Справа № 10с-712009 р.

Категорія: скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної, справи

Головуючий в 1-й інстанції Вознюк О.М.

Доповідач Костенко І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Ященко І.Ю.

суддів - Костенко І.В., Колокольнікової Н.М.

з участю прокурора - Нечепоренко С.П.

скаржника - ОСОБА_1

представника скаржника - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3

на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2009 року, якого скасована постанова старшого дільничного інспектора міліції Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 5.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали справи повернуті прокурору для додаткової перевірки, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою старшого дільничного інспектора міліції Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 5 січня 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 звернувся в порядку ст. 236-1 КПК України до суду із скаргою про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи як незаконної, поскільки не виконані вимоги ст. 2,22 КПК України та не забезпечено повноту, всебічність та об’єктивність перевірки обставин події, а саме, не проведено судово-медичного обстеження ОСОБА_1 на предмет спричинених йому тілесних ушкоджень, не встановлено ступеня тяжкості та механізму спричинення тілесних ушкоджень.

Крім того, апелянт просив винести окрему постанову з приводу фальсифікації оскаржуваної постанови.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2009 року постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 5 січня 2009 року скасована з підстав неповноти проведеної органом дізнання перевірки, порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Дане рішення суд 1 інстанції мотивував тим, що описово-мотивувальна частина постанови не містить належного обгрунтування прийнятого рішення, заявника про прийняте рішення своєчасно повідомлено не було, органом дізнання не проведено медичного освідування ОСОБА_1 та не встановлено ступеня тяжкості можливо отриманих тілесних ушкоджень, не вжито заходів стосовно встановлення фактичних обставин справи.

Зокрема, не опитані свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про яких зазначив у своїх поясненнях ОСОБА_1 та не перевірена заява останнього щодо погроз йому з боку ОСОБА_6, в зв’язку з поданою до міліції скаржником заяви.

В апеляції представник скаржника ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду частково, оскільки не повно з’ясовані всі обставини справи і постановити ухвалу в апеляційному порядку, де доповнити резолютивну частину щодо проведення певних дій при додатковій перевірці, а саме: встановити роль кожного учасника події - групового хуліганства; витребувати на них всіх довідки про судимість та довідки щодо перебування їх на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра, опитати очевидців події на яких вказує ОСОБА_1; встановити, чи було повідомлення в міліцію чи ДАІ з приводу керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп’яніння та опитати бармена та офіціанток чи вживав у місцевому барі ОСОБА_1 спиртні напої в день події; усунути протиріччя у показаннях учасників події; витребувати з Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області матеріали в порядку ст. 52-1 КПК України та долучити копії цих матеріалів до справи. Поскільки уже двічі фабрикувалися постанови про відмову в порушенні кримінальної справи просить направити дані матеріали до ГУ МВС України у м. Києві для проведення додаткової перевірки.

Крім того апелянт просив винести окремі постанови щодо фальсифікації оскаржуваної постанови та бездіяльності працівників прокуратури, направивши їх на адресу Генерального прокурора України та Міністра ВС України.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляції, вважаючи безпідставною і необгрунтованою, думку скаржника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які просили задоволити апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Доводи, викладені в апеляції представника скаржника ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_3 щодо часткового скасування постанови суду І інстанції в зв’язку з тим, що він не забезпечив з’ясування повноти всіх обставин справи, що слугують істині є безпідставними.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи суддя перевіряє чи були при її відмові виконані вимоги ст. 99 КПК України, тобто чи були відсутні підстави для порушення кримінальної справи.

Скасовуючи постанову старшого дільничного інспектора міліції Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 5.01.2009 р., якою відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 суддею було враховано, що ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів з повідомленням про спричинення йому Селівоном В. тілесних ушкоджень.

Зазначені обставини старшим дільничним інспектором міліції Бориспільського МВ з достатньою повнотою перевірені не були.

Зокрема, не було вжито заходів стосовно встановлення фактичних обставин з приводу заяви ОСОБА_1, не опитані свідки: ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 про яких останній зазначив у своїх поясненнях; не проведено відповідних заходів з приводу отриманих вказівок прокурора щодо здійснення медичного освідування ОСОБА_1 та встановлення ступеня тяжкості можливо отриманих ним тілесних ушкоджень, не дано будь-якої оцінки наявній в матеріалах медичній документації, а також не перевірена заява ОСОБА_1 щодо погроз йому з боку ОСОБА_6 у зв’язку з поданою заявою.

За таких обставин, суддею зроблено вірний висновок про неповноту проведеної органом дізнання перевірки з зазначенням у постанові виконання певних дій при додатковій перевірці в межах вимог ст. 99 КПК України, в тому числі і тих, на які вказано в апеляції.

З’ясування решти обставин, які зазначив апелянт слід проводити у відповідності до вимог закону.

Крім того, суддею вірно вказано на відсутність належного обґрунтування описово-мотивувальної частини постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, яка відповідно до ст. 99 КПК України мала б містити достатні дані, які вказують на відсутність ознак конкретного злочину та обставини, що виключають порушення справи.

Що стосується витребування матеріалів у порядку ст. 52-1 КПК України з Бориспільського МВ та долучення їх копій до справи, оскільки до цього часу рішення по поданій ОСОБА_1 заяві про забезпечення йому безпеки як заявнику не прийнято, та дані вимоги є безпідставними, так як кримінально-процесуальним законодавством для розгляду таких заяв передбачено окремий порядок.

Безпідставними є і вимоги апелянта щодо направлення матеріалів перевірки по заяві ОСОБА_1 до ГУ МВС України в м. Києві, поскільки питання зміни підслідності справ не є компетенцією суду.

Висновок суду І інстанції щодо відсутності підстав для винесення окремих постанов в порядку ст. 23-2 КПК України є обґрунтованим.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає вимогам закону, ґрунтується на матеріалах справи, то вона є законною і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2009 року, якою скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 задоволено та скасовано постанову старшого дільничного інспектора міліції Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області від 5.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 - залишити без змін.