ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 січня 2019 року  м. ОдесаСправа № 915/401/18

м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №5

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

   головуючого судді Савицького Я.Ф.,

              суддів Колоколова С.І.,

                                                             ОСОБА_1

секретар судового засідання – Селиверстова М.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 28 вересня 2018 року (повний текст складено 08.10.2018р.)

по справі № 915/401/18

за позовом Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області

до відповідача ОСОБА_2 підприємства “Панас”

про стягнення грошових коштів у сумі 347406,90 грн. – збитки, завдані використанням земельної ділянки комунальної власності за відсутності правовстановлюючих документів

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3

час та місце винесення рішення: 28.09.2018р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 23.01.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 підприємства “Панас” про відшкодування збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 347406,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період 01.08.2013р. – 01.06.2015р. використовував земельну ділянку загальною площею 3,0931 га, розташовану по вул. Юрія Гагаріна, 1 у м. Первомайськ, на якій розміщені належні відповідачу об’єкти нерухомого майна, після закінчення строку дії договору оренди цієї земельної ділянки комунальної власності, укладеного між Первомайською міською радою Миколаївської області та ПП “Панас”.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018р. по справі №915/401/18 (суддя Коваль Ю.М.) відмовлено Виконавчому комітету Первомайської міської ради Миколаївської області у задоволенні позовних вимог.

У вказаному рішенні суд першої інстанції встановив, що позивачем нараховано збитки за період з 01.08.2013р. - 03.05.2015р. землекористування відповідачем без правовстановлюючих документів з порушенням положень п.п. 5.1 Порядку відшкодування, затвердженого Виконкомом Первомайської міськради, так як нарахування таких збитків здійснено поза межами загального строку позовної давності – трьох років.

З огляду на що суд дійшов висновку, що обґрунтованою є вимога про стягнення з ПП “Панас” збитків, заподіяних у період 05.05.2015р.-01.06.2015р. ОСОБА_1 із тим, суд зазначив, що відокремити з поданого позивачем розрахунку суму заподіяних збитків за період 05.05.2015р.-01.06.2015р. без здійснення додаткових розрахунків є неможливим.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій позивач просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018р. по справі №915/401/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідач з часу закінчення договору оренди землі від 15.09.2006р., укладеного між Первомайською міською радою Миколаївської області та ПП “Панас” строком на 3 роки, використовує земельну ділянку загальною площею 3,0931 га, розташовану по вул. Юрія Гагаріна, 1 у м. Первомайськ, без правовстановлюючих документів та, відповідно не сплачує кошти за використання комунального майна.

Апелянт зазначає, що у зв’язку з вказаними обставинами, ПП «Панас» на засіданні комісії 14.12.2016р. з урахуванням «Порядку визначення та відшкодування Первомайській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням Податкового кодексу України», затвердженого рішенням Виконавчого комітету Первомайської міської ради від 11.11.2016р. №590 (далі – Порядок), відповідачу було нараховано збитки в розмірі 347406,90 грн.

Звертаючись з апеляційною скаргою скаржник вказує, що відмова у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності є порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Так, апелянт зауважує, що з урахуванням положень ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, натомість, така заява відповідачем не заявлялась.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018р. апеляційну скаргу Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018р. по справі №915/401/18 залишено без руху, встановлено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, протягом 7 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

29.11.2018р. від Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області до Південно-західного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду надійшов лист, до якого апелянтом додано платіжне доручення №340 від 16.11.2018 року про сплату судового збору у розмірі 2859,73 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018р. по справі №915/401/18, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018р. розгляд справи призначено на 23.01.2019р.

10.01.2019р. від Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого позивач просить доручити Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 14.01.2019р. №47 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019р. апеляційну скаргу Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Колоколова С.І., Разюк Г.П. у зв’язку з перебуванням у відпустці судді Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р. справу №915/401/18 прийнято до провадження зміненим складом суду, задоволено клопотання Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області провести судове засідання, призначене на 23 січня 2019р. о 10:30 год., в режимі відеоконференції.

18.01.2019р. від Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 27.12.2018р.

У судовому засіданні 23.01.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, колегія суддів встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2006р. між Первомайською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_2 підприємством «Панас» укладено договір оренди землі, за умовами п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку для обслуговування комплексу нежитлових будівель по виробництву пива, яка знаходить за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Гагаріна, 1.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0931 га, в тому числі: під капітальними будівлями – 0,7571 га, під спорудами – 0,4183 га, під проїздами, проходами, площадками – 1,8108 га, під зеленими насадженнями – 0,1069 га.

Договір укладено терміном на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.3.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що на вказаній земельній ділянці розташований комплекс нерухомих об’єктів загальною площею 9769,5 кв.м., який належав ПП “Панас” на праві приватної власності, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Як зазначає позивач, після закінчення строку дії вищевказаного договору оренди землі, а саме з 15.09.2009р., ПП “Панас” не звернулося до Первомайської міськради з відповідною заявою про продовження строку дії договору оренди, однак, продовжувало користуватися раніше орендованою земельною ділянкою за відсутності на неї правовстановлюючих документів до 09.06.2015 – до дня продажу комплексу нерухомих об’єктів, розташованих на цій земельній ділянці, третій особі -ОСОБА_2 підприємству “Тана”.

Позивач вказує, що у період користування земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів, усупереч ст. 206 ЗК України, якою визначено, що використання землі в Україні є платним, ПП “Панас” землекористування не оплачувало, у зв’язку з чим комісію, сформованою рішенням Виконкому Первомайської міськради від 08.12.2016р. № 637 “Про затвердження складу комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам”, складено акт від 14.12.2016р. № 9 по визначенню розміру збитків від недоотримання коштів Первомайською міською радою за фактичне землекористування ПП “Панас” земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів.

На засідання вказаної комісії, які відбулися 16.08.2016р. та 14.12.2016р., листами від 26.07.2016р. № 4136/03.1-16 та від 23.11.2016р. № 7084/03.1-22 було запрошено ПП “Панас”, проте підприємство свого представника не направило.

На останньому засіданні комісія прийняла рішення про затвердження акта від 14.12.2016р. № 9, згідно з яким визначено розмір збитків, заподіяних відповідачем за період з 01.08.2013р. по 01.06.2015р. за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, який склав суму 347406,90 грн.

Рішенням Виконкому Первомайської міськради від 13.01.2017р. № 19 затверджено акт від 14.12.2016 № 9 та зобов’язано ПП “Панас” у місячний термін після прийняття зазначеного рішення сплатити зазначену в акті суму збитків.

Про вказане рішення повідомлено відповідача шляхом направлення повідомлення від 18.01.2017р.

Рішенням Первомайської міськради від 25.05.2017р. № 19 надано Виконкому Первомайської міськради повноваження щодо подання до суду позовних заяв про відшкодування збитків, зокрема завданих внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

Приймаючи до уваги те, що ПП “Панас” у встановлений рішенням строк не відшкодував позивачу збитки, Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

За положеннями п. 2 ч. 2ї ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 1 ст.1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення збитків з власника об'єктів нерухомого майна, завданих використанням земельної ділянки комунальної власності за відсутності правовстановлюючих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці, на підставі договору купівлі-продажу від 19.01.2001р., укладеного між ЗАТ «Первомайський пивзавод» та ПП «Панас».

В подальшому, 15.09.2006р. між Первомайською міською радою Миколаївської області та ПП “Панас” було укладено договір оренди землі, яким останньому було надано в оренду земельну ділянку для обслуговування комплексу нежитлових будівель по виробництву пива, яка знаходить за адресою: Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Гагаріна, 1.

Водночас, колегія суддів зазначає, що вказаний договір оренди було укладено на 3 роки.

Апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів письмового звернення орендаря не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору з наміром продовження його дії, як це передбачено п .3.1 договору, з огляду на що, судова колегія приходить до висновку, що укладений між сторонами у справі 15.09.2006р. договір оренди землі є припиненим з 16.09.2009р.

Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування ПП “Панас” земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі від 15.09.2006р., тобто після 15.09.2009р.

Таким чином, відповідач, після 15.09.2009р. і до моменту продажу об’єктів нерухомого майна, користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Апеляційний господарський суд вважає, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

З огляду на викладене ПП “Панас” як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах ОСОБА_4 Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.

За таким обставин, враховуючи вищевикладені положення, судова колегія приходить до висновку, що позивач помилково як на матеріально-правову підставу свого позову посилається на ст.ст. 22, 224 ЦК України, які регулюють відшкодування шкоди (збитків).

Відтак, приймаючи до уваги положення чинного законодавства і встановлені обставини справи, колегія суддів колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю, що обумовлено помилковим обранням позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав як землевласника.

Відповідно до ч.4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, неправильно застосував норми матеріального права, з огляду на що, відповідно до положень ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, мотивувальна частина рішення підлягає зміні.

Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018р. по справі №915/401/18 слід залишити без змін з мотивів, викладених в даній постанові суду апеляційної інстанції., а апеляційну скаргу Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.09.2018р. по справі №915/401/18 залишити без змін з мотивів, викладених в даній постанові суду апеляційної інстанції, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови підписаний 25.01.2019р.

Головуючий суддя                                                                              Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                   Колоколов С.І.

        Суддя                                                                                                 Разюк Г.П.