Справа № 303/7292/18

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

24.01.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., перевіривши апеляційну скаргу, яку подав адвокат Рижиков В. Г. в інтересах ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 грудня 2018 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Мукачева, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, майстер лісу Мукачівського лісництва ДП «Мукачівське ЛГ»,

визнаний винним і на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень із конфіскацією отриманого доходу в сумі 262 000 (двісті шістдесят дві тисячі) гривень.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн..

Згідно постанови, ОСОБА_2, 13.11.1967 р. н., обіймаючи посаду майстра лісу Мукачівського лісництва ДП «Мукачівське ЛГ», будучи відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, посадовою особою лісової охорони, порушив обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: у 2017 році зареєструвався фізичною особою-підприємцем за ІПН НОМЕР_1 із метою отримання безповоротної грошової допомоги для розвитку селянського господарства, однак, свою підприємницьку діяльність припинив через відмову в наданні такої, після чого, 01.01.2018 року знову зареєструвався як ФОП ОСОБА_2 з метою отримання безповоротної грошової допомоги для розвитку селянського господарства, а отримавши грошові кошти в сумі 262 000 гривень для придбання сільськогосподарської техніки, знову припинив підприємницьку діяльність 8 жовтня 2018 року, тобто за період з 04.01.2018 по 08.10.2018 ОСОБА_2 отримав односторонній прибуток у сумі 262 000 гривень, і при цьому, будучи зареєстрованим як ФОП, ОСОБА_2 сплачував щомісячний податок на загальну суму 1595 гривень. Таким чином, ОСОБА_2, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні діяння, всупереч чинному законодавству, порушив встановлені п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю, чим вчинив передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП адміністративне корупційне правопорушення, кваліфікуючими ознаками якого є порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою діяльністю. Датою скоєння даного правопорушення слід вважати 04.01.2018 року, тобто дату реєстрації ОСОБА_2, як ФОП. Місцем вчинення правопорушення слід вважати місце реєстрації ФОП ОСОБА_2, тобто місце його проживання: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 - адвокат Рижиков В. Г., посилаючись на незаконність постанови, порушує питання про її скасування та закриття провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню адвокату Рижикову В. Г. з таких підстав.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин, і лише на підставі клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції були присутні як ОСОБА_2, так і його представник - адвокат Рижиков В. Г., що свідчить про те, що про винесене судом рішення вказаним особам було відомо в день його винесення - 21.12.2018.

Крім того, з розписки, яка міститься на форзаці справи, вбачається, що копію оскаржуваної постанови адвокат Рижиков В. Г. отримав 26.12.2018 для передачі ОСОБА_2.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Як убачається зі штампу вхідної кореспонденції Мукачівського міськрайонного суду, що міститься на першій сторінці апеляційної скарги, апеляційна скарга поступила до суду 11.01.2018, тобто із пропуском передбаченого ст. 294 КУпАП десятиденного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому, до апеляційної скарги не додано будь-яких достовірних даних (конверту, тощо), які б свідчили про те, що апеляційну скаргу подано (здано на пошту) у передбачений законом строк, а саме до 02.01.2019 включно. Відсутні такі дані й у матеріалах справи.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів не вбачається, що адвокат Рижиков В. Г. порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення.

Вищенаведені норми та обставини, у своїй сукупності, свідчать про необхідність повернення апеляційної скарги адвокату Рижикову В. Г., як особі, що її подала.

При прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги враховується те, що саме неухильне дотримання вимог КУпАП є гарантією права на справедливий судовий розгляд, гарантією права на доступ до суду; що суд, за відсутності клопотань не вправі поновлювати пропущений апелянтами строк на апеляційне оскарження, витребовувати будь-які докази, тощо; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення, у тому числі й без заявленого клопотання про поновлення такого строку, та прийняття поданої з пропуском такого строку апеляційної скарги до розгляду, порушує принцип юридичної визначеності, який не дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу, подану на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, - повернути адвокату Рижикову В. Г. як особі, що її подала, разом із доданими до неї матеріалами, а також надіслати йому копію постанови.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Стан