення, оскільки останній фінансується з державного бюджету України, здійснюється з відповідного бюджету.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Указом Президента України від 13.04.2011р. №05-11/1498-2-1485/08 затверджено Положення про Державну казначейську службу України, згідно з яким Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України. Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема, через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів; здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Казначейство України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (у разі їх утворення) (пункти 1, 4, 7 Положення).

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 25 Бюджетного кодексу України, державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі-Порядок).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

06.02.2013р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2013р. №45 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845". Зазначена постанова прийнята у зв'язку із приведенням постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" (далі - Порядок) у відповідність із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Пунктом 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 зі змінами та доповненнями, визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також: іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

Згідно з пп. 2 п. 35 вказаного Порядку, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Пунктом 36 Порядку встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Відповідно до пункту 41 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування в тому числі і шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Отже, саме територіальні органи Казначейства здійснюють юридично значимі дії, пов'язані із виконанням судових рішень про стягнення з державного бюджету коштів на відшкодування шкоди, як то: приймання документів від стягувачів, інформування державних органів та органів прокуратури, збір документів, які можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача, пересилання зібраних документів до Казначейства.

Таким чином, виходячи з положень п.п. 35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з Державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконання рішень про стягнення коштів з Державного та місцевих бюджетів або боржників, виконання судового рішення про стягнення з Державного бюджету коштів на відшкодування шкоди здійснюється за участю територіальних органів Казначейства, що знаходиться за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятого ним рішення і до якого повинно бути подані стягувачем документи про списання відповідних сум.

Відповідно до п.36 вищевказаного Порядку саме відповідач-2 є територіальним органом Казначейства, що знаходиться за місцем знаходження відповідача-1, внаслідок незаконно прийнятого рішення яким Позивачу заподіяно шкоду, і до якого стягувачем мають подаватися документи про списання відповідних сум.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області є належним Відповідачем у даній справі, оскільки, з огляду на правову природу даних правовідносин при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади слід залучати до участі у справі як іншого відповідача відповідний територіальний орган Казначейства як особу, уповноважену здійснювати розпорядження бюджетними коштами. При цьому, з огляду на покладені на нього чинним законодавством функції не вимагається наявність порушення вказаним органом прав та охоронюваних законом інтересів Позивача у справі.

Шкода, заподіяна позивачу прийнятою постановою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 71/3964 від 13.12.2016 р. про накладення штрафу із правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 28 800,00 грн. була вчинена органом виконавчої влади при здійсненні ним владно-адміністративних повноважень, що вірно кваліфіковано за статтею 1173 Цивільного кодексу України.

Факт незаконності прийнятої відповідачем-1, як органом виконавчої влади, постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 71/3964 від 13.12.2016 р. про накладення штрафу із правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 28 800,00 грн., внаслідок якої останньому була завдана шкода, встановлена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2017р. у справі №804/123/17, яка була залишена в силі постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018р., яка набрала законної сили та згідно пункту 4 статті 75 Господарського кодексу України, має преюдиційне значення при вирішенні даного спору.

Заподіяна шкода перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із прийняттям Відповідачем-1 незаконного рішення як органом державної влади при здійснені ним своїх повноважень, а тому підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідно до Інформації про виконавче провадження (а.с.23-25) загальна сума, яка підлягала до стягнення з позивача становила 31 986,75 грн., але позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Державного бюджету України - 31 986,35 грн., що є меншою сумою, ніж сума, яка була стягнута з позивача на 0,40 грн., з цього приводу суд вважає, що вказана вимога повинна бути задоволена саме в сумі вимог позивача у розмірі 31 986,35 грн.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Для відшкодування шкоди, завданої органом виконавчої влади позивачеві, не потрібно наявність правовідносин між відповідачем -2 і позивачем. Судом достеменно встановлено і апеляційною скаргою не спростовано факт заподіяння шкоди позивачеві саме відповідачем -1, але в силу спеціальних норм законодавства відповідальність за заподіяну шкоду несе держава в особі відповідача - 2.

Судом достовірно встановлено: факт заподіяння шкоди, розмір шкоди, вину відповідача - 1, неправомірність його дій, причинний зв'язок між шкодою і неправомірною поведінкою.

Чи були і ким порушені, невизнані або ос порені права і інтереси позивача.

Права позивача порушені відповідачем - 1, але відповідальність несе держава в особі відповідача -2.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 року по справі №904/3350/18 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення без змін.

Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача - 2.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 року у справі №904/3350/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018 у справі №904/3350/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.01.2019 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко