ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справи № 766/21675/18 Головуючий в І інстанції: Радченко Г.А.

Провадження № 11-сс/819/8/19 Доповідач: Гемма Ю.М.

Категорія: застосування запобіжного заходу

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

головуючого Гемми Ю.М.

суддів Литвиненко І.І., Заіченка В.Л.,

секретаря Ткаченко А.К.,

за участю прокурора Циганкова В.А.,

захисника Мокіна І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 42018230270000082 за апеляційною скаргою захисника Мокіна І.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 грудня 2018 року про продовження строку покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и л а :

Цією ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та продовжено строк покладених на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Встановлено строк дії ухвали до 31.01.2019 року включно.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за наступних обставин.

Так, 08 серпня 2018 року, близько 15 год. 19 хв., ОСОБА_2, перебуваючи в посаді головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Північно-Західного регіону Чорного моря Державної екологічної інспекції, будучи службовою особою, з використанням службового становища, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, вчинив дії направленні на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3, а саме використовуючи інтернет зв'язок, (програму WhatsApp), виказав останньому вимогу про надання йому 1000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ було еквівалентно 27 (двадцяти семи) тисячам 02 грн., за не перешкоджання здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Снабсудосервіс» шляхом проведення безпідставних перевірок додержання вимог законодавства щодо охорони навколишнього середовища, пов'язаних з видобутку піску та проведення днопоглиблуючих робіт в акваторії Чорного моря.

12.10.2018, близько 16 год. 40 хв., він же, перебуваючи в посаді головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Північно-Західного регіону Чорного моря Державної екологічної інспекції, будучи службовою особою, з використанням службового становища, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, вчинив дії направленні на вимагання та одержання неправомірної вигоди від представника ТОВ «Снабсудосервіс» ОСОБА_3, використовуючи інтернет зв'язок, (програму WhatsApp), виказав останньому вимогу про зміну предмету неправомірної вигоду та 12 жовтня 2018 року близько 16.40 хв., перебуваючи в на АЗС «АМІК» перед в'їздом на «Антонівський міст» м. Херсон, ОСОБА_2, підтвердив раніше висунуту вимогу щодо надання неправомірної вигоди з розрахунку 3 грн. за одну тонну добутого підприємством піску, за не перешкоджання здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Снабсудосервіс» шляхом проведення безпідставних перевірок додержання вимог законодавства щодо охорони навколишнього середовища, пов'язаних з видобутку піску та проведення днопоглиблиуючих робіт в акваторії Чорного моря.

01.11.2018, близько 15 год. 40 хв., ОСОБА_2, перебуваючи на посаді головного спеціаліста державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Північно-Західного регіону Чорного моря Державної екологічної інспекції, будучи службовою особою, з використанням службового становища, умисно з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, знаходячись при вході до торгового павільйону ринку у с. Коблево, що розташований за адресою: Одеська область, с. Коблево, вул. Степова, 1, одержав раніше обумовлену неправомірну вигоду в сумі 25 000 грн. з врахуванням 3 грн. за 1 тонну добутого піску від представника ТОВ "Снабсудосервіс" громадянина ОСОБА_3 за не перешкоджання здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Снабсудосервіс» шляхом проведення безпідставних перевірок додержання вимог законодавства щодо охорони навколишнього середовища, пов'язаних з видобутку піску та проведення днопоглиблиуючих робіт в акваторії Чорного моря.

В апеляційній скарзі захисник Мокін І.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 посилається на необґрунтованістьухвали слідчого судді у зв'язку неповнотою, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що прокурором не доведено обставин, які свідчать про необхідність продовження застосування запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Вказує, що зазначений в ухвалі слідчим суддею ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності не підтверджується ніякими доказами. Суд не врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2,який є інвалідом 3- ї групи, має проблеми з серцем, наявність міцних соціальних зв'язків в місці постійного проживання та неповнолітніх утриманців, позитивну репутацію та відсутність судимостей, відсутність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, відсутність вагомих наявних доказів, якими прокурор обґрунтовує необхідність застосування запобіжного заходу, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного на протязі тривалого часу, які відповідно до практики Європейського суду з прав людини свідчать про відсутність спроб ухилитися від правосуддя. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, доводи захисник Мокіна І.С., який підтримав свої апеляційні вимоги, просив їх задовольнити, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, 02.11.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

02.11.2018 ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду стосовно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 147 280 грн.

Цього ж дня братом підозрюваного ОСОБА_4 внесено заставу в розмірі 147 280 грн.

Постановою військового прокурора Херсонського гарнізону Південного регіону України від 22.12.2018 року строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 3 місяців, а саме до 31.01.2019 року.

26.12.2018 року ухвалою слідчого судді продовжено строк покладених на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України, строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, може бути продовжений за клопотання прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Клопотання, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явився новий ризик, який виправдовує утримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства до закінчення дій попередньої ухвали про утримання під вартою.

Згідно із ч.3 ст.197 КПК України строк запобіжного заходу може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як зазначено в клопотанні, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується наявними в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом огляду грошових коштів; протоколом огляду від 01.11.2018, в ході якого у ОСОБА_2 вилучено 25 000 гривень; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_3 від 02.11.2018; негласними слідчими (розшуковими) діями.

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування перевірив вагомість наявних доказів, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні цього злочину, а тому доводи сторони захисту про відсутність вагомих наявних доказів, не ґрунтуються на матеріалах провадження.

ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, за який законом передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна та позбавлення права обіймати певні посади, не проживає за адресою реєстрації, та, враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, які в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, і ці ризики на цей момент не зменшилися та продовжують існувати.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність зазначених ризиків з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненому злочині, суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також з огляду на те, що ОСОБА_2 може ухилитися від слідства і суду, незаконно вплинути на свідків з метою уникнути кримінальної відповідальності, тобто на те, що заявлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, не перестали існувати.

Викладене в своїй сукупності вказує на можливість перешкоджання встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні шляхом незаконного впливу на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а тому існує необхідність продовження строку покладених на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, з метою запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Також, колегія суддів погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді про необхідність проведення ряду процесуальних дій, а саме: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок судової експертизи спеціальних хімічних речовин, призначити та забезпечити проведення судової технічної експертизи по вилученим у ОСОБА_2 грошовим коштам, призначити та забезпечити проведення судової експертизи звуко-, та відеозапису, виконати вимоги ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Отже, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що строк покладених на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, підлягає продовженню в межах строків досудового розслідування.

Слідчий суддя дотримався вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Твердження захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є непереконливими.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, застосовуючи запобіжний захід, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної особи а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доводи захисника про те, що слідчий суддя не врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які, на його думку, свідчать про відсутність спроб у підозрюваного ухилитися від правосуддя, враховуючи, стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2,який є інвалідом 3- ї групи, має проблеми з серцем, наявність міцних соціальних зв'язків в місці постійного проживання та неповнолітніх утриманців, позитивну репутацію та відсутність судимостей, відсутність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, відсутність вагомих наявних доказів, належну процесуальну поведінку підозрюваного на протязі тривалого часу, на думку колегії суддів, не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжним вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що усувають встановлені слідчим суддею ризики і його висновки не спростовують, а тому не можуть слугувати стримуючим фактором та не спростовують заявлених ризиків.

Посилання захисника на те, що слідчий суддя не мотивував своє рішення, а лише зазначив, що ризики не зменшилися, не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами та були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, і не спростовують законність постановленої ухвали.

Інші обставини, якими апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги були відомі слідчому судді при ухваленні оскаржуваної ухвали і саме з урахуванням них та інших обставин провадження було прийняте відповідне рішення.

За таких обставин, слідчим суддею прийнято рішення про продовження строку покладених на ОСОБА_2 обов'язків, яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, що стосується застосування запобіжних заходів, а також відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про продовження ОСОБА_2строку запобіжного заходу є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги захисника відсутні.

Керуючись ч.2 ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника Мокіна І.С. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 грудня 2018 року, якою продовжено строк застосування покладених на ОСОБА_2 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Cудді: (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Херсонського апеляційного суду Ю.М. Гемма