Справа № 2а-2053/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2009 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області
в складі:
Головуючого — судді Вдовіченка М.М.
при секретарі Кігім Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска Кіровоградської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулася з позовом до відповідача посилаючись на те, що вона має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Згідно ст. 6 цього Закону дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Ст.ст. 77, 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та ст. 71 ч. 12 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, в тому числі і п.п. 3 і 12 ст. 71. Керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» та виходячи з розміру встановленого на 2006-2009 роки прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач визначила, що відповідач не виплатив їй у вказаний період 2006-2009 рр. підвищення пенсії. Позивач просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права та зобов?язати відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії за період з січня 2006 по 31 жовтня 2009 року, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач подав письмові заперечення на позов в яких послався на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» підвищення до пенсії дітям війни передба
чені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено підви-
щення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від
розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року. Законодавством не визначено мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили праце-
здатність. Проте ч. 3 тієї ж статті визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, вста-
новлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, що унеможливлює реалізацію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» З 01 січня 2008 року позивачу встановлено та виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року – 48,10 грн., з 01 липня 2008 року – 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн. Відповідач не уповноважений проводити перера-
хунки пенсій окремим категоріям громадян без відповідних розпоряджень Пенсійного фонду України. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити в задово-
ленні позову.
Представник відповідача надав письмові заперечення та клопотання про розгляд справи у відсутність представника.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно відомостей належного позивачці паспорта громадянки України серія ЕА № 048055 виданого Маловисківським РВ УМВС України в Кіровоградської області 25 січня 1996 року (а.с. 5), вона народилася 3 вересня1944року. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на позивачку поширюється дія цього Закону.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно п. 1 Прикінцевих положень Закону він набирає чинності з 01 січня 2006 року. Дія норм цього Закону поширюється на позивача, як особу котра має підтверджений у встановленому порядку статус дитини війни.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” в зазначеній частині не були реалізовані. Таким чином, у 2006 році відповідач не мав правових підстав для нарахування позивачу підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дітині війни, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Позивач не являється інвалідом, а тому з 01 січня 2007 року підвищення пенсії їй, як дитині війни, відповідачем не нараховувалося і не виплачувалося.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) серед інших і положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України та ст. 73 ч. 2 Закону України «Про Конституційний суд України» закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. З часу втрати чинності п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», 09 липня 2007 року, застосування цих норм Закону є протиправним, а тому перестали існувати підстави зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 5 вказаного рішення Конституційного Суду України, воно має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв?язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України –для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідач не надав жодних доказів того, що позивачу було відомо про порушення її прав більше чим за рік до звернення до адміністративного суду. Отже суд визнає причину пропущення цього строку позивачем поважною так, як про порушення її права внаслідок прийняття неконституційних нормативних актів їй стало відомо лише у 2009 році, а тому справа підлягає вирішенню в загальному порядку, встановленому КАС України.
Таким чином, позов в частині зобов?язання відповідача нарахування підвищення до пенсії позивача відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з пунктом 2 рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення. Отже, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно, відповідач зобов?язаний був нараховувати та виплачувати позивачу, як дитині війни, підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що з 01 січня 2008 року позивачу встановлено та виплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року – 48,10 грн., з 01 липня 2008 року – 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року – 49,80 грн., що становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, але не в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Сторонами підтверджено, що з 01.01.08 позивачу нараховується та виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком, але дана редакція ст. 6 Закону діяла до 22.05.2008 року та втратила чинність у зв'язку з визнанням її неконституційною відповідним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» ст.. 54 встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідачем вказане підвищення позивачеві з 22.05.2008 виплачувались не в повному обсязі і на час розгляду справи продовжує виплачуватись в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вимоги позивача стосовно зобов'язання відповідача надалі нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу не підлягають задоволенню, оскільки, в разі зміни в подальшому діючого законодавства, яке регулює пенсійне забезпечення осіб, віднесених до категорії «діти війни», право позивача на збільшення розміру пенсії може бути порушеним, в той час, як суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 162 КАС України приймає постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню на час винесення рішення..
Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог так, як саме на органи Пенсійного фонду України , який здійснює свої повноваження через відповідні управління, покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищенням.
З цих же підстав суд не може переймати на себе обов?язки суб'єктів владних повноважень, покладених на них законом, і здійснювати перерахунок підвищення пенсії, а тому суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача нарахувати певну суму підвищення пенсії.
Керуючись ст. 11 ч. 2 КАС України, з метою захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і зобов?язати відповідача провести виплату донарахованих сум.
Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України на користь позивачки належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с. 2).
Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 11 ч. 2, ст.ст. 94, 98, 100 ч. 2, ст.ст. 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав . порушених у період з 01.01.2007 року.
Зобов?язати Управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області провести нарахування підвищення пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, включно та з 01 січня 2009 року по 31 жовтня 2009 року, включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести виплату невиплачених сум, з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. відшкодування судових витрат.
Постанову може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Маловисківський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Постанова суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : М.М. Вдовіченко.