Справа № 2-37/2010 року

                                                                        Р І Ш Е Н Н Я  

                                                                 Іменем України

20 січня  2010  року                                                                      Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                      Полтавської області

В складі: головуючого судді   -  Чабаненка В.О.

                при секретарі            -  Яценко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП,

                                                                        В С Т А Н О В И В :

      Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП

     В свою чергу, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

     Свій позов позивач ОСОБА_1 мотивував тим, що на праві власності йому належить автомобіль НОМЕР_1, 1995 року випуску.

     18.04.2009 року, близько 15 години, в м.Лубни по вул.Шліхтера,47, при виїзді ним з двору будинку, його автомобіль заглух та зупинився на проїзній частині дороги. При виїзді ним з двору,  ні з ліва, ні з права ніяких перешкод не було. В цей час пасажир – ОСОБА_4, який сидів в його автомобілі на правому передньому пасажирському сидінні, почав кричати до нього та вказувати на те, що до них заднім ходом рухається автомобіль НОМЕР_2. Даним автомобілем керував відповідач ОСОБА_2, який рухаючись заднім ходом не звернувся за допомогою до інших осіб, допустив зіткнення з належним йому автомобілем Опель, внаслідок чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

     Даний автомобіль НОМЕР_3 належить на праві власності відповідачці ОСОБА_3

     По факту вищевказаної дорожньої пригоди за постановою судді Лубенського міськрайонного суду від 12.05.2009 року відповідач ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні ДТП, оскільки порушив вимоги п.10.9 ПДР України. Також, відповідач ОСОБА_2 свою вину при викладених обставинах визнав повністю.

     Згідно висновку експерта, вартість заподіяних збитків при пошкодженні транспортного засобу Опель Омега складає 4843 гривні 27 копійок. Однак, відповідачі до цього часу заподіяні збитки не відшкодували.

     Крім цього, після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, він вимушений був прикладати додаткові зусилля для продовження активного способу життя, збирання доказів для відшкодування шкоди. Також були порушені його нормальні життєві зв’язки, через неможливість використовувати транспортний засіб, тому він вважає, що діями відповідачів йому було завдано моральну шкоду, яку, враховуючи характер та ступінь завданих йому моральних страждань, істотність вимушених змін у його житті, він оцінює у 1700 гривень.  

     Позивач ОСОБА_1 прохає суд стягнути на його користь з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 4843 гривні 27 копійок, моральну шкоду в розмірі 1700 гривень, витрати на проведення незалежної оцінки заподіяних збитків в розмірі 400 гривень, а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 65 гривень 43 копійки, витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 гривень та витрати на юридичну допомогу в розмірі 1000 гривень.  

     По зустрічному позову позивачка ОСОБА_3 свої позовні вимоги мотивувала тим, що в її власності перебуває транспортний засіб ГАЗ-2705 д/н НОМЕР_4.  

18.04.2009 року належним їй автомобілем керував ОСОБА_2, а саме рухався заднім ходом по вул.Шліхтера в м.Лубни у напрямку господарства її племінника, щоб поставити автомобіль на стоянку. В цей час з двору господарства №47 по вул.Шліхтера в м.Лубни виїхав відповідач ОСОБА_1 на автомобілі Опель Омега д/н НОМЕР_5, внаслідок чого відбулось зіткнення вищевказаних автомобілів.  

     Вона вважає, що дана пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1, оскільки ним було порушено вимоги п.п.10.1, 10.2 ПДР України, а саме: відповідач ОСОБА_1 повинен був перед початком руху переконатись, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також виїжджаючи з двору на проїзну частину дороги, відповідач повинен був надати дорогу всім іншим транспортним засобам, які рухаються по даній дорозі.  

     Крім цього, перед виїздом, відповідач не перевірив і не забезпечив технічно справний стан свого автомобіля, в порушення вимог п.2.3 ПДР України, внаслідок чого його автомобіль заглух та зупинився на проїзній частині дороги.  

     Вищевказані порушення, скоєні відповідачем ОСОБА_1, вона вважає знаходяться у причинному зв’язку з виникненням ДТП.

     Також, вона не згодна з висновками експерта щодо визначення розміру заподіяння матеріальних збитків у зв’язку з пошкодженням автомобіля Опель Омега, оскільки вартість явно завищена і не відповідає дійсним обставинам, а на проведення експертом огляду і оцінки автомобіля Опель Омега її було навмисно не запрошено.  

     Внаслідок ДТП вона понесла матеріальні збитки, так як було необхідно ремонтувати належний їй пошкоджений автомобіль ГАЗ-2705. Сума завданих їй відповідачем ОСОБА_1 матеріальних збитків складає 441 гривню.

     Крім спричинення матеріальних збитків, їй також було завдано моральну шкоду, оскільки внаслідок ДТП перебіг у її житті набув стресогенного характеру, що полягає у раптовому погіршенні  її  стану здоров’я. Також вона терпіла незручності через неможливість своєчасного вирішення питань життєвого характеру, оскільки відповідач ОСОБА_1 не вжив жодних заходів для того, щоб відшкодувати у добровільному порядку спричинені ним матеріальні збитки, відремонтувавши належний їй автомобіль.  

     Завдану моральну шкоду вона оцінює в 10 000 гривень. При подачі до суду матеріалів зустрічного позову, вона понесла судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 гривень, витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 гривень та витрати на юридичну допомогу в розмірі 1300 гривень.  

     Позивачка по зустрічному позову ОСОБА_3 прохає суд стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 441 гривні, моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень, а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 гривень, витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 гривень та витрати на юридичну допомогу в розмірі 1300 гривень.  

     В судовому засіданні позивач по первісному позову ОСОБА_1 свої позовні вимоги збільшив. Прохав суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь судові витрати за надання юридичної допомоги в розмірі 2500 гривень, всі інші позовні вимоги позивач та його представник ОСОБА_5 підтримали повністю, прохали їх задовольнити.  

     Відповідачі по первісному позову - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник ОСОБА_6 позовні вимоги не визнали і щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечували, мотивуючи тим, що  винним у скоєнні ДТП вважають саме позивача ОСОБА_1 і тому він повинен відшкодувати заподіяну ним шкоду. Свої позовні вимоги по зустрічному позову до ОСОБА_1 позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 підтримали, прохали  задовольнити.

     Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали, мотивуючи тим, що винним у скоєнні ДТП вважають ОСОБА_2, що підтверджується  постановою судді Лубенського міськрайонного суду від 12.05.2009 року. Прохали суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Суд заслухавши сторони, свідків ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_4,ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягає  задоволенню, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2009 року близько 15 години 00 хвилин в м. Лубни по вул. Шліхтера сталася ДТП за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які керували транспортними засобами відповідно: Опель Омега д/н НОМЕР_5 та ГАЗ-2705 д/н НОМЕР_4. Згідно постанови судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12.05.2009 року (а.с.6) винним у скоєнні даної ДТП визнано водія ОСОБА_2, який в судовому засіданні свою вину визнав повністю і щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень не заперечував.  

Згідно ч.3,4 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративні правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та вчинені вони цієї особою.

Вищезазначена постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП набрала законної чинності, тобто вина ОСОБА_2 у порушенні ним п.10.9 ПДР України та скоєнні ДТП доведена. В свою чергу, водій ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за участь у ДТП не притягувався.  

Внаслідок ДТП, транспортні засоби, якими керували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали технічні пошкодження, зокрема, згідно висновку експерта, вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_1 ОСОБА_2 у зв’язку з технічними пошкодженнями транспортного засобу Опель Омега  складає 4843 гривні 27 копійок (а.с.7-12), вартість проведення експертизи складає 400 гривень (а.с.14). Власником транспортного засобу ГАЗ-2705, яким керував водій ОСОБА_2, являється відповідачка ОСОБА_3, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.37)

     У відповідності з ч. 2, 5 ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок зіткнення декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст..1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі, завдана неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Однак, до цього часу відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяні матеріальні збитки позивачу ОСОБА_1 не відшкодовані.  

Крім цього, діями відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, оскільки він вимушений був прикладати додаткові зусилля для продовження активного способу життя, збирання доказів для відшкодування шкоди. Також були порушені його нормальні життєві зв’язки, через неможливість використовувати транспортний засіб.

Завдану моральну шкоду позивач оцінює у 1700 гривень і суд, враховуючи принцип розумності та справедливості, погоджується з даною сумою.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 передавши свій автомобіль НОМЕР_3 відповідачеві ОСОБА_2, недбало здійснювала контроль за його зберіганням  та використанням. Внаслідок недбалого контролю з боку відповідача, відповідач ОСОБА_2 керував автомобілем без присутності ОСОБА_3 Твердження ОСОБА_3, що вона як власник при поїздці 18.04.2009 року знаходилася в кабіні автомобіля і пішла відкривати ворота в той час як трапилося ДТП не заслуговують на увагу, повністю спростовуються показами свідків.

Відповідно до ст.1187 ч.4 ЦК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання , зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Такими обставинами на думку суду є недбалий контроль ОСОБА_3 за використанням та зберіганням джерела підвищеної небезпеки, яка перебувала у їх законному володінні.

З цих підстав відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повинні відповідати за завдану шкоду спільно в рівних частках.

     Враховуючи вищевикладені обставини та проаналізувавши норми заначеного законодавства, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути заподіяну йому матеріальну шкоду в сумі 4843 гривні 27 копійок та моральну шкоду в розмірі 1700 гривень, 400 гривень витрат на проведення експертного дослідження (а.с.14).

     Крім цього, з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1, відповідно до ст.88 ЦПК України, також слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 65 гривень 43 копійки (а.с.2), витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 гривень (а.с.3) та витрати на юридичну допомогу в розмірі 2500 гривень (а.с.15, 75).  

     В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 суд вважає необхідно відмовити , так як в ході судового розгляду справи не встановлено вини ОСОБА_1 в скоєнні ДТП.

     На підставі вищевикладеного, позовні вимоги  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.  

 Керуючись ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 61, 88, 212-215  ЦПК України, суд, –

                          В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП – задовольнити.

     Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2421гривні 64 коп., моральну шкоду в розмірі 850 гривень, витрати на проведення незалежної оцінки заподіяних збитків в розмірі 200 гривень, а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 гривні 72 коп., витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 60 гривень та витрати на юридичну допомогу в розмірі 1250 гривень, всього стягнути 4814 гривень 36 коп.  

     Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2421 гривні 63 коп., моральну шкоду в розмірі 850 гривень, витрати на проведення незалежної оцінки заподіяних збитків в розмірі 200 гривень, а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 32 гривні 72 коп., витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 60 гривень та витрати на юридичну допомогу в розмірі 1250 гривень, всього стягнути 4814 гривень 35 коп.

     В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП – відмовити.  

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Головуючий                                                                                В.О.Чабаненко