Справа №22ц-2504/2008 р.                   Головуючий у 1 інстанції  Пироженко О.В.

Категорія 01,34                                   Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Дьоміної О.О.,

суддів     Тракало В.В., Сліпченка О.І.

при секретарі     Терех Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування майнової та немайнової (моральної) шкоди,

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У серпні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування 92153 грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди, а також судових витрат, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_2, який 17 квітня 2006 року керуючи належним йому автомобілем ГАЗ-52 при виїзді з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі належному позивачеві автомобілю марки „Ніссан" під керуванням водія ОСОБА_4 , що привело до зіткнення автомобілів. Позивач зазначив, що вина відповідача в порушенні Правил дорожнього руху встановлена постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2006 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Відповідач ОСОБА_2 у вересні 2006 року звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення 3399 грн. матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням належного йому автомобіля з вини позивача та третьої особи у цій же ДТП, а також 50000 грн. моральної шкоди. Посилався на те, що автомобіль „Ніссан" їхав із перевищенням швидкості, яка дозволяється на вказаній ділянці дороги, що не дозволило йому в повній мірі оцінити дорожню обстановку.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, в зустрічному позові ОСОБА_2 відмовлено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 69860 грн. 65 коп. майнової шкоди 5000 грн. моральної шкоди та 707 грн. 10 коп. судових витрат, а всього 75567 грн. 75 коп.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові ОСОБА_3  та задоволення зустрічного позову       ОСОБА_2   з   підстав   порушення   судом   норм   матеріального   та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду , що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд правильно виходив з доведеності вини ОСОБА_2 у пошкодженні автомобіля позивача, оскільки постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2006 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.16.1 Правил дорожнього руху та встановлено, що ОСОБА_2, керуючи належним йому автомобілем ГАЗ-52 17 квітня 2006 року не надав при виїзді з другорядної дороги на головну дорогу Київ-Одеса перевагу в русі належному позивачеві автомобілю марки „Ніссан" під керуванням водія ОСОБА_4, що привело до зіткнення автомобілів.

Проте суд не врахував, що у цій же постанові суду, яка відповідно до вимог ч.3 та ч.4 ст.61 ЦПК України має преюдицію при розгляді даної справи, встановлено, що водій ОСОБА_4, який керував за усною довіреністю автомобілем позивача у його присутності, також допустив порушення п.10.11 Правил дорожнього руху і саме невиконання вимог ОСОБА_4 вимог дорожнього знаку „Обмеження швидкості 70 км/год." не дозволило ОСОБА_2 оцінити дорожню обстановку.

З приєднаних до матеріалів справи висновків експертиз, матеріалів адміністративної справи, інших доказів, яким суд дає оцінку відповідно до статей 212 ЦПК України в сукупності, також вбачається, що перевищення водієм ОСОБА_4 обмежувальної швидкості на вказаній ділянці дороги є в прямому причинному з"язку з негативними наслідками, а саме - з пошкодженням автомобіля позивача ОСОБА_3

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З врахуванням викладеного, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції та визначає розмір вини ОСОБА_2 у заподіянні матеріальної шкоди ОСОБА_3 - 80%, а ОСОБА_4 - 20%.

Згідно висновку товарознавчої експертизи розмір заподіяної ОСОБА_3 матеріальної шкоди становить 67558 грн. 09 коп. Тому з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача відповідно до визначеного судом ступеня вини 80% - 56047 грн.69 коп. матеріальної шкоди та судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи, що під час дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження, переніс фізичні страждання, а також душевні страждання внаслідок пошкодження його власності, колегія суддів визначає розмір моральної шкоди 3000 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

В решті рішення суду колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу    ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2008 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 56047 грн.69 коп. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди, а також 565 грн. 10 коп. судових витрат.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.