ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2006 Справа № 38/55
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чимбар Л.О.- доповідач
суддів: Кузнецової І.Л , Тищик І.В.
при секретарі: Гайдук Ю.А.
За участю прокурора Жовтневого району Пойда-Семенюк Є.В.,
за участю представників
позивача: Дядик К.О., Колот В.В., Буряченко А.В.,
відповідача-1: Лобода Ю.П.,
Відповідача-2: Клівасов А.О.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Люктрейд”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.06р. у справі № 38/55
за позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська
до В-1- приватного підприємства “Промпостачання”, м.Дніпропетровськ
В-2 товариства з обмеженою відповідальністю “Люктрейд”, м.Дніпропетровськ
за участю прокурора Жовтневого району м.Дніпропетровська
про визнання угоди недійсною.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2006 року у справі № 38/55 (суддя Бишевська Н.А.) позов державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська позов задоволено: визнано недійсним договір постачання від 24.02.2004р. №24-02/04 року укладений між приватним підприємством “Промпостачання” та товариством з обмеженою відповідальністю “Люктрейд”.
Стягнуто з приватного підприємства “Промпостачання” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Люктрейд” 7 478 035,00 грн. вартості товару за угодою.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Люктрейд” в доход державного бюджету 7 478 035,00 грн. вартості товару.
Стягнуто з приватного підприємства “Промпостачання” в доход державного бюджету через Відділення держказначейства у Жовтневому районі, м. Дніпропетровська на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” 118,00 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач-2 –товариство з обмеженою відповідальністю “Люктрейд”, м.Дніпропетровськ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду. Скаржник посилається на те, що приватне підприємство у правовідносинах з ПП „Діаліт” та ПП „Тирмет”, чиї установчі документи у судовому порядку були визнані недійсними, діяло як добросовісний набувач товару (металобрухту); в подальшому на підставі договору придбаний металобрухт був реалізований ТОВ „Укрстальінвест”, яке отримало цей товар та оплатило його за ціною і у строки, встановлені договором. Скаржник вважає необґрунтованим твердження позивача про відсутність товару та здійснення позивачем безтоварної операції та посилається на результати перевірки, проведеної податковим органом, якою порушення податкового та валютного законодавства встановлені не були.
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п.6 Розділу У11 Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Співробітниками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, встановлено факт укладення договору постачання металобрухту № 25-02/04 від 25.02.2004 року на загальну суму - 7478035,00 грн., у тому числі ПДВ, між приватним підприємством «Промпостачання», м. Дніпропетровськ та товариством з обмеженою відповідальністю «Люктрейд», м. Дніпропетровськ.
Згідно зазначеного договору Відповідач-2 придбав у Відповідача-1 продукцію - металобрухт у кількості та за ціною, вказаною в договорі № 25-02/04 від 25.02.2004р.
Факт передачі продукції та сплати за неї грошових коштів підтверджується матеріалами, наданими відповідачами та приєднаними до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, чинного на момент укладення господарського зобов'язання, господарське зобов'язання що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтю 208 Господарського кодексу України встановлено наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, а саме: якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного, У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною на підставі наведеної норми є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча з однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
В п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” зазначено, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Як вбачається з позовної заяви, позов заявлено з посиланням на спрямованість умислу ПП “Промпостачання” на укладення угоди з ТОВ “Люктрейд” купівлі-продажу товару з корисливою метою, суперечною інтересам держави, а саме: на приховування прибутків та доходів.
Вирішуючи спір у такій справі, суд повинен був з’ясувати і зазначити у рішенні, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладання угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.
В позовній заяві позивач зазначає наявність мети, спрямованої на приховування отриманих за спірною угодою коштів від оподаткування, у ПП “Промпостачання”, посилаючись на здійснення купівлі неіснуючого товару у ПП “Діаліт” та ПП “Тирмет”, укладання спірної угоди про постачання цього ж неіснуючого товару відповідачу-2 по даній справі - ТОВ “Люктрейд”.
Постановляючи рішення про задоволення позову про визнання угоди недійсною, господарський суд встановив, що товар, який був предметом спірної угоди ПП “Промпостачання” отриманий, що підтверджується копіями накладних, однак відсутні докази передачі цього товару відповідачу-2.
Господарський суд в рішенні також вказав, що з матеріалів справи вбачається, що товар, який підлягав поверненню згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2005р. у справі №А27/174 та від 02.08.2005р. у справі №38/130 був використаний, як предмет угоди за даним зобов'язанням, а тому суд дійшов висновку, що ПП “Промпостачання” на момент укладання договору поставки є неналежним власником .
Разом з тим, з доводами позивача та висновками суду щодо визначення ПП “Промпостачання” неналежним власником на момент укладання договору поставки та відсутності доказів передачі цього товару відповідачу-2 по спірній угоді не можна погодитись.
Факт передачі товару по спірній угоді від ПП “Промпостачання” до ТОВ “Люктрейд” підтверджується копіями накладних про передачу цього товару та іншими документами, наявними у матеріалах справи.
Факт отримання відповідачем-1 товару по попередній угоді підтверджується також рішенням суду від 24.11.2005 року у справі №А27/174 (т.1 а.с.99 оборот), де вказано, що на виконання умов договору ПП “Діаліт” поставило на адресу ПП “Промпостачання” товар (металобрухт) на загальну суму 11 143 977 грн., а ПП “Промпостачання” розрахувалось за товар грошовими коштами.
Що ж стосується вказівки у цьому ж рішенні суду на відсутність товару у відповідача-1 на момент перевірки, яка здійснювалась з 02.02.2005 року по 28.02.2005 року, то цей товар і не повинен бути в наявності у відповідача-1на момент перевірки, оскільки він був відчужений по спірній угоді відповідачу-2 у період з березня по вересень 2004 року. Судом у рішенні від 24.11.2005 року по справі №А27/174 вказано про відсутність товару як на підставу стягнення з ПП “Промпостачання” не товару - а коштів при проведенні реституції по угоді з ПП “Діаліт” відповідно до ст.49 ЦК УРСР.
Рішеннями господарського суду від 24.11.2005 року у справі №А27/174 та від 02.08.2005 року у справі №38/130, наявність мети суперечної інтересам держави встановлено лише у ПП “Діаліт” та ПП “Тирмет”, у ПП “Промпостачання” такої мети не встановлено, тобто він є добросовісним набувачем. Разом з тим у разі наявності факту купівлі ПП “Промпостачання” (як це вказує ДПІ) у вказаних підприємств неіснуючого товару, мета суперечна інтересам держави, повинна бути встановлена вищевказаними рішеннями і у ПП “Промпостачання”.
Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку, що безтоварність спірної угоди позивачем не доведена, не доведено також укладання спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча з однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає висновок господарського суду про обгрунтованість позову та необхідність його задоволення про визнання недійсною угоди із застосуванням наслідків, передбачених ст.208 ЦК України необгрунтованим, в зв”язку з чим рішення суду про визнання угоди недійсною підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Люктрейд”, м. Дніпропетровськ - задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровській області від 20.04.2006 року у справі № 38/55 –скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Л.О.Чимбар
Судді: І.Л.Кузнецова
І.В.Тищик
Постанова виготовлена в повному обсязі 07.08.2006 року.