Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої – Боднар О.В.
суддів – Куштана Б.П., Власова С.О.
при секретарі – Рогач І.І.
з участю - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 лютого 2009 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальноъ та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У С Т А Н О В И Л А :
У березні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 9.02.2006 р. в м. Ужгороді на вул. Минайській з вини водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_2, отримав механічні ушкодження, просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 8756,22 грн., 5000 грн. моральної шкоди, 256 грн. за проведення експертизи, 1000 грн. витрат на правову допомогу, судовий збір у сумі 104 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у сумі 30 грн.
Справа розглядалася судом повторно після скасування ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01.08.2008 року заочного рішення цього ж суду від 21.06.2007 року.
Останнім рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8756,22 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди, 256 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, 87 грн. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду першої інстанції скасувати.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач не оспорює встановлений судом факт заподіяння ОСОБА_2 шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з його як водія «БМВ-525» вини, однак вважає, що розмір відшкодування визначено судом без врахування амортизаційного зносу автомобіля позивача, моральна шкода не доведена, а судові витрати розподілено неправильно.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до пп. 8.1 і 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін’юсту України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, зареєстрованої в Мін’юсті України 24.11.2003 р. за №1074/8395, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (в т.ч. і автомобіля) застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту, яка складається за результатами технічного огляду транспортного засобу.
По даній справі проводилось два автотоварознавчі дослідження, одне з яких спеціалістом НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 за заявою позивача, а інше – експертом-автотоварознавцем Закарпатської філії Українського центру післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» ОСОБА_4 на підставі заяви відповідача.
Згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 № 1039 від 16.12.2006 р., який складено за результатами технічного огляду «Сеат Толедо», р.н. НОМЕР_3, вартість відновлювальних та ремонтних робіт автомобіля, який пошкоджено в результаті ДТП, становить 8756,22 грн. (а.с.8-15).
Згідно звіту про оцінку автомобіля НОМЕР_2 від 5.06.2008 р., який складено без проведення технічного огляду автомобіля, вартість відновлювального ремонту також складає 8756,22 грн. (а.с.67).
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано на підставі ст.ст.1166, 1187, 1188 ЦК України стягнув з відповідача на користь позивача заподіяну йому майнову шкоду у повному обсязі у сумі 8756,22 грн.
Твердження відповідача про те, що при визначенні розміру відшкодування безпідставно не було враховано коефіцієнт фізичного зносу складових автомобіля НОМЕР_2, 1992 року випуску, строк експлуатації якого становить 14 років і з урахуванням якого згідно звіту про оцінку автомобіля розмір збитку, завданого ОСОБА_2, становить 4152,36 грн., спростовуються вищезазначеною Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та вимогами ст.ст.1166,1188 ЦК України, а тому на увагу не заслуговують.
На думку колегії, обгрунтованим є і висновок суду першої інстанції в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Обставини даної справи підтверджують той факт, що винними діями ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, позивачу, окрім матеріальної шкоди, заподіяна моральна шкода, викликана моральними переживаннями, пов’язаними із участю у дорожньо-транспортній пригоді зі значним пошкодженням його автомобіля, а також позбавленням можливості користуватись автомобілем, порушенням звичних життєвих зв’язків, необхідністю займатись питаннями ремонту автомобіля та іншими негативними наслідками.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначено судом відповідно до вимог ч.3 ст.23 ЦК України з урахуванням обставин, що мають істотне значення, та засад розумності, виваженості і справедливості.
В той же час, як вбачається з наявних в матеріалах справи квитанцій від 20.03.2007 р., позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір (державне мито) у сумі 8,50 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у сумі 7,50 грн., а суд стягнув з відповідача на користь позивача 87 грн. судового збору та 30 грн. на ІТЗ розгляду справи, тобто суми, які не є документально підтверджені і не були сплачені стороною.
Тому в частині стягнення судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 8,50 грн. судового збору і 7,50 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи та стягнення з відповідача в дохід держави 87,56 грн. судового збору і 22,50 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
На підставі наведеного керуючись ст.ст. 88, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 лютого 2009 року в частині стягнення судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення? яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8,50 грн. судового збору і 7,50 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи та стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 87,56 грн. судового збору і 22,50 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
С у д д і:
Власов С.О. Боднар О.В. Куштан Б.П.