Справа № 2-188/10 р.        

  Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я  

і м е н е м  У к р а ї н и              

03 лютого 2010 року                                                                 Лубенський міськрайонний суд  

Полтавської області  

  в складі  : головуючого судді – Чабаненко В.О.,  

  при секретарі – Яценко Л.І.,  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва, суд, -  

В С Т А Н О В И В   :  

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  Лубенської міської ради про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва. В позові вказала, що 26.07.1984р. уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки 434 кв. м.  за адресою вул.. Петровського, 8/6 в м. Лубни, яка не приватизована. З 1991р. позивачка  на вищевказаній земельній ділянці розпочала будівництво самовільних споруд, а саме:  

-   літня кухня «А-1-1» перепланована в приміщення будинку;  

-   гараж «И» розміром 4,65 х 3,1м, вартістю 5947грн.,  

-   сарай «З» розміром 3,3 х 1,67м, вартістю 1586грн.,  

-   погріб влаштований під сараєм «З» вартістю 905грн.,  

-   сарай «Л» розміром 2,6 х 1,78м, вартістю 508грн.,  

-   літній душ «М» розміром 1,6 х 2,6 м, вартістю 854грн.,  

-   вбиральня «Е» вартістю 1769грн.,  

-   сарай «М»,  

-   сарай «Н,н» з прибудовою,  

-   а-1 прибудова, кухня переобладнана в кімнату;  

-   А-1 житлова прибудова загальною площею 16 кв. м., житловою площею 9,5 кв. м. На даний час виникла необхідність для їх узаконення.  

Сусіди, що мешкають в буд №6 по вул.. Петровського в м.Лубни та в будинку №8а по вул.. Фабричній в м.Лубни не заперечують проти узаконення самовільно побудованих будівель. Крім того, про згоду сусідами щодо узаконення об»єктів самочинного будівництва, складено акт вуличного комітету.  

Прохає суд визнати право власності на самочинно забудоване нерухоме майно, а саме:  

-   літня кухня «А-1-1» перепланована в приміщення будинку;  

-   гараж «И» розміром 4,65 х 3,1м, вартістю 5947грн.,  

-   сарай «З» розміром 3,3 х 1,67м, вартістю 1586грн.,  

-   погріб влаштований під сараєм «З» вартістю 905грн.,  

-   сарай «Л» розміром 2,6 х 1,78м, вартістю 508грн.,  

-   літній душ «М» розміром 1,6 х 2,6 м, вартістю 854грн.,  

-   вбиральня «Е» вартістю 1769грн.,  

-   сарай «М»,  

-   сарай «Н,н» з прибудовою,  

-   а-1 прибудова, кухня переобладнана в кімнату;  

-   А-1 житлова прибудова загальною площею 16 кв. м., житловою площею 9,5 кв. м. які розташовані за адресою вул. Петровського, 8/6 м. Лубни Полтавської області  

В судовому засіданні  представник позивачки  позовні вимоги уточнив, з переліку об’єктів самочинного будівництва виключив сарай «М», так як сарай та літній душ являються однією спорудою, позначеною літерою «М», позовні вимоги прохає  задовольнити.  

Відповідач – представник Лубенської міської ради позов визнав, проти задоволення  позовних вимог не заперечує.  

Треті особи – інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області – в судове засідання представника не направила, надала суду листа, в якому прохають справу розглянути без їх участі,  при вирішенні  справи покладаються на розсуд суду.  

Треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 проти визнання права власності на самочинне будівництво ОСОБА_1 не заперечують  

Враховуючи думку сторін, визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання, що передбачено ст. 130 ЦПК України.

  Згідно ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила  самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже забудоване нерухоме майно.  

Судом встановлено, що 26.07.1984р. позивачка уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки 434кв. м.  за адресою вул.. Петровського, 8/6 в м. Лубни, яка не приватизована. З 1991р. позивачка  на вищевказаній земельній ділянці розпочала будівництво самовільних споруд, а саме:  

-   літня кухня «А-1-1» перепланована в приміщення будинку;  

-   гараж «И» розміром 4,65 х 3,1м, вартістю 5947грн.,  

-   сарай «З» розміром 3,3 х 1,67м, вартістю 1586грн.,  

-   погріб влаштований під сараєм «З» вартістю 905грн.,  

-   сарай «Л» розміром 2,6 х 1,78м, вартістю 508грн.,  

-   літній душ «М» розміром 1,6 х 2,6 м, вартістю 854грн.,  

-   вбиральня «Е» вартістю 1769грн.,  

-   сарай «Н,н» з прибудовою,  

-   а-1 прибудова, кухня переобладнана в кімнату;  

-   А-1 житлова прибудова загальною площею 16 кв. м., житловою площею 9,5 кв. м. На даний час виникла необхідність для їх узаконення.  

Сусіди, що мешкають в буд №6 по вул.. Петровського в м. Лубни та в будинку №8а по вул.. Фабричній в м. Лубни не заперечують проти узаконення самовільно побудованих будівель, про що вони підтвердили в судовому засіданні. Крім того, про згоду сусідів щодо узаконення об»єктів самочинного будівництва ОСОБА_1, складено акт вуличного комітету.  

Служби міста проти узаконення самочинних будівель не заперечують.  

    Таким чином, враховуючи інтереси позивачки, вищенаведені обставини, відсутність спору, прохання  позивачки визнати за нею право власності на самочинно збудовані будівлі, а також те, що   вимоги  позивачки є правомірними, такими, що відповідають  закону і підлягають задоволенню, суд вважає за можливе позов задовольнити.  

  Керуючись ст.  376 ЦК України, ст. ст.10,11,57,60,130, 212-215 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В  :  

  Позов ОСОБА_1   - задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно забудоване нерухоме майно, а саме:  

-   літню кухню «А-1-1» переплановану в приміщення будинку;  

-   гараж «И» розміром 4,65 х 3,1м, вартістю 5947грн.,  

-   сарай «З» розміром 3,3 х 1,67м, вартістю 1586грн.,  

-   погріб влаштований під сараєм «З» вартістю 905грн.,  

-   сарай «Л» розміром 2,6 х 1,78м, вартістю 508грн.,  

-   літній душ «М» розміром 1,6 х 2,6 м, вартістю 854грн.,  

-   вбиральню «Е» вартістю 1769грн.,  

-   сарай «Н,н» з прибудовою,  

-   а-1 прибудова, кухня переобладнана в кімнату;  

-   А-1 житлова прибудова загальною площею 16 кв. м., житловою площею 9,5 кв. м. які розташовані за адресою вул. Петровського, 8/6 м. Лубни Полтавської області  

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.  

  Суддя Лубенського  

      міськрайонного суду                                                         ОСОБА_5.