ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2006 Справа № А17/107
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,
суддів –Сизько І.А., Швець В.В.
при секретарі –Врона С.В.
за участю представників
позивача: Басова О.Ю., Сухоруков Р.Ю.
відповідача: Орешина Т.А., Мукомелова В.Л.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Софіївського відділення, смт. Софіївка Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.06 року у справі № А17/107
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Масляниця”, смт. Софіївка Дніпропетровської області
до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції (Софіївське відділення), смт. Софіївка Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.06 року у справі № А17/107 (суддя Стрелець Т.Г.) п?озовні вимоги задоволено та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Криничанської МДПІ (Софіївське відділення) № 0000132301/0 від 24.03.2006р. та № 0000142301/0 від 13.04.2006р.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що глина відбільна придбавалася підприємством для безпосереднього використання у власній господарській діяльності, для нормального функціонування виробництва та отримання прибутку позивачем; вартість глини правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат 3 кварталу 2005р., а сума ПДВ з зазначеної операції –до складу податкового кредиту.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач - Криничанська міжрайонна державна податкова інспекція в особі Софіївського відділення, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на те, що господарським судом не враховано приписи п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого платник податку повинен вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів та запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Сума перевищення балансової вартості на кінець звітного періоду над сумою вартості на початок звітного періоду належить виключенню зі складу валових витрат шляхом включення її до складу валового доходу підприємства.
Окрім того, скаржник вказує на те, що накази підприємства щодо придбання глини відбільної свідчать лише про необхідність використання у виробництві глини відбільної, але не зазначають сам факт використання останньої.
Позивачем заперечення на апеляційну скаргу надані не були, однак, представники підприємства у судовому засіданні пояснили, що вважають доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
24.03.2006р. Криничанською МДПІ (Софіївське відділення) було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0, яким ТОВ „Масляниця” було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1650,00грн. (1500,0грн. - основний платіж, 150 грн. –штрафні (фінансові) санкції).
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень явився акт від 20.03.2006р. № 6/230/22/32653049 про результати планової документальної перевірки ТОВ „Масляниця” з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.05р. Проведеною перевіркою було встановлено заниження податку на додану вартість у липні 2005р. на суму 1500грн. внаслідок завищення податкового кредиту за липень 2005р. на суму 1500грн., а саме, до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, нараховані у зв’язку з придбанням глини відбільної, яка знаходиться на складі підприємства і не приймає участі в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
06.04.2006р. у зв’язку з допущеною помилкою відповідач відкликав податкове повідомлення-рішення №0000132301/0 від 24.03.06р. та одночасно виніс нове податкове повідомлення-рішення №0000142301/0 від 13.04.06р., яким позивачеві було визначене податкове зобов’язання з ПДВ у розмірі 1670,0грн. (у т.ч. 1500,0грн. –основний платіж та 170,0грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Відповідач вважає, що підприємство не мало підстав для віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1500грн. з операції про придбанню глини відбільної за договором №18 від 22.07.2005р., укладеним між позивачем та приватним підприємством „Пром-Органіка”, оскільки зазначена глина знаходиться на складі підприємства і не використовується у господарській діяльності підприємства.
Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Обмеженням для включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку являється лише відсутність податкової накладної, що передбачено пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.7.5.1 п. 7.5 зазначеної статті являється дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (за якою віднесення суми до податкового кредиту здійснено позивачем) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару платником податку.
Матеріалами справи посвідчуються факти придбання глини відбільної для безпосереднього використання у власній господарський діяльності; отримання глини позивачем; оплати останньої в повному обсязі; отримання податкової накладної від постачальника; віднесення суми ПДВ, сплаченої у складі вартості товару, до складу податкового кредиту.
З аналізу зазначених норм убачається, що відображення сум ПДВ у складі податкового кредиту не ставиться в залежність від фактичного використання товару у господарській діяльності підприємства.
Як випливає з приписів п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” такі товари повинні бути призначені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності підприємства.
Висновком, який не ґрунтується на приписах чинного законодавства, податковий орган встановлює для підприємства додаткові обмеження щодо віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
При цьому колегією суддів не приймається до уваги посилання скаржника на п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки:
- зазначеною нормою регулюється порядок віднесення сум до валових витрат платника податків;
- порушення правильності визначення підприємством валових доходів та валових витрат актом перевірки не встановлено (п. 2.1, 2.2 акту перевірки), як не встановлено і порушення зазначеної норми;
За викладених обставин колегія суддів вважає висновок суду щодо визнання недійсними оспорюваних податкових повідомлень-рішень правомірним.
Той факт, що формування податкового кредиту не ставиться в залежність від процедури формування валових витрат платника податку підтверджується листом ДПА України від 15.05.2006 р. N 9120/7/16-1517-15.
З огляду на відповідність висновків викладених у постанові суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог відповідача щодо скасування цієї постанови. Доводи відповідача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205-206 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2006 року у справі № А17/107 залишити без змін, а апеляційну скаргу Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: І.А.Сизько
В.В.Швець