ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2006                                                                                  Справа № 14/110  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кузнєцова І.Л.

суддів: Чимбар Л.О.- доповідач, Тищик І.В.

при секретарі: Гайдук Ю.А.

за участю представників

позивач: Дементьєва В.П., довіреність №03-4/5-3125  від 25.10.05,  заступник головного бухгалтера;

позивач: Шинкорук О.Є., довіреність №03-4/5-114  від 24.01.06,  юрисконсульт;

відповідач: Скрипник О.М., довіреність №135  від 19.04.06,  головний деражвний податковий інспектор;

відповідач: Куліш І.М., довіреність №401  від 13.02.06,  старший державний податковий ревізор-інспектор;

розглянувши апеляційні скарги  відкритого акціонерного товариства "Гідросила", м.Кіровоград та  Кіровоградської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області  від  08.02.06р. у справі  № 14/110

за позовом  відкритого акціонерного товариства "Гідросила", м.Кіровоград

до   Кіровоградської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Кіровоград

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

  

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 08.02 2006 року у справі № 14/110 (суддя Колодій С.Б.) позов відкритого акціонерного товариства "Гідросила", м.Кіровоград  задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградкської ОДПІ від 28.02.2005 року №0000292310/0 в частині нарахування суми податкового зобов”язання по податку на прибуток в розмірі 100 872 грн. основного платежу та 46 854,5 грн. штрафних санкцій, а всього 147 726,5 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач –Кіровоградська об”єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову суду, якою в задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Гідросила" відмовити. Скаржник посилається на те, що  ВАТ “Гідросила” вказало в р.02.2 самостійно виправлені помилки минулих попередніх періодів в декларації про прибуток за 2003 рік, однак враховуючи подачу декларації 09.02.2004 року на момент попередньої перевірки, яка закінчилась 23.02.2004року, ДПІ вважає, ВАТ “Гідросила” повинно було доводити неправильність визначення податкового зобов”язання згідно акта перевірки від 23.02.2004 року, а не відображувати коригування валових доходів чи витрат у перевіреному періоді в наступній декларації.

Не погодившись з постановою суду, позивач –ВАТ “Гідросила”, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник посилається на те, що  висновок суду про те, що позивачем порушено п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та завищено валові витрати, як такі, що не пов”язані з господарською діяльністю є неправомірний.

Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України  відповідно до п.6 Розділу У11 Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було призначено до розгляду на  25.07.06р.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,  колегія суддів встановила.

Кіровоградської ОДПІ проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Гідросила" за період з 01.10.2003 р. по 01.10.2004 р., за результатами якої складено акт від 18.02.2005 р. №29\23-1\05786100.

Акт перевірки   став  підставою для  винесення  податкового  повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 28.02.2005 р. №0000292310\0 про нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 184162,50 грн., в тому числі 131  235,00  грн.  основного платежу,  52  927,50  грн.  штрафної (фінансової) санкції.

В   ході    проведення   перевірки   були   виявлені  наступні  порушення   податкового законодавства.

Так, за висновком податкової служби в порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" витрати на придбання газу, електроенергії та води, які використовуються в господарськійї діяльності, підприємство не включило в балансову вартість запасів, по яким здійснюється облік приросту (убутку) в залишках незавершеного виробництва і готової продукції, що потягло за собою заниження відсотку матеріальних витрат на частину витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, придатного до використання в господарській діяльності в залишках незавершеного виробництва та готової продукції на складах, а саме за 4 квартал 2003 року занижено приріст балансової вартості на 8,41% або 196,25 тис. грн.:

за 1 квартал 2004 року занижено убуток балансової вартості на 7,1% або 94,8 тис. грн.

за 2 квартал 2004 року занижено приріст балансової вартості на 5,78 % або 3,91 тис. грн..

за 3 квартал 2004 року занижено приріст балансової вартості на 5,7 % або 138,8 тис. грн.

Відповідач вважає, що витрати на придбання газу, електроенергії та води повинні включатися в балансову вартість(первісну) вартість запасів, облік приросту(убутку) якої здійснюється відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

В акті також вказано, що ВАТ “Гідросила” порушило п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та п.4.1 ст.4, п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки безпідставно занизило валові доходи на суму 73,3 тис. грн. і збільшило валові витрати на суму 26,8 тис грн. шляхом коригування податкових зобов”язань попередніх податкових періодів та зазначило ці коригування у складі поточної декларації за наступний податковий період.

Крім того, в акті визначено безпідставне завищення валових доходів за 3-й квартал 2004 р. на залишкову вартість безоплатно переданого об'єкта соцкультпобуту в сумі 25 343,76 грн. та завищення валових витрат за 3-й квартал 2004 р. на суму 146 798,00 грн., що складає первісну вартість безоплатно переданого об'єкта соцкультпобуту.

Не погодившись з винесеним Кіровоградською ОДПІ податковим повідомленням-рішенням, 02.10.2005 року ВАТ “Гідросила” подало до госопдарського суду позов про визнання його недійсним.

Постановою господарського суду позов задоволено частково.

Апеляційний господарський суд вважає постанову суду першої інстанції  правильною та обгрунтованою з наступних підстав.

Щодо порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині не включення в балансову вартість запасів, по яким здійснюється облік приросту (убутку) в залишках незавершеного виробництва і готової продукції витрати на придбання газу, електроенергії та води, які використовуються в господарської діяльності.

Частина 1 пункту 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" містить виключний перелік видів активів, відносно яких повинен вестися податковий облік.

Незавершене виробництво та готова продукція до даного переліку не включені.

Балансова вартість запасів підлягає окремому податковому обліку:

а)          на складах;

б)          у незавершеному виробництві;

в)          в залишках готової продукції.

Таким чином, законодавець, установлюючи правила відображення в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів, пов'язує з фактичним (фізичним) знаходженням цих запасів на початок або на кінець звітного періоду відповідно на складах, у незавершеному виробництві та в залишках готової продукції.

Газ, електроенергія та вода на кінець або початок звітного податкового періоду фізично не знаходяться ні на складах, ні в незавершеному виробництві, ні в залишках готової продукції, тому вони не є запасами у розумінні п. 5.9 статті 5 кону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Що стосується витрат, пов'язаних зі змінами фізичного стану (специфікацією) запасів у розумінні ч. 1 п. 5.9 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в процесі виробництва, то ці витрати приймають участь у формуванні балансової вартості таких окремих видів запасів (у розумінні п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9), як незавершене виробництво та/або готова продукція і не призводять до зміни балансової вартості запасів для цілей податкового обліку. Доказів того, що позивач не включив до  балансової вартості таких окремих видів запасів (у розумінні п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9), як незавершене виробництво та/або готова продукція спірних витрат по газу, електроенергії та воді в акті перевірки ДПІ не наведено.

Таким чином, господарський суд правомірно визнав нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмір 70 842,00 грн. та штрафної санкції в розмірі 31 839,50 грн., а всього 102 681,50 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням  безпідставним.

Щодо безпідставного заниження валових доходів на суму 73,3 тис. грн. і збільшення валових витрат на суму 26,8 тис. грн. шляхом коригування податкових зобов”язань попередніх податкових періодів та зазначення цього коригування у складі поточної декларації за наступний податковий період.

За висновками податкової служби ВАТ „Гідросила" порушило підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 17.2 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пункт 4.1 статті 4, пункти 5.1, 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", безпідставно занизило валові доходи на сум 1,3 тис. грн.. і збільшило валові витрати на суму 26,8 тис. грн. шляхом коригування податкових зобов'язань попередніх податкових періодів та зазначило ці коригування складі поточної декларації за наступний податковий період.

З   матеріалів   справи   вбачається,   що   позивач   відкоригував   самостійно визначене податкове зобов'язання за попередні періоди в бік зменшення шляхом виправлення помилок за 1-3 квартали 2003 року під час проведення документальної перевірки за період з 01.10.2002 р. по 01.10.2003р., яка розпочалася 28.11.2003 р. та закінчилася підписанням акту 23.02.2004р.

Відповідно          до підпункту 4.1.1   пункту 4.1   статті 4 Закону України  „Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Позивач відобразив коригування за 2003 рік у поточній декларації,   яка  була  подана до Кіровоградської ОДПІ 09.02.2004 року, тобто в період проведення перевірки, оскільки вона закінчилася  23.02.2004р. складанням акта.

          Посилаючись   на   пункт   17.2   статті    17   Закону   України   „Про   порядок погашення   зобов'язань   платників   податків   перед   бюджетами   та   державними цільовими фондами" в акті зазначено, що співставляючи терміни подання декларації, з відображенням коригування валових витрат та терміном початку та закінчення перевірки встановлено, що декларація подана в період попередньої перевірки, а не до її початку. Цей факт срононами не оспорюється. Як вбачається з матеріалів справи, попередня перевірка проводилась за період з 01.10.2002 року по 30.09.2003 року. Згідно акта перевірки, на підставі якого  було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, перевірявся період з 01.10.2003 року по 01.10.2004 року, тобто той період, в якому була подана декларація про виправлення помилок та проведено коригування. Таким чином, правильність даних цієї декларації, поданої 09.02.2004 року, ДПІ могла перевірити і під час складання попереднього акта, а оскільки цього не зробила, то повинна була перевірити при складанні акта перевірки, що став підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення. Однак ДПІ вказані факти при проведенні обох перевірок не перевірила і необгрунтовано, з посиланням на наявність попередньої перевірки (що згідно з законом  не позбавляє позивача надати уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період), визначила наявність порушення та нарахувала податок на прибуток.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає правильним висновок господарського суду про те, що Кіровоградська ОДПІ мала можливість і повинна була перевірити правомірність включення позивачем самостійно виявлених помилок по відображенню в декларації про прибуток підприємства валових витрат та врахувати їх при складанні акту перевірки, що став підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 45 045,00 грн., в тому     числі     30 030,00   грн.  основного     платежу     та 15 015,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій за вказаних обставин є неправомірним.

Щодо безпідставного завищення валових доходів за 3-й квартал 2004 р. на залишкову вартість безоплатно переданого об'єкта соцкультпобуту.

Господарський суд обгрунтовано погодився з висновком податкової служби щодо безпідставного завищення валових доходів за 3-й квартал 2004 р. на залишкову вартість безоплатно переданого об'єкта соцкультпобуту в сумі 25 343,76 грн. та завищення валових витрат за 3-й квартал 2004 р. на суму 146 798,00 грн., що складає первісну вартість безоплатно переданого об'єкта соцкультпобуту.

Згідно акта приймання-передачі від 28.07.2004 р. приміщення по вул. Дзержинського, 90/40 в м. Кіровограді безоплатно передано до комунальної власності територіальної громади міста, який затверджено рішенням Кіровоградської міської ради від 28.07.2004 р. №1203.

За даними бухгалтерського обліку первісна вартість об'єкта складає 146 798 грн., знос - 121454,24 грн., залишкова вартість - 25 343,76 грн.

Об'єкт соцкультпобуту відповідно до визначення встановленого абз. 2 підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" відноситься до невиробничих фондів (капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку).

Згідно абзацу 10 підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до валових доходів платника податків у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів(без врахування зносу) та їх поліпшення.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 22 травня 1997 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) до валових витрат виробництва та обігу відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи з викладеного вартість переданих в комунальну власність об'єктів соцкультпобуту не буде в подальшому використовуватись у власній господарській діяльності і тому немає підстав для її включення до складу валових витрат.

Оскільки передача до комунальної власності міста об'єкту по вул. Дзержинського, 90\40 не передбачала отримання доходу від їх передачі на дану операцію не може розповсюджуватися дія абзацу 4 підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, ДПІ правомірно донарахувала позивачу податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 36 436,00 грн., в тому числі по основному платежу 363,00 грн., штрафної санкції в сумі 6 073,00 грн.          

Колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Кіровоградської області винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

        

Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Гідросила", м. Кіровоград та  Кіровоградської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Кіровоград  залишити без задоволення, постанову господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2006 року у справі № 14/110 –без змін.         

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду  України.

  

Головуючий                                                                     Л.О.Чимбар

             

Судді:                                                                                І.Л.Кузнецова

                                                                                         

                                                                                           І.В.Тищик

Ухвала виготовлена в повному обсязі  02.08.2006 року.