ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2006 Справа № А38/78
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді – Тищик І.В. - доповідач,
суддів –Сизько І.А., Швець В.В.
при секретарі – Врона С.В.
за участю представників
позивача: Галка І.В.
відповідача: Говорун І.С.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Фрештекс - Україна”, м. Кривий Ріг на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.06 року у справі № А38/78
за позовом дочірнього підприємства „Фрештекс - Україна”, м. Кривий Ріг
до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.06 року у справі № А38/78 (суддя Бишевська Н.А.) в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Центральної МДПІ у м. Кривому Розі від 17.01.06р. № 0000062340/0 в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю у сумі 7583,29 грн. відмовлено.
Вмотивовуючи постанову, господарський суд дійшов висновку, що неподання уточнюючого розрахунку з виправленими показниками суми земельного податку на 2005р. призвело до заниження підприємством податкових зобов’язань; даний факт визнаний позивачем, внаслідок чого відсутні підстави для визнання неправомірним нарахування штрафних санкцій за несвоєчасність та неповноту орендної плати за землю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач - дочірнє підприємство „Фрештекс Україна”, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
При цьому скаржник посилається на те, що господарський суд помилково розглядав позивача як платника земельного податку; фактично підприємство являється платником орендної плати; у разі зміни грошової оцінки землі протягом року законодавством України не передбачено конкретного строку для здійснення перерахунку суми орендної плати і сплати різниці між зміненим розміром орендної плати і тим, що був визначений з початку року на поточний рік.
Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими, висновки господарського суду правомірними та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову господарського суду без змін.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.08.2006р.
У судовому засіданні 07.08.2006р.проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
17.01.2006р. Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062340/0, яким дочірньому підприємству „Фрештекс-Україна” було донараховано орендну плату у загальній сумі 23205,89 грн., у тому числі: 15622,60 грн. –основний платіж, 7583,29 –штрафні (фінансові) санкції.
Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення явився акт від 12.01.2006р. перевірки підприємства за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р.
Проведеною перевіркою було встановлено заниження підприємством орендної плати за землю у 2005р. на суму 15622,60 грн.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.
Як убачається з матеріалів справи, у червні 2004 року ДП „Фрештекс-Україна” з оформленням відповідних документів розпочало реконструкцію будівель та гаражу, придбаних на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна у КП „Криворізька швейна фабрика „Старт”, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, 43.
19.01.2005р. для реконструкції будівель підготовчого виробництва в цех прання швейних виробів, а гаражу – в приміщення промислової котельної установки позивачем було укладено з Криворізькою міською радою два договори оренди земельних ділянок за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Мелешкіна, 43.
Вказаним договором сторони узгодили сплату орендної плати виключно грошовими коштами у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки на підставі довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів (п. 4.1); можливість перегляду розміру орендної плати у випадках, передбачених Законом (п.4.4) та необхідність отримання довідки про нормативну грошову оцінку землі Криворізького міського управління земельних ресурсів у разі введення в експлуатацію об’єкту будівництва (п.4.6).
У відповідності до вказаного договору та грошової оцінки земельної ділянки підприємством з січня 2005р. підлягала нарахуванню та сплаті орендна плата у розмірі 570,11грн. щомісячно, про що до податкового органу був наданий відповідний розрахунок.
По закінченні будівництва та введенні об’єктів в експлуатацію позивачем 15.02.2005р. та 05.08.2005р. були отримані відповідні довідки грошової оцінки землі, однак, самостійне обчислення орендної плати за землю з застосуванням нової грошової оцінки землі не здійснювалося і належний Розрахунок з виправленими показниками за період січень-вересень 2005р. відповідачу не надавався.
Відповідно до п. 8 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів). Таким чином, порядок сплати такої орендної плати (за земельні ділянки державної і комунальної власності) регламентуються тими ж законодавчими нормами, що і сплата земельного податку.
Згідно з нормами Земельного Кодексу та Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним; об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди; суб’єктами плати за землю являється власник земельної ділянки або землекористувач, у тому числі орендар; підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до ст.ст. 2, 7, 17 вказаного Закону плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель та сплачується рівними частками власниками земельних ділянок.
Порядок обчислення та звітування по платі за землю визначений ст.ст. 13, 14 зазначеного Закону.
Порядок подання податкового розрахунку земельного податку затверджений наказом ДПА України від 26.10.2001р. №434, відповідно до п. 5 якого (в редакції наказу ДПА України від 02.12.2003р. № 582) у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний(і) місяць(і), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені підпунктом 4.1.4 "а" пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", без застосування штрафів, установлених пунктом 17.2 статті 17 цього Закону".
Позивач не враховував відповідні зміни та в установленому порядку уточнюючих розрахунків не надав, що призвело до щомісячного заниження податкових зобов’язань на протязі з 01.07.2004р. по 30.10.2005р. Факт заниження зобов’язань зі сплати орендної плати позивачем не заперечується, сума донарахована за актом перевірки сплачена у повному обсязі.
Згідно ст. 26 Закону України „Про плату за землю” за порушення норм цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. З огляду на те, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності являється обов’язковим платежем, податковим органом правомірно застосовано норми ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, внаслідок чого відсутні підстави для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Посилання скаржника на внесення змін до Закону України „Про плату за землю” (в редакції Закону України від 25.03.05р. № 2505) та необхідність подання податкових декларацій з платежів за землю не приймається колегію суддів, оскільки
- наказом ДПА України від 26.10.2001р. №434 (зі змінами та доповненнями), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалося обов’язкове подання землекористувачами щорічного розрахунку плати за землю з розбивкою суми за місяцями; у разі зміни грошової оцінки землі - належало подати новий звітний розрахунок з виправленими показниками;
- відповідний розрахунок на 2005р. подавався і позивачем; надалі, після зміни грошової оцінки земельних ділянок, що знаходилися в користуванні позивача, новий звітний розрахунок з виправленими показниками підприємством до податкового органу наданий не був;
- відповідач посилається саме на неподання розрахунку з виправленими показниками; і не вказує як порушення подання (чи неподання) податкової декларації.
З огляду на відповідність висновків, викладених у постанові суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог позивача щодо скасування даної постанови. Доводи позивача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205-206 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
Постанову господарського суду Дніпропетровської обла?сті від 27.04.06 року у справі № А38/78 залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства „Фрештекс-Україна” - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: І.А.Сизько
В.В.Швець