Справа № 22ц-4684/2008 Головуючий у 1 інстанції Заруцька Г.М.

Категорія - 27  Доповідач Ігнатова Л.Є.

ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Краснощокової Н. С, суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П., при секретарі Бондаренко Н.М. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2008 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2008 року, яким позов задоволено і стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 17.09.2004 року у сумі 5344, 81 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гри., а всього 86, 05 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 2, 45 грн.

Також судом вирішено за виконанням рішення зняти арешт з автомобіля марки ВАЗ, модель 21099, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ім"я ОСОБА_1

Представник відповідача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, а також скасувати арешт накладений на автомобіль відповідача. Мотивує свою вимогу тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи, позивач - ЗАТ КБ „ПриватБанк" 22.01.2008 року звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення на його користь з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 4460, 23 грн. за кредитним договором від 17.09.2004 року, укладеним між позивачем і відповідачем.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі вказаного кредитного договору, відповідачу був наданий кредит в розмірі 31770 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 17.09.2007 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, за який приймається період з 01 по 05 число кожного місяця Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти в сумі 898, 94 грн. для погашення заборгованості за кредитом яка складається із заборгованості за кредитом, комісією а також інші витрати згідно умов.

Однак відповідачем не повністю виконувалися умови погашення кредиту і станом на 13.12.2007 року заборгованість перед позивачем має 4460, 23 грн., яка складається з: 3817, 44 грн. - заборгованість за кредитом; 486, 89 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 105, 43 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 50, 47 грн. - пеня за несвоєчасність виконання забов"язань за договором.

Тому позивач відповідно до вимог статей 526, 527, 530 ЦК України ставить питання про стягнення вказаної суми та про стягнення судових витрат: судовий збір у розмірі 51 грн. та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В подальшому позивач вточнив позовні вимоги відносно суми кредитної заборгованості і просив стягнути з відповідача 5344, 81 грн., зазначаючи, що на 20.05.2008 року по основному боргу сума складає - 3817, 44 грн. по процентам 1148, 15 грн., по комісії - 105, 43 грн., та по пені - 273, 79 грн. (а.с. 142)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що зобов'язання, узяті відповідачем за кредитним договором, з його боку виконувалися не належним чином.

Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду є правильним, підтверджується матеріалами справи, відповідає вимогам договору укладеного між сторонами та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2004 року між сторонами був укладений кредитний договір (а.с. 6-7).

З п.п.1 зазначеного договору вбачається, що Банком були надані відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у ПриватБанку поточний відповідний рахунок на строк по 17.09.2007 року включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 31 770 грн. для купівлі автомобіля у сумі 27000 грн. і на оплату отриманих платежів у сумі 4770 грн. зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісії в розмірі 0, 41 % від суми виданого кредиту початково в момент надання кредиту. Також передбачено, що погашення заборгованості за договором повинно здійснюватися щомісяця в період сплати, за який приймається період з /1 по 5 число кожного місяця і позичальник повинен надавати Банку щомісячні платежі у сумі 898, 94 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом та відсотків.

З цього договору вбачається, що позивач надав відповідачу кредит в обмін на зобов'язання повернути кредит зі сплатою відсотків і комісії в обумовлені договором строки, (абзац 2 пункту 1.2)

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.....

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проводилася оплата кредиту через касу банку за платіжними квитанціями, але станом на 20.05.2008 року за відповідачем є заборгованість за кредитним договором в сумі 5344, 81 грн., у зв»язку з тим, що узяті відповідачем за кредитним договором обов'язки виконувалися не належним чином. Ця заборгованість підтверджується відповідним розрахунком, якому суд дав належну правову оцінку.

За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Постановлене у справі рішення є законним й обґрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального.

Наведені в скарзі доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції, яким суд дав належну правову оцінку і ці доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.