Справа № 344/18446/18

Провадження № 22-з/4808/12/19

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Матківський

У Х В А Л А

22 січня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Матківського Р.Й., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про відвід суддів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Квочак Лариса Тарасівна про визнання договорів дарування недійсними з апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_4, в інтересах яких діє адвокат Козик Віталій Євгенович на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2018 року, постановлену суддею Польською М.В.,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2018 року, якою задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2018 року визначено колегію у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Мелінишин Г.П., судді: Томин О.О., Ясеновенко Л.В.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року та від 10 січня 2019 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

18 січня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід суддів Мелінишин Г.П. та Томин О.О.

Як підставу для відводу зазначила, що судді брали участь у вирішенні її заяви про забезпечення позову у справі №344/1770/14-ц за позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. У цій справі нею подавалась заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення, яке є предметом спору у даній справі, однак судом у задоволенні цієї заяви було відмовлено. При розгляді попередньої справи допущено порушення норм матеріального права. Оскаржила рішення у касаційному порядку, тому вважає, що зазначене свідчить про неможливість об'єктивного та неупередженого розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 січня 2019 року заявлений ОСОБА_1 відвід визнано необґрунтованим.

Частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність безсторонності згідно пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в упередженості або необ'єктивності суддів Мелінишин Г.П. та Томин О.О., у розгляді апеляційної скарги на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2018 року, а фактично зводяться до незгоди заявника з можливими діями та участі суддів у попередніх рішеннях щодо неї, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

З огляду на вищенаведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Мелінишин Г.П. і Томин О.О. відмовити.

Ухвала у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Й. Матківський