УХВАЛА

21 січня 2019 року

Київ

справа №804/3785/14

адміністративне провадження №К/9901/65825/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

до ОСОБА_2

про стягнення переплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги статті 330 КАС України та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зазначена ухвала про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 05 грудня 2018 року.

Однак, станом на 21 січня 2019 року вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконані.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 та частиною другою статті 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до пункту 11 Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, необхідність сплати судових витрат не визнається обмеженням права доступу до суду, крім якщо їх розмір є нерозумним стосовно конкретної справи.

Суд також враховує положення часини першої статті 139 Кодексу, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як така, що сама по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Трух проти України" (заява № 50966/99) Суд, вирішуючи питання прийнятності заяви, висловив позицію про те, що положення стосовно сплати судового збору, зокрема, за подачу скарги слугує меті забезпечення належного адміністрування правосуддя; сторони, яких це стосується, можуть резонно сподіватися що ці правила будуть реалізовуватись на практиці; законі обмеження у доступі до суду у формі обов'язку сплатити судовий збір є процесуальними обмеженнями, що не визнаються свавільними чи невиправданими.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення переплати пенсії.

2. Повернути скаржнику касаційну скаргу та додані до скарги матеріали.

3. Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

4. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до Верховного Суду.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

6. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.О. Берназюк