Справа № 2-А-2397/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 вересня 2009 року Суддя Лутугинського районного суду Луганської області Кутіщева Л.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації про визнання дій суб*єкта владних повноважень незаконними та зобов*язання виплатити щорічну грошову допомогу до 5-го травня як інваліду війни за 2009 рік,-
ВСТАНОВИВ:
21 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій відповідача щодо призначення і виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік незаконними, стягнення з відповідача разової грошової допомоги до 5-го травня за 2009 рік у розмірі 3554 гривень. В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, прирівнюється до інваліда війни і відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому повинна виплачуватися одноразова щорічна грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсії за віком до 5 травня. Вказана допомога у 2009 році виплачена йому не у повному обсязі, а саме: 430 гривень. Позивач просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області щодо недоплати грошової допомоги до 5 травня у 2009 незаконними, та стягнути на його користь недоплачену суму грошової допомоги за 2009 рік - 3554 гривень (498 х 8 – 430).
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 14 вересня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач надав заперечення проти позову, у яких зазначив наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року №211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та ”Про жертви нацистських переслідувань" встановлений розмір виплати разової грошової допомоги у 2009 році. Згідно цієї постанови виплата разової грошової допомоги Гетманову, як інваліду війни, здійснювалася в 2009 році до 5 травня у розмірі 430 гривень, тому позивачу треба відмовити у позові за необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, прирівнюється до інваліда війни, що підтверджується посвідченням серії Б № 443280 від 18 листопада 2004 року (а.с.6) та довідкою сер. МСЕ № 0064973 від 15 вересня 2004 року (а.с.7).
У листі (а.с.9) та запереченнях відповідач надав дані про отриману позивачем суму разової грошової допомоги у 2009 році, згідно до яких у 2009 році позивачу виплачено 430 гривень.
У статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( в редакції від 25.12.1999 року) зазначено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення. У зв’язку із цим суд вважає, що на відповідача покладений обов’язок здійснення виплати одноразової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 5 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року № 2017 державні соціальні стандарти та норми формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України. Відповідно до ст. 6 вказаного Закону базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році встановлений прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений: з 1 жовтня - 498 грн.
Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком,
визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Таким чином, неправомірність дій відповідача щодо нарахування позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня протягом 2009 року в розмірі 430 гривень, а не в розмірі 3984 гривень (498х8) є очевидною. Тому, з відповідача належить стягнути на користь позивача недоплачену суму щорічної грошової допомоги за 2009 рік, як інваліду війни 2 групи, у розмірі 3554 грн. (498 х8 –430).
Кабінет Міністрів України 18.03.2009 року прийняв постанову №211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”. Цією постановою для інвалідів війни 2 групи розмір виплати разової грошової допомоги у 2009 році становить 430 гривень.
Саме у зазначеному розмірі позивач отримав, а відповідач виплатив разову грошову допомогу у 2009 році.
Рішеннями Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року та від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 положення п.20 розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107 та положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними.
Відповідно до ч.2ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, у 2009 році у відповідача виникло чергове зобов’язання сплатити позивачу до 5 травня щорічну грошову допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тому, суд не приймає до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року №211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”.
Суд приходить до висновку, що загальна сума не донарахованої щорічної грошової допомоги позивачу до 5 травня за 2009 рік становить 3554 гривень.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Враховуючи наведене, керуючись ст.22 Конституції України, ст.ст.12, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007, ст.ст.159, 160, 161, 163, 167 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у 2009 році щорічної одноразової допомоги до 5 травня в розмірах, що не відповідають вимогам ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» незаконними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної одноразової грошової допомоги як інваліду війни 2 групи за 2009 рік у розмірі 3554 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: