Справа № 2-а-24/10р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

  28 січня 2010 року                                                    Лубенський міськрайонний суд  

Полтавської області  

  в складі : головуючого судді – Чабаненка В.О.,  

при секретарі – Яценко Л.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах про перерахунок та виплату недонарахованих сум додатковїх пенсії як ліквідатору аварії на ЧАЕС  ,суд,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Лубнах  про перерахунок та виплату недонарахованих сум додаткової пенсії як ліквідатору аварії на ЧАЕС .  

У позові вказав, що він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1- ї категорії інвалідом 3- ї групи  по квітень 2004р., з травня 2004р. інвалідом 2-ї групи по захворюванню, пов”язаному  з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, отримує додаткову пенсію розмір якої на теперішній час не відповідає чинному законодавству,     оскільки:  

Згідно ст. 49   ЗУ "   Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії особам , віднесеним до 1,2,3,4 категорії встановлюються у вигляді :а) державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, які нараховуються :  

    У відповідності зі ст.50 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  особам, віднесеним до категорії 1 інваліду 2-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, інваліду 3-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком  

  Позивач звернувся до ПФУ в м.Лубни з заявою про перерахунння йому додаткової пенсії, на що отримав відмову, з якою не погоджується вважаючи дії ПФУ в м.Лубни неправомірними.  

На підставі викладеного позивач  прохає суд визнати дії Пенсійного фонду України в м. Лубнив відмові в перерахунку додаткової пенсії неправомірними   ,   зобов"язати   Управління пенсійного фонду України в м.Лубни  провести перерахунок та виплатити утворену заборгованість додаткової пенсії згідно ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 13612грн.  

В судовому засіданні позивач  свої вимоги  уточнив прохає перерахунок додаткової пенсії та виплату заборгованості провести за період з 01.01.2000р. по 31.12.2006р., прохає їх задовольнити.  

  Представник Управління Пенсійного фонду в м.Лубнах в позовні вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що 05.02.2009р. Полтавським окружним адміністративним судом винесено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, зобов’язано УПФУ в м. Лубни перерахувати додаткову пенсію з 01.07.2008р. відповідно до зу «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та провести виплату.  

  Згідно ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційнитми втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про їх неконституційність. Неконституційними положення ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраджали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані 22.05.2008р., тобто з 2000 по 2006р.р. положення закону були чинними, та не визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

  Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали, докази справи, вважає, що позов  задоволенню не підлягає.  

    Встановлено,  що позивач, являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС  1 –ї категорії , маючи 3-тю групу інвалідності по квітень 2004р. та  2-гу групу інвалідності з травня 2004р.  внаслідок захворювання, пов”язаного з виконанням обов”язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС отримувавдодаткову пенсію  по квітень 2004 року 8 грн. 31 коп., з травня 2004 року  по 31.12.2006 року 14 грн. 93 коп. з розміром якої не погоджується так як він не відповідає вимогам ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи” .  

Позивач, вважаючи невірним нараховану йому додаткову пенсію ,звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату йому додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності з травня 2004р., та 50%  мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності по квітень 2004р., в чому йому було відмовлено, в наслідок чого він звернувся  до суду за захистом своїх прав .  

На даний час основна і додаткова пенсія ОСОБА_1 складає близько 4500 грн.  

Позивач ОСОБА_1 прохає перерахунок додаткової пенсії та виплату заборгованості провести за період з 01.01.2000р. по 31.12.2006р. але 5.02.2009 року Полтавським окружним адміністративним судом було винесено рішення за позовом ОСОБА_1 про зобов»язання УПФУ в м.Лубнах здійснити перерахунок додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, значить позов до суду ОСОБА_1 подав ще в 2008 році і при подачі позову знав про порушення своїх прав по виплаті додаткової пенсії за період 2000-2006 років.  

Статтею 99 КАС України передбачено можливість звернення до адміністративного суду в межах строку звернення, встановленого цим Кодексом. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк звернення. Який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.  

Сттатя 100 КАС України вказує, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьму наполягає одна із сторін.  

Посилання позивача на ст.268 ЦК України, яка вказує, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю суд небере до уваги,так як ця стаття стосується цивільного судочинства. Також суд ввавжає безпідставним посилання позивача на ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне забезпечення» та ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» про виплату пенсії за минулий час без обмежень будь-яким строком, так як зазначені норми стосуються сум пенсій нарахованих, але не отриманих своєчасно  з вини органу, що призначає або виплачує пенсію. Зазначені ОСОБА_1 у позові суми додаткових пенсій йому не нараховувалися.  

На підставі вищевикладенного, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити у зв»язку з пропуском позивачем річного строку звернення з позовом до суду, передбаченого КАС України.  

Керуючись ст.ст. 8-11, 71, 86 ,99,100,160 –163 КАС України, суд ,-  

    П О С Т А Н О В И В :  

  В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах про перерахунок та виплату недонарахованих сум додаткової пенсії як ліквідатору аварії на ЧАЕС за період 2000 – 2006 років - відмовити .  

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного  суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.  

    Суддя Лубенського міськрайоного суду:                                                        В.О. Чабаненко.