23.01.2019

ЄУН 337/4645/18

2/337/292/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 січня 2019 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Нещеретної Л.М.

за участю секретаря – Шварцер Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк  «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

           Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, який мотивує тим, що між ними 26.09.2012р. було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 2000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою вростків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, у зв’язку з станом на 26.09.2018р. утворилась заборгованість в загальній сумі 16341,56грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 6048,95грн., за процентами – 3193,31грн., пені – 5844,94грн., штрафу (фіксована частина) – 500,00грн., штрафу (процентна складова) – 754,36грн.

Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00грн.   

Ухвалою суду від 22.11.2018р. відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено відкрите судове засідання.

         Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлявся за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, відзиву на позов або зустрічного позову не подав.

Виходячи з вимог ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача. 

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за такими підставами.

За змістом ст.3,6,627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

               Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

                Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

                Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що між сторонами 26.09.2012р. було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого банк надав, а відповідач отримав в кредит грошові кошти в сумі 2000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою вростків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказаний кредитний договір є договором приєднання і складається із Анкети-заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку. Датою укладання кредитного договору є дата підписання позичальником Заяви.

Відповідач, підписавши Заяву позичальника, прийняв на себе зобов’язання за вказаним кредитним договором, зокрема, здійснювати погашення кредиту обов’язковими щомісячними платежами в розмірі 7% від заборгованості до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача перед банком за вищевказаним кредитним договором станом на 26.09.2018р. становить 16341,56грн., яка складається з заборгованості за кредитом – 6048,95грн., за процентами – 3193,31грн., пені – 5844,94грн., штрафу (фіксована частина) – 500,00грн., штрафу (процентна складова) – 754,36грн.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З’ясувавши повно, всебічно та об’єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв’язку, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір.

При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов’язковим для виконання. Банк надав відповідачу кредитні кошти, які останній повинен був повертати шляхом внесення щомісячних платежів.

Однак, як встановлено судом, відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконував свого зобов’язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, вносив платежі в меншому розмірі та несвоєчасно, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має право вимагати в судовому порядку.

Розмір заборгованості за кредитом - 6048,95грн., за процентами – 3193,31грн., пені – 5844,94грн. підтверджується розрахунком, наданим позивачем. Вказаний розрахунок є повним, чітким, об’єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору. Тому суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при винесенні цього рішення.

Таким чином, стягненню з відповідача в повному обсязі підлягає заборгованість за кредитом в сумі 6048,95грн., за процентами – 3193,31грн., пені – 5844,94грн. , усього 15087,20грн.

Разом з тим, підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафів сумі 500,00грн. (фіксована частина) та 754,36грн. (процентна складова), суд не знаходить через таке.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.2 ст.549 ЦК України).  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те сааме правопорушення.

Отже, відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61Конституції Україн и щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те сааме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду Українивід 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

       Суд встановив, що відповідно до п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід’ємною частиною кредитного договору, укладеного між сторонами, за порушення строків внесення платежів, передбачених цим кредитним договором, позичальник сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, щодіють на дату нарахування, а відповідно до п.2.1.1.7.6вказаних умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому грошовому зобовьязанню більш ніж на 30 днів позичальник зобовьязаний сплатити Банку штраф в розмірі 500,00грн. (фіксована частина) та 5% від суми позову (процентна складова).

Таким чином, умовами укладеного між сторонами кредитного договору передбачено штраф і пеню за одне й те саме порушення – порушення позичальником строків внесення платежів, тому вимога позивача про їх одночасне стягнення з відповідача свідчить про застосування подвійної відповідальності, що суперечить вимогам ст. 61 Конституції України. За вказаних обставин підстав для стягнення штрафу (як в фіксованому, так і процентному вигляді) суд не знаходить і в цій частині позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 526, 530, 610, 627, 629,1049,1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

            Позов  Акціонерного товариства Комерційний банк  «ПриватБанк»  до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

 Стягнути з ОСОБА_1 Альбертивича, 16.02.1969р.н., РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, р/р 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором б/н від 26.09.2012р. в сумі 15087,20грн., в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 1762,00 грн., усього 16849,20грн. (шістнадцять тисяч вісімсот сорок дев’ять гривень 20 копійку).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжяпротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                Л.М. Нещеретна