Справа №2-20/2010 року

                            Р І Ш Е Н Н Я

                                  Іменем України                          

27  січня 2010 року                                                      Лубенський міськрайонний суд

                                              Полтавської області

в складі: головуючого судді – Чабаненка В.О.

     при секретарі – Яценко Л.І.

позивач – ОСОБА_1

представник позивача – ОСОБА_2

відповідачі – ОСОБА_3, ОСОБА_4

представник ОСОБА_3 – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов’язання сплатити грошову компенсацію вартості частки квартири співвласника, суд,-

                          В С Т А Н О В И В:  

      ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов’язання сплатити грошові компенсації вартості частки квартири співвласника. У позові вказав, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації «Лубнижитлобудом» 22.11.1995р. за №35, квартира АДРЕСА_1 належить на даний час трьом співвласникам, а саме: позивачу, та відповідачам, але частки у спільній сумісній власності не визначені.

31.10.2006р. між позивачем та ОСОБА_3 шлюб був розірваний, між ними встановилися неприязні стосунки.

Позивач хоче залишити квартиру відповідачам, проти чого останні не заперечують, тільки після сплати компенсації вартості частки співвласника, тобто 1/3 частину..

На неодноразові спроби позивача провести грошову оцінку квартири, відповідачі ні позивача , ні експертів в квартиру не пускають, що унеможливлює визначитися з ціною як квартири, так і належної до сплати частки.

Прохає суд призначити сплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, яку визначить експерт-оцінщик, відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги  підтримав, прохає їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 проти задоволення позову категорично заперечують, пояснюючи при цьому, що перешкод позивачу в користуванні квартирою,як співвласнику, вони ніяких не чинять, сплатити грошову компенсацію 1/3 частки вартості квартири вони просто не можуть за відсутності у них грошей, так як вони живуть на пенсію, утримують двох немовлят , яким по три місяці.

Суд, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації «Лубнижитлобудом» 22.11.1995р. за №35, квартира АДРЕСА_1 належить на даний час трьом співвласникам, а саме: позивачу, та відповідачам, але частки у спільній сумісній власності не визначені.

Згідно ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено між ними або законом.

31.10.2006р. між позивачем та ОСОБА_3 шлюб був розірваний, між ними встановилися неприязні стосунки.

Позивач бажає отримати грошову компенсацію вартості своєї частки в спірній квартирі та може як власник, припинити своє право на цю частку.

Ч. 1 ст. 319 ЦК України передбачено,  що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивачу та відповідачам на праві спільної сумісної власності належить квартира квартира АДРЕСА_1. Виділ належної позивачу частки в квартирі в натурі є неможливим.

Ч.3 ст. 370 ЦК України передбачено, що виділ частки із майна, що є у  спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу.

Згідно ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. У той же час відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України  власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Відповідачі визнають право позивача на належну йому частку в квартирі й не створюють перешкод у користуванні нею. Відповідачі не згодні компенсувати вартість частки майна, що належить позивачу, тому, що їх доходи є незначними і вони не  спроможні сплатити позивачу грошову компенсацію за його частку в квартирі. В підтвердження цього суду надані медичні документи про хвороби відповідачів. Крім того на утриманні у відповідачів знаходиться двоє тримісячних дітей.

За таких обставин стягнення за рішенням суду грошової компенсації частки позивача, який бажає виділу, з відповідачів, які сплатити таку компенсацію неспроможні, та визнання за відповідачами усупереч  волі позивача права власності на частку позивача є використанням одним співвласником свого права власності на шкоду іншому співвласнику, що є неприпустимим.

Керуючись ст.ст.10, 15, 60,209, 212- 215 ЦПК України, на підставі ст. 319, 364, 370, 372 ЦК України,   суд,  -

                     В И Р І Ш И В  :

      Позов  ОСОБА_1  до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про зобов’язання сплатити грошову компенсацію вартості частки квартири співвласника  задоволенню не підлягає.

 На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                     В.О.Чабаненко