ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 654/2122/17 Головуючий в І інстанції: Савчак С.П.

Номер провадження: №22-ц/819/268/19 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.,

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та адвоката Чухрая Віталія Миколайовича, діючого в інтересах ОСОБА_2, на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2018 року, у складі судді Савчака С.П., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Голопристанського районного суду Херсонської області з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду в сумі 60787,00грн.

Вказаний позов, посилаючись, зокрема на ст.1166 ЦК України, він обґрунтував наступним. Він (позивач) є власником автомобіля ВАЗ 21099 р/н НОМЕР_1. У ніч на 17.03.2015 року поблизу кафе-бару "Поляна", що знаходиться по вул.Будьонного в м.Гола Пристань Херсонської області, відповідач ОСОБА_2 заволодів належним йому (позивачу) вказаним автомобілем. У зв'язку з відсутністю в діях відповідача складу злочину кримінальне провадження було закрите. Після незаконного заволодіння автомобіль отримав механічні пошкодження переднього бампера, капоту, лобового скла, пошкодження лівого крила до стійки, приладної панелі. Постановою Голопристанського районного суду Херсонської області ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124КУпАП та від накладення стягнення звільнений у зв'язку зі спливом строку його накладення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю, належному йому (позивачу), завдано пошкодження, за висновком судової товарознавчої експертизи розмір збитків складає 60787грн, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

При розгляді справи позивач пояснив, що вночі з 16 на 17.03.2015 року він дав відповідачу біля бару "Поляна" свій зазначений автомобіль для того, щоб той розвіз своїх знайомих. Прочекавши 1 чи 2 години та не дочекавшись ОСОБА_2, він пішов шукати свій автомобіль. Йшов по вул. 1 Травня, біля першої школи (на відрізку від школи до вул. Гончарова) він побачив свій автомобіль у дереві, який був пошкоджений, та біля нього відповідача. Останній обіцяв відремонтувати автомобіль. При приїзді поліції почав тікати.

У своєму письмовому запереченні від 23.08.2017 року на вказаний позов відповідач та його представник позов не визнали з таких підстав. Вважають, що позивач сам пошкодив свій автомобіль, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а всю відповідальність хоче перекласти на відповідача. Вказали, що вина відповідача не доведена, кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння автомобілем закрито 03.05.2017 року, натомість сам позивач був притягнутий до відповідальності за водіння транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння. Встановити факт ДТП з вини відповідача на сьогоднішній день неможливо через закриття справи про адміністративне порушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. Позивач надає як доказ висновки експертизи про матеріальний збиток в результаті незаконного заволодіння автомобіля, якого не було, оскільки, як зазначалось, кримінальне провадження закрито.

Ухвалою судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 11.12.2017 року вказану цивільну справу №654/2122/17 на підставі п.3 ч.1 ст.116 ЦПК України в редакції до 15.12.2017 року було передано на розгляд до Цюрупинського районного суду Херсонської області.

У своєму письмовому відзиві від 29.03.2018 року на вказаний позов відповідач та його представник позов не визнали з тих самих підстав, що і в попередньому своєму запереченні від 23.08.2017 року.

Оскаржуваним рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2018 року позов був задоволений, з відповідача на користь позивача було стягнуто завдану майнову шкоду в розмірі 60787,00грн та судові витрати в розмірі 1280,00грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та адвокат Чухрай Віталій Миколайович, діючий в інтересах ОСОБА_2, просять скасувати зазначене рішення й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема вказали, що суд не врахував того, що предметом розгляду є завдання шкоди внаслідок незаконного заволодіння автомобілем, натомість такий факт не доведено, кримінальне провадження закрито, за закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності було закрито і адміністративну справу, а позивачем не надано доказів на підтвердження факту ДТП, свідок ОСОБА_7 взагалі не був присутній під час обставин справи. Також зазначили, що поза увагою суду залишилось і те, що, стягуючи майнову шкоду в 60787,00грн, тобто в розмірі ринкової вартості автомобіля, суд повинен був ухвалити про повернення позивачем відповідачу пошкодженого автомобіля. Також вказали, що суд прийняв до уваги неналежний доказ - висновок експерта, який проводив дослідження в рамках кримінального провадження за незаконним заволодінням транспортного засобу. Також зазначили, що суд повинен був розглядати справу відповідно до вимог позовної заяви, а не перевищувати свої повноваження. Також вказали, що судом не доведено протиправність дій відповідача, причинного зв'язку між завданою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього. Натомість автомобіль був пошкоджений самим ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Згідно свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 відповідач ОСОБА_4 є власником транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2003 року випуску (а.с.3).

За постановою слідчого СВ Голопристанського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Кім О.Г. від 03.05.2017 року кримінальне провадження за №12015230150000522 від 21.03.2015 року за ч.1 ст.289 КК України закрито у зв'язку з відсутністю в діянні події кримінального правопорушення; матеріали виділено для притягнення особи до адміністративної відповідальності (а.с.167-168).

Даною постановою встановлено, що в ніч з 16 на 17 березня 2015 року в м.Гола Пристань Херсонської області ОСОБА_2 по вул.Будьонного, поблизу кафе-бару "Поляна" керував автомобілем ВАЗ 21099 р/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, та вчинив ДТП.

Вказаною постановою також встановлено, що в ніч з 16 на 17 березня 2015 року, приблизно о 24.00 год. ОСОБА_2 відпочивав в кафе-барі "Поляна" зі своїми друзями. В цей же час в цьому ж місці відпочивав ОСОБА_4 Після виходу із кафе-бару ОСОБА_2 зі своїми друзями вирішив поїхати додому, для цього викликали таксі, однак в цей час до ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_4, надав ключі від свого автомобіля ВАЗ 21099 та запропонував ОСОБА_2 відвезти своїх друзів, а потім повернутися за ним (ОСОБА_4.), та його друзями. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився, взяв ключі від автомобіля ОСОБА_4 та почав рух в напрямку до центру. В автомобілі також перебували ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили свідчення ОСОБА_2 щодо того, що ключі від автомобіля передав ОСОБА_4 ОСОБА_2, доїхавши до набережної, висадив пасажирів та почав рух по напрямку кафе-бару "Поляна", та під час руху не впорався з керуванням та здійснив наїзд на дерево, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження, що підтверджується свідченнями ОСОБА_2

За експертним висновком Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ № 378 від 28.05.2015 року, складеним на підставі постанови від 20.04.2015 року заступника начальника СО Голопристанського РВ УМВСУ в Херсонській області по проведенню судово-автотоварознавчої експертизи за матеріалами досудового розслідування №12015230150000522 від 21.03.2015 року за ч.1 ст.289 КК України вартість автомобіля ВАЗ 21099 р/н НОМЕР_1 на момент його заволодінням становить 60787грн. Матеріальний збиток завдано власникові вказаного автомобіля внаслідок його пошкодження після незаконного заволодіння становить 60787грн, оскільки вартість відновлювального ремонту через пошкодження складає 88214,40грн, тобто перевищує його ринкову вартість, а тому відновлювати автомобіль економічно недоцільно (а.с.4-6).

За постановою судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 14.07.2017 року у справі № 654/1649/17 через сплив строку накладення стягнення, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП, закрито провадження у справі відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. за ст.124 КУпАП (а.с.9).

У вказаній постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 024887 16.03.2015 о 24.00 год. в м.Гола Пристань по вул.1 Травня, ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 21099 р/н НОМЕР_1 (власник автомобіля ОСОБА_4.), під час руху не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на дерево, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Чим порушив п.2.3 "б", 12.1 Правил дорожнього руху. Також зазначено, що провадження по справі підлягає закриттю, оскільки правопорушення вчинено 16.03.2015 року, кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито 03.05.2017 року, протокол складено 14.06.2017 року та направлено до суду після спливу строку, передбаченого ст.38 КУпАП.

За показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 він 17.03.2015 року після 12 год. ночі їхав на своєму автомобілі в м.Гола Пристань в сторону ринку та побачив, як автомобіль в'їхав в дерево напроти першої школи. Він зупинився, щоб надати допомогу та побачив, як з автомобіля зі сторони водія вийшов ОСОБА_2. Інших осіб не було. Машина в'їхала в дерево та було зім'ята, розбита зпереду, був пошкоджений капот. Хвилин через 10 підійшов ОСОБА_4. ОСОБА_2 зазначив, що він відшкодує за автомобіль. На прохання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 він возив їх шукати евакуатор. Після цього відвіз їх чи додому чи до машини, точно не пам'ятає. Працівників поліції не бачив.

На розгляді суду перебувала інша цивільна справа №654/2495/15-ц за вказаним фактом ДТП, а саме за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного заволодіння автомобіля (а.с.47).

У тій справі рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 23.11.2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково через пошкодження автомобіля (спричинення механічних пошкоджень) внаслідок його незаконного заволодіння та стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в розмірі 60787грн та судові витрати у розмірі 607,8грн (а.с.40-41).

Однак, рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 16.03.2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2016 року, рішення суду першої інстанції від 23.11.2015 року в частині часткового задоволення позовних вимог було скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди, оскільки належні та допустимі докази заподіяння шкоди ОСОБА_4 через незаконне заволодіння ОСОБА_2 автомобілем відсутні, а кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розслідування (а.с.42-43; 44-46).

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 12.09.2017 року у цій справі провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, оскільки заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги вже були предметом розгляду та існує рішення, яке набрало законної сили, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет спору (відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 60787грн, яка завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в ніч на 17.03.2015р.) і з тих самих підстав (а.с.49).

Однак ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 28.11.2017 року у цій справі ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 12.09.2017 року було скасовано і справу було направлено для продовження розгляду з підстав того, що у справі, яка розглядається, ОСОБА_4 заявив вимогу про відшкодування завданої шкоди та встановлення наявності вини відповідача ОСОБА_2 за наслідком розгляду справи про адміністративне правопорушення, а не з підстав наявності порушеного кримінального провадження відносно відповідача (а.с.116-117).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу завдано збитків в розмірі 60787,00грн внаслідок пошкодження належного йому автомобіля через порушення Правил дорожнього руху відповідачем, який керував автомобілем позивача, з того, що вина відповідача доведена показами свідка ОСОБА_7, постановою судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 14.07.2017 року у справі № 654/1649/17 про адміністративні правопорушення, якою провадження закрито не через реабілітуючі обставини, а внаслідок закінчення строків накладення адміністративного стягнення, постановою слідчого від 03.05.2017 року про закриття кримінального провадження, а також виходив з різних підстав позову, заявленого в цій справі та в іншій цивільній справі, в якій вже ухвалено рішення про відмову в позові.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, оскільки до нього він дійшов при дотриманні норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За ч.1 ст.1166 вказаного Кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.124 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст. 284 вказаного Кодексу орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу; про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

За ст.247 вказаного Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події, складу адміністративного правопорушення (п.1); закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (п.7);

Відповідно до ч.5 ст.38 вказаного Кодексу у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини відповідача у завданні позивачу збитків в розмірі 60787,00грн внаслідок пошкодження належного позивачу автомобіля через порушення відповідачем Правил дорожнього руху. Також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на пошкодження самим позивачем свого автомобіля через керування ним в стані алкогольного сп'яніння, що, на думку відповідача, підтверджується відповідними постановами судів. При цьому суд першої інстанції правомірно взяв до уваги постанову Апеляційного суду Херсонської області від 18 травня 2015 року (а.с.222-223) у справі №33/791/123/2015 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 21.04.2015 року, якою ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00грн. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без задоволення, а вказану постанову від 21.04.2015 року - без змін. Вказаними судовими рішеннями було встановлено, що ОСОБА_4 керував автомобілем ВАЗ 21099 р/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння 15.03.2015 року близько 23-00 години, тобто не менш ніж за добу до ДТП, яка є предметом розгляду у цій справі.

Отже, суд повно, всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам по справі, а тому прийшов до вірного висновку про наявність вини відповідача у завданні позивачу збитків в розмірі 60787,00грн внаслідок пошкодження належного позивачу автомобіля через порушення відповідачем Правил дорожнього руху. Це встановлено постановою у справі про адміністративні правопорушення, якою провадження закрито за нереабілітуючими обставинами, а внаслідок закінчення строків накладення адміністративного стягнення, встановлено постановою про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діянні події кримінального правопорушення, підтверджується показаннями свідка ОСОБА_7 та самого позивача, а також іншими доказами, зокрема висновком експерта.

Прийшовши до такого висновку, суд обґрунтовано задовольнив позов з наведених підстав.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на таке.

За п.9 постанови Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

У цій справі на користь потерпілого стягнуто вартість автомобіля, що вже не може використовуватись за призначенням, проте має певну цінність. Однак, суд не обговорив питання про передачу цього автомобіля після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду, тобто відповідачу. Про це і зазначено в апеляційній скарзі.

Отже, є необхідність зазначити в резолютивній частині рішенні суду про зобов'язання позивача після відшкодування йому збитків передати вказаний пошкоджений автомобіль відповідачу.

Таким чином, вказане є підставою, відповідно до п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, для зміни рішення суду першої інстанції, а отже для часткового задоволення апеляційної скарги.

Решта доводів апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують. Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на недоведення факту (який є предметом у цій справі) завдання відповідачем шкоди внаслідок незаконного заволодіння автомобілем, а також на недоведення протиправності діянь відповідача, причинного зв'язку між завданою шкодою і вказаними діяннями заподіювача та вини останнього. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що, з одного боку, вказаний факт зовсім і не є предметом у цій справі; натомість, предметом у цій справі є відшкодування завданих позивачу збитків в розмірі 60787,00грн внаслідок пошкодження належного йому автомобіля через порушення Правил дорожнього руху відповідачем, який керував автомобілем позивача. З іншого боку, вказаний факт у цій справі доведено належними доказами, зокрема поясненнями самого позивача, свідка ОСОБА_7, таким письмовим доказом як висновок експерта у кримінальному провадженні про розмір завданих збитків, постановами у кримінальному провадженні та у справі про адміністративне правопорушення, якими були встановлено вказаний факт. Також слід відхилити й посилання на висновок експерта у кримінальному провадженні, як неналежний доказ у цій справі, оскільки вказаний висновок апеляційний суд приймає як письмовий доказ. Інших доказів (письмових чи висновку експерта) на підтвердження іншого розміру завданих позивачу збитків відповідачем не надано. Також підлягають залишенню поза увагою й посилання на вихід суду за межі позовних вимог, оскільки це не відповідає дійсності. Крім того, слід відмовити у прийнятті до уваги й доводів щодо пошкодження автомобіля самим ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вони спростовуються поясненнями позивача та постановою Апеляційного суду Херсонської області від 18 травня 2015 року (а.с.222-223) у справі №33/791/123/2015 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Голопристанського районного суду Херсонської області від 21.04.2015 року, якою ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за вчинене 15.03.2015 року близько 23-00 години правопорушення. Тобто за правопорушення, вчинене не менш ніж за добу до ДТП, яка є предметом розгляду у цій справі.

Постанова суду апеляційної інстанції як така, що ухвалена у малозначній справі, згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та адвоката Чухрая Віталія Миколайовича, діючого в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27 серпня 2018 року змінити. Зобов'язати ОСОБА_4 після відшкодування йому збитків передати пошкоджений автомобіль ВАЗ 21099 р/н НОМЕР_1 ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови - 24 січня 2019 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська