ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. Справа№ 910/1335/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Доманської  М.Л.

за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.

у присутності представників сторін:

арбітражний керуючий Стецина І.В. - посвідчення № 1088 від 03.07.2013

від Прокуратури міста Києва: Винник О.О. - посвідчення № 036704 від 15.12.15

від Київської міської ради: Рог О.В. - довіреність № 225-КМР-4570 від 17.12.18

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року

у справі № 910/1335/17 (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М»

про повернення земельної ділянки

в межах справи № 910/16467/15

за заявою Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі №910/1335/17 позов задоволено повністю, зобов'язано ТОВ «Н-М» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 16 630 кв. м, яка розташована по вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі м. Києва у стані, придатному для подальшого використання, стягнуто з ТОВ «Н-М» на користь Прокуратури міста Києва 1 600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ «Н-М» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року та прийняти нове рішення, яким позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ «Н-М» про повернення земельної ділянки залишити без задоволення.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник в особі ліквідатора посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також невірне застосування норм матеріального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Верховець А.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Н-М» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі №910/1335/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 27.09.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу прокуратура міста Києва просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 27.06.2018 року - без змін.

В судовому засіданні 27.09.2018 року від ліквідатора ТОВ «Н-М» надійшла заява про відвід судді Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А., за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 27.09.2018 року визнано її необґрунтованою, зупинено апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Н-М» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року до вирішення питання про відвід судді Верховця А.А., а справу передано для визначення складу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32, 228 ГПК України, для розгляду заяви про відвід судді Верховця А.А.

25.06.2018 року на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 року „Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті „Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом приймання-передачі судових справ від 02.10.2018, на виконання п.4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2018 № 475, справу № 910/1335/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2018 року, заява ліквідатора ТОВ «Н-М» Стецини І.В. про відвід судді Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. у справі № 910/1335/17 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2018 року вищезазначеною колегією суддів відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Н-М» Стецини І.В. про відвід судді Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. у справі №910/1335/17.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/1335/17 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/1335/17 за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ТОВ «Н-М» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 17.01.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Представник скаржника в судовому засіданні 17.01.2019 року надав суду пояснення, в яких зазначив про недоведеність необхідності захисту інтересів держави саме прокуратурою та підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року і прийняти нове рішення, яким позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ «Н-М» про повернення земельної ділянки залишити без задоволення.

Представники прокуратури міста Києва та Київської міської ради в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

17.01.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Н-М» слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/1335/17 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2017 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Н-М», в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути Київській міській раді орендовану ним земельну ділянку площею 16 630 кв. м, яка розташована по вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі м. Києва у стані, придатному для подальшого використання.

Позовні вимоги обґрунтовані закінченням строку дії договору оренди від 03.11.2005 року № 66-6-00306, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Н-М», а також невиконанням відповідачем умов договору щодо повернення земельної ділянки.

В обґрунтування права на звернення до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради прокуратура зазначає, що Київська міська рада не вживає заходів щодо повернення спірної земельної ділянки у розпорядження територіальної громади міста протягом семи років, оскільки за твердженням позивача, спірний договір припинив свою дію ще у 2010 році.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п.5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Разом з цим, як зазначає прокурор у позовній заяві, Київська міська рада, яка відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями на території міста Києва, не вживає заходи щодо повернення спірної земельної ділянки у розпорядження територіальної громади міста.

За твердженням позивача, порушення інтересів держави в даному випадку полягає у невиконанні відповідачем вимог земельного законодавства та умов договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим територіальна громада міста позбавлена можливості ефективно розпоряджатися землями міста Києва, регулювати земельні відносини з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель.

При цьому, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 23.01.2017 року № 05/2/3-6-17 прокуратурою міста Києва повідомлено Київську міську раду про намір звернутися до суду з указаним позовом.

Відтак, вищенаведене, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред'явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави, з огляду на що даний позов правомірно подано прокуратурою міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, тому необґрунтованими є доводи відповідача щодо недоведеності необхідності захисту інтересів держави саме прокуратурою.

За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 року у справі № 910/1335/17 позов задоволено; зобов'язано ТОВ «Н-М» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 16 630 кв. м. (кадастровий номер 8000000000:66:048:0010), яка розташована по вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі м. Києва у стані, придатному для подальшого використання та стягнуто з ТОВ «Н-М» на користь Прокуратури міста Києва 1 600 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду від 13.03.2018 року, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 року у справі №910/1335/17 скасовано, справу № 910/1335/17 передано до Господарського суду міста Києва для розгляду спору в межах справи № 910/16467/15 про банкрутство ТОВ «Н-М».

За результатами розгляду відповідних вимог в межах справи №910/16467/15 про банкрутство ТОВ «Н-М», ухвалою господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року позов задоволено повністю, зобов'язано ТОВ «Н-М» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 16 630 кв. м, яка розташована по вул. Сиваській, 1-А у Дніпровському районі м. Києва у стані, придатному для подальшого використання, стягнуто з ТОВ «Н-М» на користь Прокуратури міста Києва 1 600,00 грн. судового збору.

Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована доведеністю позовних вимог, зокрема, припиненням дії договору оренди, невиконанням відповідачем умов договору щодо повернення земельної ділянки Київській міській раді, а також відсутністю підстав для задоволення заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Ліквідатор ТОВ «Н-М» з даною ухвалою суду не погоджується та в апеляційній скарзі зазначає, що за відсутності повідомлень Київської міської ради проти продовження дії договору оренди, договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. При цьому, скаржник також зазначає про невірне застосування судом першої інстанції норм права щодо строку позовної давності.

Переглядаючи в апеляційному прядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.07.2005 року Київською міською радою в межах компетенції винесено рішення № 532/3108 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Н-М» земельних ділянок для завершення будівництва та реконструкції експериментально-виробничого комбінату з подальшою експлуатацією та обслуговуванням оптово-торговельної бази з митним складом, супермаркетом та швейним цехом на вул. Сиваській, 1-а у Дніпровському районі м. Києва».

31.10.2005 року між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Н-М» (орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди земельної ділянки, за яким позивач на підставі рішення Київської міської ради від 07.07.2005 № 532/3108 за актом приймання-передачі передав, а відповідач прийняв в орендну (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Сиваська, 1-а у Дніпровському районі м. Києва, розмір - 16 630 кв. м (в тому числі в межах червоних ліній - 12 260 кв. м), цільове призначення - для організації будівельних робіт, кадастровий номер - 8000000000:66:048:0010 (п. 1.1, п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2 цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 021 290,13 грн.

Строк дії договору був встановлений тривалістю п'ять років (п. 3.1).

Спір у справі виник внаслідок того, що після припинення строку дії договору відповідач не дотримався взятих на себе зобов'язань та не передав об'єкт оренди позивачу в установленому порядку.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 ЦК України.

У розумінні Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 2).

У п. 7.1 договору сторони погодили, що після припинення строку дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

До обов'язків орендаря за договором було віднесено, серед іншого, обов'язок повернути земельну ділянку у стані, придатному для її подальшого використання, після припинення дії договору (п. 8.4).

До позовної заяви додано акт обстеження земельної ділянки від 16.01.2017 року № 17-003904, складений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 та запиту Прокуратури міста Києва від 12.01.2017 № 05/2/3-5вих-17.

Згідно даного акту обстеження було встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:66:048:0010) огороджена спільним парканом з земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:66:048:004) та охороняється. На ділянці знаходиться пункт охорони, металеві контейнери та припарковано кілька автомобілів, тобто, спірна ділянка фактично використовується відповідачем.

Згідно з п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

Так, відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на час закінчення договору оренди землі - 03.11.2010 року) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

При цьому, згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Зі змісту ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, виходячи з того, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. (Пункт 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року у справі № 44/69 та в подальшому знайшла своє відображення у висновках Верховного Суду України від 01.05.2013 року, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за II півріччя 2012 року.

Як вбачається з рішення Київської міської ради від 07.07.2005 року №532/3108 спірна земельна ділянка надавалась в оренду за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.

Станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції доказів зміни суб'єкта права власності (міської громади) стосовно спірної земельної ділянки та/або категорії її цільового використання суду надано не було, так само як і доказів набуття відповідачем в установленому законодавством порядку будь-яких правомочностей щодо неї (викуп, оренда, суперфіцій тощо).

Окрім того судом також враховано, що відповідно до п. 11.7. договору оренди після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має право за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Судом встановлено, що згідно з п. 3.1 договору, строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився 03.11.2010 року.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення орендарем - ТОВ «Н-М» орендодавця - Київську міську раду про намір продовжити його дію, як і відсутні відповідні рішення органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди земельної ділянки, зокрема додаткових угод до договору, оскільки доказів зворотнього суду не надано.

Як вбачається із долученого до позовної заяви акту обстеження земельної ділянки від 16.01.2017 року № 17-003904, станом на дату його складання вказаний договір оренди земельної ділянки не поновлювався у зв'язку з податковою заборгованістю ТОВ «Н-М».

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічне положення також передбачено п. 11.3 договору оренди.

За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що договір оренди земельної ділянки від 03.11.2005 року № 66-6-00306 припинив дію 03.11.2010 року, у зв'язку з чим доводи апелянта про те, що він був автоматично пролонгований на той самий строк і на тих самих умовах до 30.11.2020 року є безпідставними та необґрунтованими, як наслідок судом першої інстанції правомірно задоволено заявлений позов про повернення спірної земельної ділянки Київській міській раді.

Посилання скаржника на пропуск прокуратурою строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, про що відповідачем було заявлено до суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, якщо позивач вважає, що строк дії договору оренди закінчився 03.11.2010 року, то строк позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду, в свою чергу закінчився 03.11.2013 року.

Однак, судова колегія з даним твердженням не погоджується з наступних підстав.

Приписами ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно пункту 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Враховуючи те, що ст.ст. 116, 126, 126 Земельного кодексу України передбачено спеціальний порядок набуття земельних ділянок у власність або надання їх у користування, а використання юридичними чи фізичними особами земельних ділянок чи їх частин є незаконним і не породжує у таких осіб прав на ці ділянки, правопорушення в зазначених правовідносинах є триваючими і строк позовної давності до цих правовідносин не застосовується.

Таким чином, оскільки ТОВ «Н-М» після закінчення дії договору оренди не повернуло власнику - територіальній громаді міста в особі Київської міської ради спірну земельну ділянку та продовжує її використовувати без належних на то правових підстав, вказане правопорушення є триваючим, з огляду на що строк позовної до цих правовідносин не застосовується.

За вказаних обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі №910/1335/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.06.2018 року у справі № 910/1335/17 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.01.2019 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

М.Л.  Доманська