Справа № 2-а- 155/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
05 лютого 2010 року м. Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Чабаненка В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнах Полтавської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнах Полтавської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, посилаючись на те, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватися щомісячна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років така допомога їй не виплачувалася, а в 2008, 2009 роках виплачувалась не в повному обсязі.
Позивач також вказала, що рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 р. були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким була зупинена дія положень ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», на підставі якого йому повинна була бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач здійснював нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії протягом 2008-2009 років в неповному обсязі.
Прохає суд:
- визнати діяння щодо не донарахування та невиплату щомісячної державної соціальної допомоги позивачу, дитині війни УПФУ в м. Лубнах протиправними;
- зобов»язати відповідача провести належне донарахування позивачу, дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги з 01.01.2008р. по 31.12.2009р. в сумі 2464,20грн.;
- стягнути з відповідача заборговану і невиплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2464,20грн.;
- зобов»язати відповідача провести виплату з нарахуванням компенсації втрати частини доходів при виплаті, тобто з урахуванням коефіцієнта інфляції.
В судове засідання позивач не з»явилася надавши суду заяву, в якій просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, прохає їх задовольнити.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області в судове засідання представника не направило, надали суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у відсутність їх представника, проти позову заперечує.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.)
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати їй щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2008 - 2009 рр., то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов"язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Ноme Оffiсе (Саsе 41/74 vаn Duyn v. Ноme Оffiсе), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області належним відповідачем по даній справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області здійснити донарахування за 2008-2009 роки, починаючи з 22.05.2008 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.
Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов’язання відповідача провести виплату їй компенсації втрати частини доходів при виплаті, тобто з урахуванням коефіцієнта інфляції, суд вважає слід відмовити, оскільки відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, індексації підлягають пенсії з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсації виплат, крім соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, тобто додаткова пенсія, підвищення, компенсація виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються відповідно до прожиткового мінімуму.
Що стосується строків позовної давності, то суд вважає, що вони не пропущені, оскільки позивач не відмовлявся від надання їй даної допомоги, отримував її частку, яку держава Україна виплачувала їй в порушення Конституції та Законів України, інтересу до належних йому сум не втратив. Держава свідомо вводила позивача в оману щодо даного питання, що перебуває за рамками усвідомлення нормальної людини і позбавляла позивача можливості розуміти юридичну казуістику дій держави та своєчасно звернутись до суду за захистом порушеного права. Крім того грошові зобов”язання держави щодо громадянина в світлі рішень Европейського суду з прав людини та Европейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розцінюються як власність громадянина, термін давності застосування до якої перевищує строк давності по адміністративним справам і в сукупності з вищевикладеним зумовлює продовження позивачу терміну звернення до суду з вимогами щодо захисту своїх конституційних прав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., ст.ст. З, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7- 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області здійснити перерахунок і відповідні виплати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22.05.2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денннй термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст..186 КАС України.
Суддя Лубенського міськрайонного суду В.О. Чабаненко
- Номер: 6-а/357/75/18
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-155/2010
- Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
- Суддя: Чабаненко Валерій Олексійович
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.09.2018
- Дата етапу: 19.09.2018
- Номер: 2-а-155/2010
- Опис: про скасування постанови про адміністративне правопорушення
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-155/2010
- Суд: Ружинський районний суд Житомирської області
- Суддя: Чабаненко Валерій Олексійович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.06.2010
- Дата етапу: 23.07.2010
- Номер:
- Опис: на бездіяльність виконавчого комітету Радомишльської міської ради та Житомирського обласного БТІ
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-155/2010
- Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області
- Суддя: Чабаненко Валерій Олексійович
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.10.2010
- Дата етапу: 25.06.2011