Справа № 2а-1445/2010 рік

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14січня   2010 року     Маловисківський районний суд Кіровоградської області

в складі:

Головуючого — судді   Вдовіченка М.М.

при секретарі  Кігім Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мала Виска Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі,

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

                                                ВСТАНОВИВ:

    Позивачка  звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що відповідно до Закону України " Про соціальний захист дітей війни" вона являється особою, що має статус " дитини війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач з січня 2006 року по  01.12.2009року не виплачував надбавку в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Просить зобов”язати  Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському  районі  Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату заборгованість з пенсії  на її  користь.

Позивачка  в судове засідання не з"явилася, надіслала заяву в якій просить справу розглядати у її  відсутність, позовні вимоги  підтримує.

Представник відповідача в судовому засіданні не з»явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов не визнає. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

             Згідно ч.3 ст.122 КАС України сторона , яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутність , якщо таке клопотання заявили всі особи , які  беруть  участь  у справі , судовий  розгляд  справи  здійснюється  в порядку письмового провадження.

       Суд  вважає за можливе розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження.

       Дослідивши матеріали справи,  суд, приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

   Відповідно до статті 1 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" позивачка являється особою, якій на момент закінчення (2 вересня 1945 року) другої світової війни було менше 18 років, отже вона  має статус " дитини війни".

     Відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 7 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

   Пунктом 17 статті 77 Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235-ІУ, дію статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2006 рік.

     Законом України " Про внесення змін до Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року № 3367- IV п.17 статті 77 вказаного Закону виключено, а статтю 110 цього Закону викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно — правових актів не видавалось і положення статті 110 Закону України “ Про державний бюджет України на 2007 рік” в зазначеній частині не реалізовані.

   Положення Закону України " Про державний бюджет України на 2006 рік" рішеннями Конституційного Суду України неконституційними не визнавалися.

   Таким чином,  у 2006 році позивачка  не мала правових підстав для нарахування їй  підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області не зобов”язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

     Пунктом 12 статті 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 було зупинено дію статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1 V від 18.11.2004 року та встановлено виплати на 2007 рік в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком.

   Рішенням Конституційного Суду № 6-р п/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік" було визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнані неконституційними. Згідно  ч.2  ст.152  Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні  неконституційними,  втрачають чинність з  дня  ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

    На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області, в строк з січня по 8 липня 2007 року, не зобов'язане було виплачувати позивачці пільгу, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 09 липня по 31 грудня 2007 року позивач  має правові підстави для нарахування підвищення пенсії на  30  відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

     Пунктом 41 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" і викладено в такій редакції - " дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни." Однак рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 1-28/2008 п.41 розділу 2 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " було визнано такими, що не відповідають Конституції України.

   Судом  встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу встановлено та виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року – 48,10 грн., з 01 липня 2008 року – 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн., що становить 10%  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але не в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Сторонами підтверджено, що з 01.01.08 позивачці нараховується та виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, але дана   редакція ст. 6 Закону діяла до 22.05.2008 року та втратила чинність у зв'язку з визнанням її неконституційною відповідним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.

Законом України «Про державний бюджет України на 2009  рік» ст.. 54 встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.Таким чином, всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем вказане підвищення позивачеві з 22.05.2008 виплачувались не в повному обсязі і на час розгляду справи продовжує виплачуватись в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. На підставі зазначеного, Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі повинно здійснити позивачці перерахунок пенсії починаючи з 22.05.2008 року  по  31.12 .2009 року, і  тому в цій частині  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню.

    Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

    Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    В Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін чинних законів не може бути звужений.

    При прийнятті законів про Державний бюджет України систематично зупиняється дія інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного.

   Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та / або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України.

  Законом про державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально — економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист.

   Відповідно до статті 64 Конституції України лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.

    Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 5-р п/2002 від 20.03.2002 року, як   вбачається зі змісту положень Конституції України та Бюджетного Кодексу, закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

    Отже, зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій , внесення змін до інших законів України , встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України.

   Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/ або будь — яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

   Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими частиною першою статті 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно — правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.

  Враховуючи норми Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", якою встановлено право особи зі статусом " дитина війни" на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов"язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком , у 2007 році — виходячи із розміру встановленого у липні — вересні 2007 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 406 гривень та у жовтні — грудні 2007 року мінімального розміру пенсії за віком в сумі 411 гривень.

Початок терміну дії положень рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, приймаючи до уваги абзац другий пункту другого мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 1 -рп/99 від 9 лютого 1999 року, яким визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно — правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

  Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе і право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

    Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню  обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму  виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.

   Відповідно до п.1, п.З, п.15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

   Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, та питання щодо здійснення перерахунку пенсії відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, суд визнав необхідним захистити права позивача шляхом зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області, здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також починаючи з 22 травня 2008 року  відповідно до ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" та здійснити її виплату.

Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів, то відповідно до ч.2 ст.99 КАС України — для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідачем не надано жодних доказів того, що позивачці було відомо про пропущення  його  прав більше  чим за рік до звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати на її користь.

Керуючись  ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, —

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

   Поновити ОСОБА_1 панасівні процесуальний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

   Зобов?язати Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі  Кіровоградської області провести нарахування підвищення пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно та з 01 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року, включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести виплату невиплачених сум, з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

  Виплатити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  3( три) грн.40 коп.,відшкодування судових витрат.

      Постанову може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Маловисківський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.

           Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий :                                                                          М.М. Вдовіченко.