Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 січня 2019 р. № 820/1648/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Банк Михайлівський про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 20.04.2017 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" щодо визнання нікчемними переказів коштів здійснених ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО - РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на поточний рахунок НОМЕР_3 відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", в сумі: 200000 грн. 00 коп. з призначенням платежу: повернення коштів згідно з договором №980-006-000207853 від 21.03.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" щодо визнання нікчемними переказів коштів здійснених ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО - РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на поточний рахунок № НОМЕР_2 відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", в сумі: 4131 грн. 10 коп. з призначенням платежу: оплата процентів згідно з договором №980-006-000207853 від 21.03.2016 року;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200000 грн. 00 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 4131 грн. 10 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, судових витрат в розмірі 640 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом; роз'яснено позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається; роз'яснено позивачу, що для захисту своїх прав та законних інтересів він має право звернутись до відповідного господарського суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 р. по справі № 820/1648/17 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2018 року справу № 820/1648/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 820/1648/17 в частині відмови у відкритті провадження в адміністративній справі щодо позовних вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200000 грн. та на суму 4131 грн. 10 коп. за рахунок Фонду, скасовано; справу № 820/1648/17 в цій частині направлено до суду першої інстанції для розгляду; в іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 820/1648/17 залишено без змін.

В обґрунтування позову в частині позовних вимог, що розглядається судом, позивачем зазначено, що відповідачем порушені його права як вкладника банку, а саме у випадку ліквідації останнього отримати відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду. Дії щодо визнання певного правочинну нікчемним повинні бути виконані під час дії тимчасової адміністрації у банку - згідно з положеннями ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Проте відповідачем порушені норми чинного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року прийнято позовну заяву в частині позовних вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200000 грн. та на суму 4131 грн. 10 коп. за рахунок Фонду до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.

Через канцелярію суду від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував та зазначив, що сума коштів, що обліковується на рахунках позивача, останнім отримана на умовах договору позики, укладеного із ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР», що регулює відносини надання позивачем позики вказаній особі. Отже, вказані кошти є сумою повернення позики та процентів за її користування. При цьому, вказано, що оскільки вказаний договір позики є двостороннім та таким, що укладений без участі банку як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором по своїй природі не є вкладом, то згідно положень Закону України «Про банки та банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то до позивача не можуть бути застосовані гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, вказано, що позивачем заявлено позовні вимоги з відшкодування коштів понад 200000,00 грн., а отже включення позивача до переліку рахунків вкладників ПАТ "Банк Михайлівський" понад суму 200000,00 грн. призведе до порушення норм діючого законодавства.

Представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб через канцелярію суду подано письмові пояснення на позовну заяву, в яких вказано на наявності заперечень проти позову та зазначено, що єдиною підставою для включення позивача до Загального реєстру має бути його наявність в складеному Уповноваженою особою Переліку вкладників або в наданій Уповноваженою особою додатковій інформації про вкладників. Також вказано, що законодавством визначено, що саме залучені банком від вкладника кошти є вкладом, а як вбачається з обставин справи кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позика та подальше повернення такої позики на рахунок позивача-позикодавця. З огляду на вказане, на думку представника третьої особи, позивач не можу бути прирівняний до вкладника проблемного банку, адже правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" не мають відношення до вкладу.

Протокольною ухвалою суду, проголошеною у судовому засіданні, що відбулося 11.12.2018 року, судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на17.01.2019 року о 15:30 год.

Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. У наданому до суду відзиві на позов відповідачем вказано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представники третіх осіб у судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

У наданих до суду письмових поясненнях на позов представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вказано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" 19.11.2015 року було укладено договір №980-006-000151673.

Вказаний договір укладено позивачем із ПАТ "Банк Михайлівський", яке на час укладання договору представляло інтереси ТОВ "КРЕДИТН0-ІНВЕСТЕЦІЙНИЙ ЦЕНТР".

Відповідно до умов зазначеного договору, позивач передає ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» зобов'язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Отже, як встановлено судом умовами вказаного договору передбачено, що позивачем передаються ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» грошові кошти у сумі 100000,00 грн. на строк не більше 121 дня, з метою виплати процентів за користування коштами, у ставці 35,03% річних, що складає 27,5% річних після утримання податку з таких процентів.

Згідно із положеннями п.1.3 договору днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» вважається день ініціювання ПАТ "Банк Михайлівський" у порядку передбаченому пп.8.1.1 п.8.1 договору, здійснення договірного списання суми коштів, зазначеної у пп.1 п.1.2 договору з рахунку ОСОБА_1 з метою передачі у власність ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР».

Також як передбачено у пункті 8.1.1 договору №980-006-000151673 від 19.11.2015 року підписуючи цей договір сторона 1 та ПАТ "Банк Михайлівський" домовились доповнити договір банківського рахунку №980-006-000000784 від 06.02.2015 року, укладений між вказаними сторонами відповідними умовами.

Відповідно до п. 8.4 договору, сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що пов'язані з наданням позики ОСОБА_1 ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим договором, в зв'язку з чим взаємовідносини сторін за цим договором регулюється ст. ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики.

На забезпечення вказаних зобов'язань за договором №980-006-000151673 від 19.11.2015 року, сторонами було укладено договір поруки №980-006-000151673 від 19.11.2015 року за яким ПАТ "Банк Михайлівський", виступаючи в якості поручителя, поручається перед ОСОБА_1, який виступає в якості кредитора, за виконання ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР», яке є боржником, зобов'язань, що виникли/можуть виникнути в майбутньому на підставі договору №980-006-000151673 від 19.11.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаних договорів позивачем внесено на поточний рахунок НОМЕР_3 до ПАТ "Банк Михайлівський" кошти на суму 100000,00 грн., що підтверджується квитанцією про здійснення касової операції від 19.11.2015 року.

При цьому, судом встановлено, що, в подальшому, 24.02.2016 року між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено додаткову угоду до договору №980-006-000151673 від 19.11.2015 року, відповідно до умов якої передбачено збільшення суми вкладу з 100000,00 грн. до 200000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до умов додаткової угоди було внесено на поточний рахунок НОМЕР_3 до ПАТ "Банк Михайлівський" кошти на суму 100000,00 грн., після чого загальна сума за договором №980-006-000151673 від 19.11.2015 року склала 200000,00 грн. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи копією квитанції про здійснення касової операції від 24.02.2016 року.

Матеріали справи свідчать, що 21.03.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР" укладено договір №980-006-000207853 «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно), відповідно до умов якого ОСОБА_1 (сторона 1) передає у власність ТОВ "КРЕДИТНО-ІНВЕСТЕЦІЙНИЙ ЦЕНТР" (стороні 2) у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а сторона 2 зобов'язується повернути кошти стороні 1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Положеннями п. 1.2 договору №980-006-000207853 від 21.03.2016 року передбачено, що ОСОБА_1 передаються грошові кошти сумі 200000,00 грн. на строк не більше 182 дня, з метою виплати процентів за користування коштами, у ставці 33,54% річних, що складає 27% річних після утримання податку з таких процентів.

Відповідно до умов договору №980-006-000207853 від 21.03.2016 року також передбачено, що ТОВ "КРЕДИТНО-ШВЕСТИЦІЙНИИ ЦЕНТР" сплачуються відсотки на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" - № НОМЕР_2, та повертаються кошти на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" - НОМЕР_4 відповідно.

Як визначено сторонами у п.5.4.3 договору ТОВ "КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР" має право з власної ініціативи достроково повернути ОСОБА_1 кошти.

При цьому, п. 8.4 договору №980-032-000237895 визначено, що даний договір (крім положень пунктів 8.1.) є договором позики та регулює відносини сторін, що пов'язані з наданням позики стороною 1 стороні 2 у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим Договором, в зв'язку з чим взаємовідносини сторін за цим Договором регулюються ст.1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до умов зазначеного договору, позивачем було внесено на поточний рахунок НОМЕР_3 до ПАТ "Банк Михайлівський" кошти на суму 200000,00 грн., що підтверджується квитанцією про здійснення касової операції від 21.03.2016 року.

В подальшому, 19.05.2016 року на рахунок позивача НОМЕР_5 від ТОВ "КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР" надійшли грошові кошти у сумі 200000,00 грн. із зазначенням призначення платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-006-000207853 від 21.03.2016 року» та у сумі 4131,10 грн. із зазначенням призначення платежу «Оплата процентів по договору №980-006-000207853 від 21.03.2016 року», що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку.

Судовим розглядом справи встановлено, що Національним банком України прийнято рішення від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі вищевказаного рішення Національного банку України прийнято рішення від 23.05.2016 №812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 року до 22.06.2016 року.

В подальшому, 13.06.2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 року до 22.07.2016 року.

Рішенням Правління Національного банку України №124-рш від 12.07.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12.07.2016, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01.09.2016 року призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича з 05 вересня 2016 року.

Зі змісту позову встановлено, що позивач після того як дізнався про обставини відкриття ліквідаційної процедури щодо ПАТ "Банк Михайлівський" звернувся до уповноваженої особи із заявою від 23.08.2016 р. №23.08.16/759-ЗГ1, із проханням включити його до переліку вкладників банку "Михайлівський" з метою повернення грошових коштів згідно договору №980-006-000151673 від 19.11.2015 року та повернення грошових коштів згідно договору №980-006-000207853 від 21.03.2016 року.

У відповідь на вказану заяву 22.09.2016 представником ПАТ "Банк Михайлівський" Волковим О.Ю. повідомлено позивача про нікчемність переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР" 19.05.2016 на поточний рахунок НОМЕР_3 (в сумі 200000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення грошових коштів згідно договору №980-006-000207853 від 21.03.2016 року») та нікчемність переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ "КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР" 19.05.2016 4131,10 грн. (з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-006-000207853 від 21.03.2016 року») на поточний рахунок № НОМЕР_2, відкриті в ПАТ "Банк Михайлівський", на підставі ст. 215-216 Цивільного кодексу України, ст.37 та п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Матеріали справи свідчать, що 24.12.2016 року позивач звернувся до ПАТ "Банк Михайлівський" із заявою про включення інформації щодо нього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та проведення виплати відшкодування коштів в розмірі 200000,00 грн (т.1 а.с.34).

Однак, як вказано позивачем у позові відповідачем вказаних дій вчинено не було, що послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі за текстом - Закон № 4452-VI).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судовим розглядом справи встановлено, що за договором позики №980-006-000151673 від 19.11.2015 року ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» кошти та проценти за договором було повернуто на рахунки позивача 19.05.2016 року, що свідчить про припинення вказаного договору позики з дня повернення повної суми коштів, а також припинення взаємовідносин вказаних осіб з моменту повернення коштів на рахунок позивача.

З огляду на вищевикладене та враховуючи норми законодавства суд приходить до висновку, що на момент прийняття рішення про ліквідацію банку кошти за договором позики та проценти за їх користування перебували на рахунку позивача, відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський", а отже, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" були віднесені законодавцем до вкладу.

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як передбачено положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Отже, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Як передбачено положеннями ч. 1 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Із матеріалів справи вбачається, що позивача як вкладника за договором банківського рахунку не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним правочину - а саме вчинених трансакцій - перерахування коштів у розмірі 200000,00 грн. та 4131,10 грн. на поточні рахунки на підставі ст. 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 205 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судовим розглядом справи встановлено, що обґрунтовуючи власну правову позицію стосовно нереальності правочинів відповідач посилається на обставини того, що кошти на рахунки позивача надійшли в якості перерахування коштів на поточні рахунки фізичної особи-позикодавця як повернення коштів за раніше укладеним договором позики.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із п.п. 1.24, 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Як встановлено під час розгляду справи ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» було здійснено перекази коштів на рахунки позивача у сумі 200000,00 грн. та 4131,10 грн. як повернення коштів позики та процентів відповідно.

Аналізуючи положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд зазначає, що перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених/вчинених виключно між вкладником та банком, як стороною відповідного правочину. Однак, як встановлено судовим розглядом справи договір позики від 19.11.2015 року №980-006-000151673 із ОСОБА_1 було укладено ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР», тобто фактично вказаний договір є договором між позивачем та ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР».

З огляду на зазначене ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахункові документи ТОВ «КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, та не є стороною правочину з переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед позивачем, який є клієнтом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів наявності правових підстав вважати договори нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, суд зазначає, що з аналізу норм діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.07.2018 року у справі № 826/1476/15, а також Верховного Суду у постановах від 10.05.2018 р. у справі №826/20429/14, від 21.06.2018 року у справі № 802/4016 та від 21.06.2018 року у справі №821/3601/15-а.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідачем безпідставно не включено інформацію стосовно позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, суд зазначає, що оскільки відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень, то наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200000 грн. 00 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в той же час у задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (01601, м.Київ, вул. Прорізна, 8), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), ПАТ "Банк Михайлівський (01001, м. Київ, пров. Рильський, 10-12/3) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодувань на суму 200000 грн. 00 коп. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачену суму судового збору у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" (01601, м.Київ, вул. Прорізна, 8).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження складено 21 січня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.